- Якою незабаром стане структура шкільної освіти?
- Яким чином формуватиметься її старша ланка?
- Чи не залишаться випускники дев’ятих класів «викинутими» з загальноосвітніх закладів?
Про це йшлося на засіданні «круглого столу» «Трансформація системи загальної середньої освіти», що відбулося на майданчику комунікацій «Агенція регіональних ініціатив». У ньому взяли участь представники міської влади, керівники вишів та коледжів.
Знання «про все на світі» є поверхневими
Директор департаменту освіти і науки Запорізької міськради Станіслав Романчук розповів, що принципи реформування мережі шкільних закладів було закладено ще на початку 2000-х років, коли міністром освіти був Василь Кремінь.
Остаточно нові сенси та структура були закріплені Законом України «Про освіту» 2017 року, відколи відбувається створення Нової української школи.
<В результаті вона має виглядати наступним чином:
- І ступінь – початкова школа (1-4 класи);
- ІІ ступінь – гімназія (5-9 класи);
- ІІІ ступінь – ліцей (10-12 класи).
Навіщо це потрібно?
Наразі старшокласники вивчають 20+ предметів у всіх галузях. Дуже велике навантаження себе не виправдовує, бо знання «про все на світі» є поверхневими. У ліцеях же надаватиметься профільна освіта, аби школярі мали можливість краще підготуватися до майбутнього вибору професії. У кожному з них планується до 2027 року відкрити щонайменше по чотири напрямки профільної підготовки.
Точного переліку, як і держстандартів, поки що немає, проте орієнтовно це можуть бути:
- Історичний
- Фізико-математичний
- Природничий
- Технологічний
- Спортивний тощо.
Кому потрібна армія юристів та економістів
Більше того. Останні десятиліття існувала, якщо можна так висловитися, недоброчесна конкуренція між старшою школою та закладами професійно-технічної освіти. Школи «перетягали» до себе випускників дев’ятих класів, мало зважаючи на їхні нахили. І у старших класах фактично просиджували штани юнаки та юнки, що могли б вступити до коледжу, після якого завдяки своїм золотим рукам і собі на достойне життя заробити, і користь суспільству принести.
Натомість через «приниження» професійно-технічної освіти випускники шкіл здебільшого йшли до вишів на так звані престижні спеціальності. Через це виник перекіс: на ринку праці з’явилася безліч економістів та юристів, що не можуть знайти собі роботу, і водночас виник брак інженерів та технічних професіоналів. На думку Станіслава Романчука, реформування системи загальної середньої освіти дозволить цей перекіс виправити.
Реформа – не примха міністерства
Проректор з наукової роботи Запорізького національного університету Геннадій Васильчук підкреслив, що реформа не є примхою департаменту міськради, чи облради, ба навіть Міністерства освіти і науки. З кількох причин.
По-перше, світ змінюється, тож змінюються підходи до, грубо кажучи, кінцевого продукту: до чого маємо готувати молодь і яких професіоналів хочемо отримати на виході?
По-друге, виклики, що поставив перед людством COVID-19, включаючи дистанційне навчання, привнесли вимоги швидкого адаптування.
По-третє, сама освіта – не результат, а процес, який теж постійно змінюється. Тобто держава має дати молоді таку систему освіти, яка не напихала б її мізки купою часом застарілих знань, а забезпечила поглиблене оволодіння конкретним спектром умінь та навичок, а також навчила критично мислити, приймати креативні рішення та генерувати ідеї. Профільне навчання у старшій школі має цьому прислужитися.
Аби його забезпечити, треба змінювати мережу навчальних закладів. Певна кількість ліцеїв у Запоріжжі вже є. Досить багато гімназій, які вже мали один чи кілька профілів. Їхній офіційний статус треба поступово привести у відповідність до законодавства. А саму структуру зміцнити та розширити.
За словами Геннадія Васильчука, ЗНУ минулого року почав експеримент разом з гімназією № 31. Цей заклад [один із двох у Запоріжжі, де за радянщини викладання велося українською – ред.] мало не півстоліття спеціалізується на вивченні іноземних мов. Експеримент полягає в тому, що восени тут відкрили ще два десятих профільних класи за напрямками: «хімія-біологія» та «математика-інформатика».
Спеціалізовані предмети тут ведуть викладачі Інженерного інституту ЗНУ, який розташовано поруч. “Тепер учні, які мають схильність до точних наук, мають змогу отримати грунтовні знання. Коли інформатику викладає кандидат технічних наук, рівень освіти дещо вищий. Це провідна ідея – зібрати у профільних класах учнів за здібностями та зацікавленнями й забезпечити їм високий рівень навчання”, – розповів Геннадій Васильчук.
Дорожня карта змін – у розробці
Станіслав Романчук також розповів у загальних рисах, що концептуальні зміни потребують реформування мережі освітніх закладів. З початку реформи [2017] місцевим органам влади надається п’ять років, аби проаналізувати потреби й можливості матеріально-технічної бази.
Наразі міська влада має дорожню карту, згідно з якою у кожному районі Запоріжжя має бути чотири ліцеї.
Близько 40 шкіл надаватимуть освітні послуги гімназійного рівня [1-9 класи]. У цих закладах набір до десятих класів на 2021-2022 рік здійснюватиметься не буде, відповідна інформація доведена до усіх батьків.
Станіслав Юрійович запевнив, що мережа скорочень не зазнає. Водночас «МИГ» отримав дзвінки від схвильованих батьків дев’ятикласників кількох шкіл, яких поставили перед фактом, що їм треба шукати іншу школу чи професійний коледж.
На «круглому столі» були присутні директор ДНЗ «Запорізьке машинобудівне вище професійне училище» Олександр Олійник та його заступниця Анна Шулепіна, які розповіли про те, які можливості пропонує їхній навчальний заклад. А начальник відділу кадрів ПАТ «Запоріжсталь» Олег Шпиковський просив звернути увагу, що інженерно-технічні спеціальності зараз в тренді й добре оплачувані.
Усі присутні неодноразово наголошували, що Запоріжжя – промислове місто, і потребує відповідних спеціалістів. Геннадій Васильчук навіть пожартував, що у його записнику немає жодного «Іван Івановича, економіста», але є «Федір, меблі», «Петро, автослюсар» та «Микола, електрик».
Поділяючи думку про нестачу на ринку праці володарів золотих рук та розуміючи потреби промисловців, хочеться все-таки дізнатися, чи не попадуть під роздачу гуманітарії.
«МИГ» сподівається окремо поспілкуватися на цю тему з представниками департаменту освіти і науки Запорізької міськради й оприлюднити дорожню карту реформування мережі освітніх закладів. Бо за відсутності пояснень так і хочеться написати якусь капость.
Ганна Чуприна, фото надано «Агенцією регіональних ініціатив»
