Запорізький академічний обласний театр ляльок вразив своїх глядачів пречудовою прем′єрою. Нею стала казка «Легенди Хом′якиєва», створена за коміксами Максима Богдановського “Княжа воля” видавництва “The Will Production”.
Що саме відбулося
Обрати сюжет за популярними коміксами, погодьтеся, сміливо і нестандартно. Не тільки в Запоріжжі, але і в Україні такого ще не було. Наш театр насмілився і переміг.
Керівником проекту є новий директор-художній керівник Запорізького академічного обласного театру ляльок Ігор Журавльов.
До постановчої групи увійшли:
- режисерка – Марічка Власова;
- художниця – Людмила Зінов’єва;
- композитор – Андрій Бесєда;
- хореографиня – Євгенія Царегородцева (Дім актора);
- автор п’єси та відеодизайнер – Геннадій Широченко.
На прем′єрі була присутня директорка Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Альона Власова. Серед гостей були також представники інших театрів та культурних і навчальних закладів нашого міста.
Про що йдеться
Режисерка Марічка Власова має своє неповторне творче бачення. Але це не заважає їй усвідомлювати, для якого саме глядача вона працює.
Щоб спілкування йшло на рівних, режисерка дає залу прекрасну мудру Хранительку історій у особі артистки Надії Лубенець. Її голову, мов корона, вінчають роги оленя, прикрашають троянди та степові трави, одяг помічено старовинними візерунками, у руках чарівний посох.
Саме з її вуст ми чуємо легенду про Київ та про таємничий фентезійний Хом′якиїв, у якому живуть казкові мешканці, розумні хом′яки. Вони працьовиті, талановиті, поважають свою країну, шанують рідну землю.
Але з′явився величезний чорний орел, і щоб перемогти його, вирушили ті хом′яки на пошуки чарівних артефактів.
Імена в наших казкових героїв теж казкові, незвичайні. Це Любогриз – Михайло Герасимчук, півфіналіст «Голосу країни», Світлостриб – Сергій Собержанський, Хитрослав – Віктор Храмов, лауреат премії ім. Паторжинського та мила Чаруня – Кіра Фоміна.
Актори працюють із планшетними ляльками і в «живому плані», це досить важко, бо постійно примушує бути у тонусі, не виходити з образу.
Ширм у виставі немає, але є мобільні конструкції, які легко пересуваються, моделюючи потрібний сценічний простір.
Як це було зроблено.
Вистава створена як велике обрядове дійство, вона вражає різноманітними режисерськими знахідками.
Гіпнотизує, зачаровує унікальний музичний супровід казки, загадкові танці-ігрища, художнє оформлення, влучно стилізовані костюми, доречний відеоряд. Все це працює на загальний успіх і заслуговує на гучні оплески.
Планшетні ляльки великі, виконані пречудово, їх добре видно з будь-якого місця у залі.
Світ фентезі у виставі дуже різноманітний.
От хвилі Дніпра (а хвилі таки є на сцені) розступаються, і з′являється величезний Сом. Цією лялькою керує Аліна Стеценко.
У темному лісі до наших героїв спускається величезна чорна павучиха із червоними очима. Цю складну ляльку довірили заслуженій артистці України Амелії Контрерас.
Потім у кам′яних печерах на героїв чекають справжні титанобоа. Тут працюють разом заслужена артистка України Яна Козак та заслужена артистка України Амелія Контрерас.
Треба бачити, як наші досвідчені лялькарки керують тими гігантськими монстрами! Вони виконують разом зі зміями якийсь химерний балет.
Вражає сценічне вирішення ляльки чорного орла, створене трьома лялькарями, Віктором Солдатовим, Анною Симоновою та Златою Горбачовою. Це справжнє диво.
Принцип отакої режисерської знахідки цілком зрозумілий. Хом′ячки ж маленькі, тому оточення здається їм великим, навіть гігантським.
Є у цьому і вагома метафорична складова. Театр ніби каже: дивіться, діти, рідна земля, її ліси, ріки, надра, що втілені у гігантських істотах, допомогли героям у скрутну хвилину, бо дарували їм таємничі артефакти для перемоги.
Погляд у залу
Я завжди намагалася спостерігати за глядачами під час вистави. Цього разу діти і дорослі сиділи, затамувавши подих, вони уважно слідкували за дією. Відомо, що увагу дитини мало привернути, її ще треба й утримати. Театрові це вдалося.
На завершення
Наші хом′ячки склали знайдені артефакти, і в них вийшов чарівний тризуб. Із його допомогою вони перемогли чорного орла. Розумних звірят підтримали і сміливі воїни.
А потім хом′ячки зібралися йти працювати у поле, вславлюючи труд хліборобів. Треба ж восени покласти за товстенькі щічки смачні зернятка.
Прем′єра завершилася гучними оплесками, букетами, а Хранителька історій отримала червоні троянди та цукерки у красивій коробці від вдячних глядачів.
Невеличке інтерв′ю
Після прем′єри режисерка Марічка Власова люб′язно погодилася поспілкуватися зі мною. І от що вона розповіла:
– Я скучала за цим колективом, але не було нагоди сюди повернутися. Потім у театрі відбулися деякі зміни, і нагода з′явилася.
Стосовно вистави. Вирішили створити виставу за відомими коміксами Максима Богдановського «Княжа воля». Театр мене підтримав. В нас є ліцензія від видавництва “The Will Production”, в нас існує офіційна співпраця. Жоден театр в Україні не має вистави, створеної за коміксами. Ми перші.
За сюжетом, на рідний Хом′якиїв напав орел, і хом′яки були змушені відправитися у квест, щоб здобути три артефакти, що допомогли їм у боротьбі із лихом.
Наша вистава розрахована тільки на перегляд у стаціонарі, тому не чекайте, що її привезуть, скажімо, до школи, а йдіть до нас!
Під час роботи відбулася певна колаборація з Театром танцю, із нами працювала хореографиня Євгенія Царегородцева. З Дому актора запрошено Михайла Герасимчука, півфіналіста «Голосу країни».
Стосовно акторів. У ролі Хранительки історій я бачила тільки одну акторку – Надію Лубенець. Це моє естетичне вподобання.
У нашій виставі я відкрила для себе зовсім іншу Яну Козак. Я не знала, що вона така пластична і так гарно танцює.
Також мене дуже приємно здивувала нова акторська молодь.
Режисерські нотатки
Театр ляльок багатогранний. Я обожнюю класичні лялькові вистави. Але у кожної історії різні ляльки. Рукавички – то комедія, тростові ляльки – наближення до життя, маріонетки – то романтика, «живий план» – епос, підйом на інший метафоричний рівень. В нашій виставі саме так.
Стосовно сучасного дитячого репертуару. Зараз для дітей мало цікавого контенту відповідного рівня. Якщо театр не почне співпрацювати із авторами, то відбудеться творча криза, як от у 90-ті роки. Але та співпраця має свої певні складнощі.
Сьогодні взагалі потрібні нові підходи до створення дитячих вистав.
У багатьох театрах зараз йде «Попелюшка». Але сучасна героїня не просто жінка, яка живе в добрі і смиренні.
От, наприклад, я жінка на керівній посаді, звісно ж, мене не будуть хвилювати проблеми Попелюшки.
Подивіться на нашу Чаруню. Вона досить впевнена у собі особа.
Загальні враження від вистави. Відчувалося, що актори дуже старалися. Стосовно себе: не можу сказати, що цілком собою задоволена. Зазвичай я сиджу у залі, дивлюся на сцену і тільки потім розумію, що і як треба було робити.
І нарешті
А потім ми пішли у фоє, де розташувалося містечко майстрів з Хом′якиєва, і Марічка попрохала сфотографувати її біля статуї Перуна. Так і сталося.
Галина СОЛОВЙОВА
