Пандемія, карантин, безробіття, закриття бізнесів… Проте на похмурому тлі завжди є «промені світла»))) І завжди цікаво дізнатися, як здібності, натхнення і вміння бачити перспективу допомагають бізнесменам не просто виживати, а й розвиватися, надаючи нові послуги та відкриваючи робочі місця.
Рекорд під час пандемії
Одним із таких променів став спікер Бізнес-форуму, який відбувся на «Арт-вихідних», що організувала на Хортиці платформа «Мистецький простір», IT-бізнесмен, Президент «Європейської Асоціації Програмної Інженерії», засновник міжнародної групи компаній “PowerCode LLC” [розробляє диджитал- і IT-рішення для бізнесу], Владислав Савченко.
Зараз у компанії чотири офіси в Україні, представництва в Гонконзі, Сінгапурі, Польщі, Німеччини та Англії. При компанії також працює навчальний центр “Powercode Academy.
Під час минулорічного карантину Владислав Савченко за два тижні організував стартап з доставки продуктів Foodex24 [партнер – сервіс Bolt], який став першим в Україні онлайн-супермаркетом продуктів зі своїми складами та власною продукцією.
Вартість запуску стартапу становила близько шести мільйонів гривень, завдяки йому було працевлаштовано 60 людей. Національний реєстр рекордів України вніс стартап Foodex24 у свій список рекордів за найшвидше відкриття інтернет-супермаркету.
Коли у державі немає поняття «стартап»…
Як розповів на Бізнес-форумі пан Владислав, під час карантину IT-бізнес теж рахував гроші. Проте за три місяці після локдауну статистика відзначила рекорд по кількості та якості вакансій, що пропонуються.
У перспективі найбільше розвиватимуться два види IT-бізнесу – сервісний і продуктовий [маються на увазі програмні продукти – ред.]. З огляду на те, що наразі вони зростають на 30 відсотків щорічно, основна конкуренція буде вестися за кадри.
Не є секретом, що українські програмні продукти б’ють рекорди по скачуванню, наші стартапи відомі в усьому світі, проте вкладати в них інвестиції в Україні ніхто не поспішає.
“Коли у державі немає навіть поняття «стартап», то про які гарантії для інвестора може йти мова?” – задає пан Владислав риторичне питання.
GIG-контракти для IT-індустрії
Між тим дистанційна робота з іноземними компаніями для програмістів давно не новина. GOOGLE, наприклад, напряму винаймає українських фахівців і платить їм так звані «каліфорнійські» зарплати у 12-15 тисяч доларів на місяць. Комп’ютерники, яким пощастило менше, теж працюють не за мінімалку.
Тож конкурувати з іноземцями й утримати фахівців в Україні складно.
При тому, що хтось іще ставить їм у провину, що вони у якості фізосіб-підприємців [ФОП] платять мізерні податки.
П’ять відсотків податків, а не майже 50, як в інших бізнесах, – це добре. Але робота за угодою має і свої мінуси – короткотерміновість, невизначеність, відсутність соціальних гарантій тощо.
Владислав Савченко акцентував, що 95 відсотків українських комп’ютерних бізнесів хочуть працювати по-білому. Тому треба вчиняти конкретні дії для модернізації правової системи. Одним із кроків на цьому шляху, за словами пана Владислава, є впровадження спеціального правового режиму Дія City*, який надає альтернативу оформленню трудових відносин – так звані GIG-контракти.
Умови GIG-контрактів нагадуватимуть симбіоз між ФОПом і штатним співробітником, зібравши кращі якості обох форм працевлаштування.
Відповідний законопроєкт у квітні пройшов перше читання у Верховній Раді, і це дає надію.
Фаховий функціонал можна отримати за три роки
Окремо Владислав Савченко зупинився на вищій освіті. Його компанія співпрацює з Києво-Могилянською академією – студенти допомагають розробляти програмні продукти, отримуючи за це гроші.
Пряму мову можна почути тут: https://www.facebook.com/watch/?v=1601841260026484
Пан Владислав впевнений, що бізнесу потрібно активніше співпрацювати з вишами, які, у свою чергу, мали б подумати про модернізацію бази, програм, а може, й про скорочення термінів навчання. На думку пана Владислава, для оволодіння певним функціоналом потрібно лише три роки, а далі людина може самостійно розвиватися в обраній професії більш предметно.
Владислав Савченко мав на увазі не тільки діджитал-фахівців.
На даному етапі в українській IT-галузі власне інженерів працює 250 тисяч. Але якщо додати до них менеджерів, тестувальників, інших співробітників, то цифра зайнятих в IT-бізнесі сягає півтора мільйонів.
Діджиталізація людський ресурс не відміняє.
Власне у стартапі Владислава Foodex24 працює вже під 200 осіб.
“Велика частка нашого бізнесу – це люди, а не автоматика. Добре освічені фахівці навіть під час пандемії завжди знайдуть роботу, може, навіть, із вищею зарплатою”, – впевнений Владислав Савченко.
Неефективні бізнеси, на жаль, помирають
У той же час IT-технології можуть транслюватися на інші види підприємницької діяльності, допомагаючи їм стати більш ефективними. У якості прикладу можна навести «Нову пошту» – компанію з потужною IT-складовою, яка дозволила їй вийти в лідери на цьому ринку.
На думку Владислава Савченка, запорука успіху кожного бізнесу – саме у змаганні за його ефективне ведення, інакше підприємця очікує сумна доля. Це важко у наших «піратських» умовах, але можливо.
Для себе Владислав Савченко давно зробив вибір: працювати в Україні фахово і над вдосконаленням законодавства, аби країна перестала бути «корупційним заповідником», щоб наші IT¬-таланти не тікали, а залишалися на батьківщині, отримуючи за свою роботу достойну зарплатню.
Ганна ЧУПРИНА
Довідково
*Дія City — спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-індустрії, що має створити нові прозорі та зрозумілі потенційним иноземним інвесторам правила гры для ІТ-компаній та стартапів. В рамках Дія City пропонується нова форма взаємин між роботодавцем та фахівцем — GIG-контракти, які нададуть працівникам кращий соціальний захист.
