З 1 вересня пішли у четвертий клас хлопчики й дівчатка, які навчаються за концепцією «Нової Української Школи» [НУШ]. Але в Україні є навчальні заклади, котрі вже мають випуск початкової школи: у 2017-2021 навчальних роках освітній процес тут здійснювався в рамках дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня з теми «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти».
На Запоріжжі таких пілотних закладів – чотири. «МИГ» вирішив відвідати один із них – комунальний заклад загальної середньої освіти “Кушугумська гімназія «Інтелект», аби детальніше розповісти читачам про набутий досвід, досягнення і здобутки.
Як починався експеримент
Директорка комунального закладу загальної середньої освіти “Кушугумська гімназія “Інтелект” Тетяна Апостолова згадує, що чотири роки тому гімназія відгукнулася на пропозицію стати учасницею пілотного проекту: “Ми завжди налаштовані на інновації. Нас дуже зацікавили зміни підходів до навчання та змісту освіти – набуття компетентностей замість запам’ятовування цифр та фактів, а також виховання інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Умовою участі в пілоті була наявність паралелі, хоча б у три класи, аби батьки могли обирати – брати участь в експерименті, чи ні. У нас така можливість була, тому ми провели кілька раундів зборів з батьками майбутніх першокласників, на яких пояснювали вигоди, якими відрізнятимуться пілотні класи. Коли батьки дали згоду, ми увійшли до експерименту”.
“З серпня 2017 року почалося підвищення кваліфікації педагогів, які мали працювати з пілотними класами, і адміністрації, – продовжує заступниця директорки з навчально-виховної роботи у початковій школі Тетяна Колесник. – У Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулися семінари і тренінги, на яких нас знайомили з проєктом Державного стандарту початкової школи [затверджений у 2018 році – ред.], модельними навчальними програмами, методичними матеріалами. І в подальшому Інститут дуже багато допомагав, оперативно відгукуючись на усі наші питання.
У наступні роки вчителі та адміністрація взяли участь у кількох всеукраїнських та міжнародних семінарах, тренінгах та конференціях з тем, які стосуються впровадження концепції НУШ”.
Перші кроки – «з коліс»
У вересні 2017 року почали навчання 1-А [24 учні, двоє з яких залучені до інклюзивного навчання] та 1-В [25 учнів, троє залучено до інклюзії] класи. Не за старими партами у стандартних приміщеннях.
Завдяки спеціальним коштам субвенції на НУШ в «Інтелекті» почали обладнувати освітній простір. Класні кімнати були поділені на зони [навчальна, дослідницька, мистецька тощо], закуплені нові меблі, наочні засоби, навчально-дидактичні матеріали.
Багато що треба було робити «з коліс». Модельні програми та календарні плани були розписані міністерством тільки на два місяці, і в очікуванні наступної «порції» доводилося нервувати.
Не одразу надійшли підручники. Спочатку педагогам надали право обирати їх із кількох варіантів, але виявилося, що державним коштом видадуть лише один. Через цю затримку у перші тижні доводилося користуватися роздрукованими електронними версіями.
«Дитину виховує те, що її оточує»
З часом ці проблеми вирішилися, а в «Інтелекті» продовжили створювати комфортне й безпечне освітнє середовище.
Тут поділяють принцип Марії Монтесорі: “Дитину виховує те, що її оточує”, – і в коридорах з’явилися яскраві абетки українською, англійською, польською та французькою; на сходах – граматичні цікавини; на дверях і стінах – надихаючі малюнки та аплікації; на подвір’ї – веселі лабіринти. А заняття «Я досліджую світ» відбуваються в альтанках на свіжому повітрі, що було актуально під час карантинних обмежень.
Для фізичного розвитку минулого року за рахунок освітньої субвенції на НУШ придбано комплект тренажерів, якими користуються учні не тільки пілотних класів.
Крім цього, в «Інтелекті» облаштовані медіатека та інклюзивно-ресурсна кімната.
В останній є світлова колба для релаксації, кухня для соціальної адаптації, стіл для пісочної терапії, ляльковий міні-театр, інтерактивний планшет та модульна панель для виконання навчальних завдань. І не тільки виконання. Як розповіла вчителька-логопед Олена Коваль, один хлопчик сам їх створює і пропонує вчителям та однокласникам.
Діти не бояться «ревізорів»…
Під час навчання у початковій школі за концепцією НУШ діти стали більш комунікабельними, згуртованими, здатними вільно висловлювати свої думки та швидше адаптуватися до життя.
“Цьому дуже сприяли ранкові зустрічі, під час яких діти розповідали, як вони день прожили, ніч переспали, до школи дійшли, – розповідає класна керівниця випускного 4-А класу Мар’яна Дубів. – Таке спілкування допомагало вчасно з’ясувати, чому дитина, наприклад, сумна – таке бувало з дітьми із соціально незахищених категорій.
Ми також через жеребкування обирали дитину тижня, яка протягом цього періоду ставала ніби центром уваги – розповідала про себе, свою сім’ю, свої захоплення, і ніхто не був обділений увагою товаришів. Це робиться для того, аби хлопчик чи дівчинка краще розкрилися, стали більш розкутими. І, як наслідок, один з хлопчиків під час супервізії [форма оцінювання успішності експерименту], не чекаючи запрошення чи дозволу, сказав перевіряючим: “Раді вас бачити. Приїздіть іще”.
Треба додати, що через присутність у класі дітей, які потребують інклюзивного навчання, учні стали більш чуйними”.
За словами Мар’яни Андріївни, дуже корисним є діяльнісний підхід у навчанні. Раніше він теж був присутній, але не займав чільного місця, як зараз.
…і здобувають життєвий досвід
З колегою згодна і класна керівниця випускного 4-В класу, володарка Подяки від Міністерства науки й освіти України за плідну педагогічну діяльність та високі досягнення у навчанні та вихованні учнівської молоді Аліна Золотарь.
“Нова Українська Школа націлює на практичну орієнтацію знань, що набуваються. Наприклад, у першому класі ми проводили дослідження на свіжому повітрі і в класах, де більше збирається бруду, – і розбиралися, чому.
Пізніше робили розрахунки, як з допомогою навігатора визначити необхідну суму коштів, аби дістатися до різних міст України.
Порівнювали, коли зачерствіє чи запліснявіє хліб – домашній і магазинний. Навчалися за позначками визначати свіжіть яєць.
Обговорювали рекламні ролики, в такий спосіб, чи буде користь від рекламованого продукту, чи не зашкодить він нашому здоров’ю.
Тобто на заняттях діти здобувають життєвий досвід.
Важливо, що все відбувається в ігровій формі, а командна робота допомагає виявити таланти дитини. Комусь краще вдається роль лідера, організатора, хтось воліє бути спортсменом, а хтось демонструє творчі здібності”.
Учні щасливі, батьки задоволені
І кореспондентка «МИГа» у цьому переконалася. Випускник 4-А класу Денис Швець розповів, що дуже любить малювати та цікавиться математикою, а Настя Зубкова сказала, що любить грати у футбол, танцювати, а на святі першого дзвінка [розмова відбулася напередодні навчального року] буде виступати на концерті перед усіма школярами.
Зокрема, половина третього та увесь четвертий навчальний рік пройшли під «прапором» карантину та дистанційного навчання. А у 4-А Мар’яна Дубів була класною керівницею лише останні два роки. “Але Мар’яна Андріївна стала для дітей другою мамою, – каже мама Насті Марія Зубкова. – Тай взагалі між нами, батьками, вчителем і дітьми налагоджене дуже добре спілкування. І під час карантину ми постійно були про все поінформовані через групу у Вайбері”.
“Батьки та вчителі мають спільну мету – щаслива й успішна дитина, – підкреслює заступниця директорки гімназії Тетяна Колесник. – Тому стосунки побудовані на співпраці та взаєморозумінні. Ми залучаємо мам і тат до планування, проводимо для них «уроки батьків», на яких вони «приміряють» роль учнів і виконують завдання, як і їхні діти на уроках. Таким чином вони знайомляться з новими методами й підходами у навчанні НУШ”.
Що далі?
З 1 вересня КЗ ЗСО «Кушугумська гімназія «Інтелект» бере участь в інноваційному освітньому проєкті всеукраїнського рівня «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для ЗЗСО в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти». Тобто пілот продовжується.
“Ми створили команду з 17 педагогів та адміністраторів, які будуть працювати у 5-9-х класах, – розповідає заступниця директорки гімназії «Інтелект» з навчально-виховної роботи у старших класах Ірина Забєйворота. – Вони пройшли онлайн-курс «НУШ: перехід на наступний рівень», очні курси підвищення кваліфікації у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та курси в студії онлайн-освіти EdEra. Познайомилися з підручниками, модельними навчальними програмами для 5-6 класів, під які автори підручників надають методичні матеріали, обрали нові предмети, серед яких STEAM [у рамках проекту «Спроможна школа» ми чекаємо на STEAM-лабораторію], «Здоров’я, безпека та добробут», «Етика» та «Культура добросусідства». У подальшому керуватимемося «Методичними рекомендаціями щодо особливостей організації освітнього процесу в адаптивному циклі/5 класах ЗЗСО…», які надані у Листі МОН України від 6.08.2021”.
Залишається побажати гімназії «Інтелект» та Новій Українській Школі взагалі успіху на шляху реформування освіти у нашій країні.
КОМЕНТАРІ
Як навчали вчителів області
Олена Нікулочкіна, завідувачка кафедри початкової освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти:
“На початку впровадження концепції НУШ представники ЗОІППО взяли участь у десяти всеукраїнських семінарах, нарадах і тренінгах, після чого самі організували і провели більше п’ятнадцяти таких заходів обласного рівня. 57 педагогів одержали статус регіонального тренера НУШ.
Протягом чотирьох років підвищення кваліфікації пройшли більше трьох тисяч вчителів початкових класів [близько 200 груп] за двома програмами: «Нова українська початкова школа» (для вчителів 1-2 класів та «Нова українська початкова школа: відповідаємо на виклик» (для вчителів 3-4 класів). Були проведені також тренінги для викладачів закладів вищої освіти, які забезпечують підготовку майбутніх учителів початкових класів до роботи в НУШ.
На початку впровадження концепції найчастіше до нас зверталися за консультаціями щодо планування освітнього процесу, впровадження інтегрованого курсу «Я досліджую світ», нових методик і технологій, створення освітнього середовища. В останні два роки найбільше вчителів хвилює проблематика оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. Намагаємося усім вчасно допомогти роз’ясненнями”.
Як оцінюватимуть якість освіти?
Тетяна Озерова, начальниця управління Державної служби якості освіти у Запорізькій області:
“Реалізація концепції НУШ перевіряється під час інституційного аудиту. Серед критеріїв оцінювання освітніх і управлінських процесів в школі обов’язковими є вимоги щодо реалізації концепції НУШ за чотирма напрямами.
Освітнє середовище. У початковій школі вивчаються, наприклад, гнучкість дизайну, який забезпечується через мобільні робочі місця для індивідуальної, групової та колективної роботи; поділ кабінету на осередки для різних видів роботи та відпочинку учнів; відсутність надлишкового нагромадження речей; використання поверхні стін, які можуть стати своєрідним учнівським портфоліо; наявність місць для відпочинку дітей під час перерв, облаштування місця для роботи та відпочинку педагогів тощо.
Змінені підходи до оцінювання результатів навчання дітей 1-2 та 3-4 класів, впроваджується система формувального оцінювання, за допомогою якого відстежують особистісний поступ учнів, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися.
Обов’язковим критерієм оцінювання діяльності педпрацівників є використання інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток комп’ютерної грамотності, підвищення педагогічної майстерності.
Оцінюється налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти, зокрема, чи діють працівники на засадах педагогіки партнерства.
Під час інституційного аудиту здійснюється державний нагляд за дотриманням закладом освіти вимог законодавства.
Ганна ЧУПРИНА, фото автора та надані адміністрацією КЗ ЗСО «Кушугумська гімназія «Інтелект»
*Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерство закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.
