Запоріжжя продовжує приймати біженців з територій, де ведуться активні бойові дії.
Загалом за останні шість днів до нашого міста прибули 25028 біженців. З них 6396 дітей.
Вони отримують у Запоріжжі місця для проживання, харчування, речі першої необхідності.
Спеціалісти надають їм потрібну медичну та психологічну допомогу.
Майже тиждень головний центр допомоги біженцям розташовувався у приміщенні цирку. Сьогодні зранку я навідалася туди з двох причин. По-перше, аби подивитися, як налагоджена робота у цьому осередку нашої гостинності до людей, які пережили багато діб бомбардування у Маріуполі, Бердянську, Гуляйполі, Пологах та інших містах Запорізької області. По-друге, колеги з Польщі попрохали допомогти маріупольському молодому актору, який кілька місяців проходить стажування у Любліні, не може повернутися в Україну і зараз намагається дізнатися, що з його мамою, татом, братом, дідусем з бабусею.
З вечора я зайшла на електронний сервіс, на якому збирається інформація про людей, які зареєструвалися, аби отримати допомогу. А тоді ще й зателефонувала на пряму телефонну лінію з питань переселенців. За номерами (095) 220-41-11 (Vodafone), (067) 220-41-12 (Київстар), 0800-503-508 можна отримати інформацію про всіх переселенців, які прибули до Запоріжжя.
На жаль, нікого з такими ініціалами, як у родичів хлопця, у списках не було. Але довідалася, що люди розшукують один одного і старим методом: пишуть об’яви і прикріплюють їх на стенді у центрі допомоги.
Так зробила і я. Сподіваюся, що усі живі та здорові…
Центр між тим жив своїм життям. У фоє до столиків реєстрації стояла невелика черга. З дітьми на килимку грали аніматори, за столиками можна було підкріпитися чаєм-кавою та печивом. Попід вікнами стояли батареї пляшок з питною водою. Поруч хлопці розбирали ящики з домашньою консервацією.
Більшу частину приміщення займали купи одягу та взуття, яким з переселенцями поділилися запоріжці. Волонтери сортували його і складали до ладу. До них підходили підлітки й вибирали хто джинси, хто кофтинку…
Усі вішаки у гардеробі були зайняті верхнім одягом. Сьогодні пригріло сонце, і люди приходили за чимось менш теплим. Сива жінка з Гуляйполя у Запоріжжі вже кілька днів, далі їхати не може, бо в дорозі серйозно захворів чоловік. Виїжджали, коли на вулиці був мороз, і тепер у вовняному пальті парко.
Волонтер допоміг жіночці підібрати куртку по розміру і сезону.
Коло стенду з лікарськими засобами медична працівниця міряла тиск літньому чоловіку. Трохи пізніше розповіла, що тут надають першу допомогу тим, хто її потребує. Найбільше звертаються люди за заспокійливим, ліками від підвищеного тиску та від нежиті й кашлю – перемерзли у дорозі.
Волонтери дбайливо піклуються про всіх, звертаючи увагу на найменші дрібниці.
“Он там одна старенька наче не при собі. Сидить і дивиться в одну крапку”, – схвильовано каже дівчина лікарці. Та коли вони удвох підійшли до бабусі, та виявилася досить бойовитою особою. “Може, хочете чогось солоденького?” – спитала волонтерка. “Боже сохрани! Я вже років 20 нічого солодкого не їм. Дбаю за своє здоров’я”, – обсмикуючи рукава светра, що загорнулися під халатом, відповіла старенька. Та у погляді застигла бентега й прихована безпорадність. Як і у більшості людей, що перебували в центрі.
Дай Боже, щоб ці почуття щезли у них якнайшвидше…
У зв’язку з оптимізацією роботи Центру допомоги біженцям 22 березня він переїжджає до Виставкового Центру “Козак- Палац” за адресою: м.Запоріжжя вул. Перемоги 70 б. Тому завтра у приміщенні цирку штаб працювати не буде. Робота нового центру для прийому біженців розпочнеться у середу 23.03.2022.
ДОВІДКОВО
Сьогодні представники Міжнародного комітету Червоного Хреста дали високу оцінку тому, як Запоріжжя зустрічає переселенців.
До речі, кожен, хто був змушений покинути своє рідне місто через бойові дії, може отримати від Міжнародного комітету Червоного Хреста матеріальну допомогу. Щоб це зробити, переселенцям потрібно обов’язково зареєструватися у тому місті, до якого вони прибули. Їхні дані будуть включені у базу, і таким чином вони отримають фінансову підтримку. Будь ласка, поширюйте цю інформацію серед своїх родичів та знайомих, які рятуються від воєнних дій.
