У розмові в прес-центрі УКМЦ 24 листопада Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної ради України з питань інтеграції України до ЄС, відповіла на численні запитання регіональних журналістів.
“Протягом останніх тижнів у складі багатьох делегацій я брала участь у візитах до низки європейських столиць, – розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Вперше зі складом комітету брали участь у платформі взаємодії комітетів з європейських питань країн-членів ЕС. Україну тепер туди запрошують як країну-кандидата”.
Голова парламентського комітету звернула увагу на те, що суспільна підтримка необхідності продовження допомоги Україні в переважній більшості країн Західного світу зберігається, і це не дивлячись на постійні намагання Росії розхитати настрої на Європейському континенті. Політики в цих країнах реагують на суспільний запит: “Я пишаюся тим, скільки всього нам вдалося за цей час зробити через адвокаційну діяльність за кордоном. У нас небагато у Верховній Раді людей, які спроможні ефективно вести міжнародну діяльність. Це вимірюється максимум десятками. Для повноцінної парламентської роботи з міжпарламентської дипломатії цього на жаль не достатньо. Я пишаюся бути серед тих, хто вміє це робити професійно, якісно та користується довірою партнерів. Якщо тобі довіряють, то відповідно можеш більше добитись для країни”, – зізналася гостя.
При цьому вона підкреслила, що з часу початку повномасштабного вторгнення Російської федерації Верховна Рада України не покриває ніяких витрат на відрядження: “Жодної копійки державних коштів для великої, системної, складної роботи за кордоном нами не використовується. Ці поїздки фінансовані нашими партнерами, колегами, різними фондами для того, щоб ми могли добиватися забезпечення потреб нашої країни”.
Журналістів цікавив погляд на те, якою може бути перспектива членства України в ЕС і НАТО. Іванна Климпуш-Цинцадзе вірить в те, що ми матиме аналогічний шлях до тих країн Центральної та Східної Європи, які спочатку ставали членами НАТО, а потім членами Європейського Союзу.
“Я б хотіла, щоб зараз українська виконавча влада максимально зосередилася на тому, щоб провести з Північно-Атлантичним Альянсом перемовини про те, які конкретні кроки Україна мала би ще здійснити в політичному розвитку і змінах стосовно верховенства права, контролю над правоохоронною, розвідувальною, безпековою структурами для того, щоб відразу після перемоги ми могли розраховувати на політичне рішення НАТО аналогічне тому, яке було застосоване до Швеції і Фінляндії”, – закликала голова Комітету Верховної ради України з питань інтеграції України до ЄС.
Що стосується шляху до Європейського Союзу, то на думку спікерки, ми маємо зробити надзвичайну кількість роботи для того, щоби стати членами ЕС. “На даний момент у нас ще є певна нестача і спроможності на рівні уряду, міністерств, парламенту, місцевих адміністрацій і навіть бізнес-асоціацій. В тих чи інших галузях ми не є готові повністю застосувати всі правила і процедури, які працюють в Європейському Союзі. Це потребуватиме часу і певного навчання. В середньому у країн, що вступали до ЕС протягом останніх десятиліть, шлях від надання кандидатського статусу до вступу в організацію займав сім років”, – відповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе. Інна Бахтіна із Запоріжжя запитала її про наявність інструментів для покарання російських злочинців. Завдання Спеціального міжнародного трибуналу – доведення злочину з боку керівництва держави та встановлення відповідного покарання.
На сьогодні його не створено, як немає і іншого міжнародного майданчику, хоча Україна зацікавлена в цьому, адже довести факт злочину агресії та злочинів проти людяності дуже просто. Інша справа – воєнні злочини. Вони можуть розглядатися Міжнародним кримінальним судом. “Сьогодні Офіс генерального прокурора України працює над 44-ма тисячами кримінальних справ, – повідомила І. Климпуш-Цинцадзе. – В цьому нам дуже допомогли наші партнери фахівцями і лабораторіями. Цілком слушне питання: коли ми побачимо злочинців на лаві підсудних? Скоріше за все, ми зможемо розраховувати на той результат, який побачили у суді по справі збиття літака МН-17 – засудження без присутності винних у суді. Але після цього почнеться процес міжнародного переслідування”.
Людмила Маслова з Дніпропетровщини задала питання про те, як позначиться на європейській інтеграції зміни в українському законодавстві щодо відміни пожиттєвого фінансового моніторингу чиновників? “Кожна країна визначає час, протягом якого людина, яка перестала бути публічною особою, підпадає під фінансовий моніторинг. Скажімо, в Румунії до різних категорій таких людей застосовується різний період. Я не зовсім можу погодитись з тими, хто вважає, що відміна цієї норми в Україні є порушенням наших зобов’язань”, – зізналась гостя.
Тетяна Щербатюк з Вінниці торкнулася скандалу з позбавленням акредитації іноземних медіа у Херсоні. Спікерка оцінила цей вчинок як помилку, що межує зі злочином. “Журналісти СNN і Sky news були першими у звільненому місті і вони зробили неймовірні репортажі про те, яке зустрічали визволителів – яскраві, емоційні, болюче щемливі, – заявила вона. – Ми всі розуміємо, що завдання позбавити їх акредитації точно не було від військового командування, а прийшло з офісу президента. Цим Україна обмежує можливості комунікувати зі світом та в подальшому отримувати те об’єктивне висвітлення, яке нам дуже потрібно, аби мати підтримку світу”.
Запорізькі журналістки, які перебувають дуже близько до межі воєнних дій та мають справи із численними біженцями із територій, які нині захопили російські окупанти або які стали небезпечними через обстріли, мали схожі запитання. “Що стосується втрати житла, – відповіла Іванни Климпуш-Цинцадзе. – Це питання до уряду. Ми з колегами намагаємось їздити звільненими від російської окупації територіями і, на жаль, стикаємся з тим, що на даний момент держава не може простягнути всім руку допомоги, не має такої спроможності. Є певний розрив між діями місцевої та центральної влади, і місцева влада не може використати кошти на термінову допомогу через обмеження казначейства. Допомогу навіть якщо не в оновленні житла, то хоча б в його терміновому роботі.
Є волонтерські організації, міжнародні організації, які в цьому напрямку працюють і намагаються надати допомогу. Та розмір і об’єм руйнувань не дають бути ефективними в цьому.
Моє розуміння полягає в тому, що держава Україна, представляючи в Лугано свої майбутні проблеми для майбутнього відновлення, в тих 750 млрд, які тоді прозвучали – враховувала також забезпечення житлом тих, хто його втратив. Та ці руйнування збільшилися з того часу [липень 2022] Сподіваємось, що більше країн будуть шукати заморожені активи російських олігархів, а в майбутньому – поки для цього немає законодавчої бази – і заморожені активи росії як держави для покриття видатків для відновлення України якщо не через репарації то через використання оцього ресурсу”.
Оригінал статті та відео – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/ivanna-klympush-tsyntsadze-ya-pyshayus-tym-shho-vdalosya-zrobyty-cherez-advokatsijnu-diyalnist-za-kordonom
