Спілкуватися з Посолом України в ЄС Катаріною Матерновою завжди цікаво. Не лише тому, що з перших рук можна отримати інформацію про поточний момент взаємин України з євроспільнотою. А й тому, що пані Катаріна щиро розповідає про виклики реформування, котрі стоять як перед Україною, так і перед Євросоюзом.
Саме такою стала розмова регіональних журналістів, громадських активістів та освітян з Катаріною Матерновою під час тренінгу «Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: майстерня фактчегінгу», який відбувся у Києві 5-6 червня.
У росії 10 років переваги в гібридній війні
Пані Катаріна повідомила, які заходи здійснюються в ЄС у напрямку протидії російській пропаганді. Серед іншого, вона навела приклад закриття у європейських країнах російських телеканалів «Спутник» і Russia Today, які спотворювали усе, що відбувається в Україні, і не тільки. Кореспонденти у відповідь зауважили, що гніздами інформаційного впливу росії на мізки європейців стали і так звані «Російські будинки», чи то пак «Центри російської культури». Чи може ЄС виробити спільну позицію щодо того, аби рекомендувати усім країнам-членам їх ліквідувати?
“Буду відвертою: у росії 10 років переваги в інформаційній війні, – відповіла Катаріна Матернова. – Вона створювала не тільки культурні центри, а велику кількість медіа-каналів для гібридної війни, і наше суспільство не могло їх розпізнати.
Чи можемо ми бути успішними проти потужної системи, яка має таку кількість ресурсів?
Ми, звичайно, боремося, маємо багато ініціатив щодо фактчекерства, розвитку медіаграмотності, яка має бути присутня з ранніх років. Український медіа-простір є набагато більш пружний і стійкий до російської дезінформації. Бо ви маєте набагато більший досвід боротьби з цими наративами”.
Чому закриття «Спутника» і Russia Topday – виключення, а не правило
Останнім часом росія усе більше поширює дезінформацію, яка підриває довіру до Євросоюзу та її лідерів. Журналістів цікавило, чи має це вплив на населення країн-членів ЄС?
“Це ще одна глава 10-річного насадження дезінформації. Так, це впливає на мешканців країн-членів. Ми бачимо зростання сили правих ідеологій в окремих країнах”.
Пані Посол визнала, що закриття «Спутника» і Russia Today було скоріше виключенням з правил. Бо ЄС не є суперурядом, який диктує певні правила усім. Навпаки, у євроспільноті прислухаються до думки кожного. На жаль, останнім часом окремі країни цим зловживають, а підсилення правих сил починає впливати на перспективи повноцінного вступу України до ЄС. Бо одна-єдина країна з 27 країн-членів може заветувати те чи інше рішення на цьому шляху. А цих рішень має бути дуже багато.
Право вето у ЄС – чи не найскладніше питання
Майже два роки тому посадовці кількох потужних країн Євросоюзу казали, що взагалі розширення ЄС має відбуватися паралельно до реформування самого ЄС. Авторка цих рядків поцікавилася у пані Матернової, чи відбувся за цей час якийсь поступ у реформуванні? Принаймні, зі згаданого ключового питання: аби одна країна, наприклад, Угорщина, не мала права вето на прийняття ключових рішень.
“Це не одне маленьке питання, а мало не найбільш складне питання, – відповіла пані Матернова. – Жоден пункт [рішення] не може не бути підтриманий усіма. Особливо коли це стосується бюджету. Право вето – це питання гарячих дискусій. Ми багато думаємо над тим, як зробити, аби один не блокував рішень більшості, але реформи не робляться за одну ніч.
Болючі рішення приймаються через кризу, коли вже немає іншого виходу. Так було у 2008 році, коли світова економічна криза змусила ЄС вдатися до певних реформаторських рішень у бюджетних питаннях, і країни-члени погодилися на такий крок. І тепер, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, ЄС сильно просунувся від початкових планів щодо розширення. Ті складнощі, які виникають, потребують ретельної роботи, а рішення – відпрацювання”.
Реформування України під час війни вражає. Але…
У той же час, українці не мають чекати на реконструкцію Євросоюзу. Бо реформи, які ми впроваджуємо у власній країні, необхідні саме нам. Тож заступниця виконавчого директора ГО «Вокс Україна» [займається і фактчекингом, і висвітленням реформ] Світлана Сліпченко поцікавилася у Катаріни Матернової, які реформи є, з її точки зору, найважливішими для нас? Що мають зробити і уряд, і неурядові організації, і ЗМІ для їхнього успішного проведення?
Пані Катаріна сказала, що її вражає, скільки Україна зробила, особливо під час війни.
“Україна просто пише посібник щодо цього. Війна створила у суспільстві консенсус щодо важливих реформ”.
Серед тих, де варто “довести справу до кінця”, вона назвала судову, енергетичну, а також реформу децентралізації.
Пані Посол зазначила, що
- питання верховенства права і протидії корупції залишаються у фокусі уваги. “Україна вже багато зробила для перезапуску судової системи. Але потрібно перезапустити Верховний суд, завершити призначення до Конституційного суду та Вищого антикорупційного суду, а також належно створити Вищий адміністративний суд”.
- Другою сферою з тих, де потрібно довести справу до кінця, посол назвала енергетичні реформи: “Багато зроблено у газовій сфері, у електричному секторі, але потрібні ще зміни у регулюванні, інтеграції ринку, загальному управлінні державною власністю у сфері енергетики”.
- Третя реформа – адміністративно-територіальна, або з децентралізації – вважається найуспішнішою в Україні, але її теж потрібно завершити: створити префектурні органи і забезпечити чіткий розподіл відповідальності між місцевим, регіональним та національним рівнями.
“Є сфери, які Україна реформує дуже швидко, і може цьому навчити інших. Це і дерегуляція в оборонно-промисловому комплексі, і цифровізація, і модернізація сфери управління. Але і у вищеназваних реформах, сподіваюся, Україна не буде гальмувати”, – сказала Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки
