- Чи можливо у промисловому Запоріжжі налагодити громадський контроль над станом екології?
- Як організувати цілодобовий моніторинг над забруднювачами повітря?
- Яким чином забезпечити збереження зелених зон загального призначення?
Над цими та іншими дотичними питаннями працюють багато активістів та громадських організацій [ГО], які задля збільшення потужності свого голосу входять у формальні й неформальні спілки, об’єднання, коаліції, проводять різноманітні фахові дослідження й розробляють комплексні рішення екологічних проблем.
Однією з таких ГО є Запорізька обласна філія “Всеукраїнської екологічної ліги”, яку очолює Ірина Пірогова, фахівець з технічної екології.
“Хочеш жити у чистому місті – треба докласти власних зусиль”
Пані Ірина предметно зацікавилися питаннями участі громадськості у вирішенні екологічних проблем під впливом Революції гідності у 2013-2014 році. “Мабуть, тоді народилася громадянка Пірогова, – розповідає пані Ірина. – У мене кардинально змінилося ставлення до життя: не що держава винна мені, а що я можу їй дати.
Постало питання: куди я можу докласти свої зусилля? Мабуть, у техноекологію. Та довкілля – набагато ширше поняття. Якраз тоді мені пощастило познайомитися з діяльністю “Всеукраїнської екологічної ліги”. Це велика наукова спільнота екологів, біологів, зоологів, медиків – експертів найвищого гатунку. Я закохалася у цей колектив, спілкування з ними приносить мені величезне задоволення.
Так трапилося, що створена ще у 1997 році, Ліга не мала постійного представництва у Запоріжжі. І коли мені запропонували очолити Запорізьку філію, я не могла відмовитися. Бо якщо я хочу жити в чистому місті, дихати чистим повітрям, треба докласти до цього зусиль. Це стало моєю життєвою потребою”.
У 2016 році пані Ірина долучилася до обговорення розроблюваної проектом ПРОМІС Cтратегії розвитку Запоріжжя, спілкувалася з консультантом нідерландсько-української співпраці з біомаси, сталого розвитку та змін клімату Олексієм Стояновським, громадськими діячами Тетяною Столяренко, Миколою Раликом, Олесею Крамаренко, Тетяною Ярмохіною, науковцями з університету. “У цій Стратегії промисловість чомусь не була врахована, – каже Ірина Пірогова, – екологічну складову не хотіли включати окремим напрямком. Документ вийшов трошки лукавий. Громадськість обурилася й створила неформальну “Еко-коаліцію Запоріжжя”. Це спільнота, де кожен займається своїм напрямком, а разом ми виступаємо при вирішенні нагальних проблем”.
Однією з таких проблем стала вирубка парку Яланського у 2018 році й сплюндровані громадські слухання з цього приводу. Тому Запорізька обласна філія “Всеукраїнської екологічної ліги” разом з іншими активістами взяла участь у зборі підписів до петиції “Ввести мораторій на будівництво на зелених територіях загального користування до приведення їх площі до затверджених норм”. Громадські діячі відвідували засідання депутатських комісій, спілкувалися з головами фракцій, проте на сесії петиція підтримки не знайшла. Мовляв, петиція по те, що треба дотримуватися закону, тож говорити нема про що.
“Досить труїти Україну!”
Тим часом Запоріжжя стало учасником проекту “Досить труїти Україну: коаліція “За чисте повітря”, який реалізували “Центр екологічних ініціатив “Екодія” [Україна] та Центр підтримки громадян “Арніка” [Чеська республіка”]. Зміст проекту полягав у тому, що в Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Маріуполі та Запоріжжі в травні 2018 року експерти відібрали по 20-25 проб піску на дитячих майданчиках та донних відкладів й аналізували їх на вміст важких металів, нафтопродуктів та інших небезпечних для здоров’я речовин. Регіональним партнером проектом була, зокрема, Запорізька філія “Всеукраїнської екологічної ліги”. Детальний звіт під назвою “Промислова Україна. Вплив забруднення на населення та навколишнє середовище в п’яти промислових містах України” був оприлюднений у грудні 2018 року. Запоріжжя фігурує в ньому як місто найбільш забруднених річкових відкладів та масштабного забруднення нафтовими вуглеводнями.
“Результати дослідження влада… проігнорувала: чому, мовляв, брали стільки проб і чому саме у цих місцях? Але ж ми не претендуємо на системний аналіз, а виконали суто громадську роботу саме для того, щоб привернути увагу до промислово забруднених міст.
Захворюваність на сході країни на 25-30 відсотків вища, а грунтовних досліджень немає. А “історія хвороби” кожного міста є окремою й індивідуальною. Сенс і полягав у тому, щоб спонукати владу до взаємодії з науковцями і бізнесом, аби визначити конкретні потенційні джерела забруднення, зробити дослідження комплексними, отримати цілісну картину можливого забруднення продуктів харчування, вдосконалити природоохоронні заходи в промислових містах. Громадськість не проти бізнесу, його інтереси – це класно, але не за рахунок людей”, – впевнена Ірина Пірогова.
“Важка артилерія” на підтримку моніторингу
Та перш за все люди мають знати, чим дихають. Це неможливо без створення системи безперервного спостереження та фіксації вмісту викидів. У Дніпрі, Маріуполі, Кривому Розі, Кременчуці влада розробляє програми розбудови системного екологічного моніторингу своїх регіонів. У Запоріжжі ж громадськість добивається цього більше десяти років. Після незадоволення петиції з приводу зелених насаджень та прохолодної реакції на звіт “Промислова Україна” члени “Екокоаліції Запоріжжя” вирішили відновити довіру до такого демократичного інструменту, як громадські слухання, і провести їх саме щодо впровадження екологічного моніторингу.
“Це “важка артилерія” впливу на владу, їх не можна проводити щомісяця, – говорить Ірина Пірогова, – тому вони мали пройти бездоганно. З нашого боку для цього було все зроблено: ми зібрали більше 700 підписів щодо проведення громадських слухань щодо деяких питань екологічного моніторингу, запросили представників усіх державних моніторингових та екологічних установ, влади, міського голову особисто. Але влада йшла на зустріч неохоче. Призначила слухання аж через три місяці після звернення [мабуть, був розрахунок, що люди втомляться чекати чи просто забудуть], і саме на 26 квітня, коли багато активістів було задіяно на заходах з приводу річниці аварії на Чорнобильській АЕС. БК “Титан” – не найзручніше місце для такого заходу. Міськрада не допомогла навіть в інформуванні про нього мешканців. Але незважаючи на це, громадські слухання відбулися у законний спосіб і пройшли успішно. Ми довели, що люди небайдужі і проблеми довкілля їх хвилюють”, – вважає Ірина Пірогова.
Але пасивний спротив влади не скінчився – резолюцію слухань з багатьма пропозиціями довго не погоджували. “Наш діалог відбувається у дивний спосіб, – розмірковує пані Ірина. – Нас питали, яким чином ми плануємо пропозиції реалізовувати. Але має бути співпраця, а не одностороння відповідальність громадськості! Зрештою, здоров’я – це ресурс. Так чому за рахунок цього ресурсу хтось має отримувати надприбутки?”.
Заради справедливості треба сказати, що доносити правду до мешканців чиновники не зацікавлені в усьому світі. Тому в Європі широко розвинута система громадського моніторингу, вона себе виправдовує у Польщі, Чехії, Німеччині. В Україні та Запоріжжі зокрема, цей інструмент лише започатковується [дивись “МИГ” від 11.07].
Наразі Запорізька філія “Всеукраїнської екологічної ліги” разом з ГО «Дзиґа» бере участь у проекті чеської “Арніки” під назвою “Чисте повітря для міст сходу України”, завдяки чому будуть придбані та встановлені станції з розширеними функціями, що вимірюють вміст не тільки пилу, а й газів. Також буде створений спеціальний сайт задля інформування мешканців щодо стану повітря. Державного моніторингу ці заходи не замінять, але становлять ще один інструмент тиску на владу, а в перспективі – матеріал для спонукання Кабміну та Верховної Ради до виконання європейських директив щодо промислового забруднення 2010/75 та про якість атмосферного повітря 2008/50.
“Також ми будемо добиватися, аби зрушила з місця гнила ситуація з придбаною за 12 мільйонів гривень пересувною лабораторією й вона запрацювала на повну силу, – каже пані Ірина. – Наші зусилля – як масаж при ДЦП, котрий “запускає” мозок. Рано чи пізно ефект має настати:)”.
Ганна Чуприна, фото автора
