Обговорення підходів до формування кліматичної політики відбулося під час круглого столу «Як впливає зміна клімату на Запорізьку область та як формується місцева кліматична політика», організованого громадською організацією «Екосенс».
Одним із ключових питань зустрічі стало залучення населення до оцінки кліматичних ризиків та визначення пріоритетних заходів адаптації шляхом соціологічного опитування.
Кліматичні зміни вже впливають на регіон
<img– Війна загострила і посилила вплив кліматичних змін на Запорізьку область, яка ще до початку повномасштабного вторгнення стикалася із безпрецедентними кліматичними ризиками, – відзначила на початку зустрічі голова «Екосенсу» Тетяна Жавжарова. – Сьогодні науковці на території регіону фіксують високий ризик впливу посух та стихійних гідрометеорологічних явищ, таких як суховії, шквали, екстремальні зливи при збільшенні кількості днів без дощу. Все це спричиняє серйозні проблеми для здоров’я людей, інфраструктури, економіки кожного домогосподарства чи підприємства, які вирішувати необхідно вже сьогодні, попри війну. Запорізька ОДА вже розпочала роботу над Регіональною стратегією адаптації до зміни клімату. Тому ми пропонуємо обговорити способи залучення населення до дослідження впливу зміни клімату на Запорізьку область при плануванні зеленого відновлення.
Директор Департаменту захисту довкілля ЗОДА Олександр Казанцев назвав розроблення стратегії відповіддю на подвійний виклик, перед яким опинився регіон, коли руйнівні наслідки воєнних дій поєднуються зі стрімкими кліматичними змінами.
За його словами, посухи та аномально спекотні дні вже стали повсякденною реальністю для мешканців області — від аграріїв, які залежать від доступності води, до міської інфраструктури та житлово-комунального господарства.
– Ця стратегія не повинна залишатися черговим сухим документом, який припадатиме пилом на полицях. Вона має бути живою та дієвою, – підкреслив Олександр Казанцев. – Саме тому соціологічне опитування, ініційоване громадською організацією «Екосенс», є важливим інструментом. Це яскравий приклад справжнього європейського підходу до кліматичної партисипації, коли голос суспільства, місцевого бізнесу та фермерів стає основою для ухвалення рішень. Лише об’єднавши зусилля влади, науковців та громадськості, ми зможемо зібрати реальні дані та зробити дієвий план для кожного району області.
Які ризики є найбільш актуальними
За словами заступниці директора Департаменту Ірини Пірогової, робота над розробленням Регіональної стратегії до зміни клімату активно проводиться з початку 2026 року. Завдяки Запорізькому обласному гідрометеорологічному центру вже отримано грунтовний кліматичний профіль Запорізької області. При цьому під час оцінки важливо розрізняти поняття «кліматична загроза» та «кліматичний ризик».
– Приведу зрозумілу аналогію. Поки ми стоїмо на березі, акула в морі – це просто загроза. Щойно ми зайшли у воду, вона стала ризиком. І це суттєва різниця, – пояснила посадовиця.
Робочою групою було визначено основні ризики для регіону – за результатами аналізу 30-річних спостережень. Серед них — екстремальні опади, посухи, сильні шквали, а також велика кількість спекотних днів улітку.
Для Запорізької області ризик екстремальних опадів оцінили як «дуже високий», а ризики посух та сильних шквалів — як «високі». Небезпечні гідрометеорологічні явища загалом мають найвищий ступінь прояву за досліджуваний період.
Ці зміни мають безпосередні економічні та соціальні наслідки.
Однією з найбільш вразливих сфер є сільське господарство. Через посухи та недостатню кількість води, без штучного зрошення в регіоні може бути критичне падіння врожайності.
– До того ж треба розуміти, що ми не зможемо використовувати навіть залишки старих зрошувальних мереж і старі підходи. Маємо взагалі кардинально переглянути наші підходи до землеробства,- відзначила пані Ірина.
Окремою проблемою стає скорочення поверхневого стоку річок, зникнення малих водотоків та відповідне зниження рівня ґрунтових вод. Мешканці територій уздовж Дніпра, які традиційно займалися городництвом, відчувають ці зміни вже повною мірою.
Крім того, площа дикої природи зменшується через людську діяльність та зміну кліматичних умов і ландшафтів.
Кліматичні ризики позначаються також на містах. Високі температури створюють додаткове навантаження на інфраструктуру, житлово-комунальне господарство та енергомережі. Одночасно зростають ризики для здоров’я населення, зокрема через тепловий стрес, який призводить до піку стрибків серцево-судинних захворювань. Ще одним потенційним викликом є поширення видів комах, нехарактерних для регіону, разом із нетиповими для цих територій захворюваннями, які вони можуть переносити.
Ключові напрямки адаптації: попередні висновки
У робочій групі визначили кілька ключових напрямів, які мають стати основою кліматичної адаптації області.
Для сільського господарства йдеться про ресурсозберігаючі технології, відновлення систем зрошення, зокрема із застосуванням краплинного поливу.
У містах одним із пріоритетів має стати адаптація інфраструктури до спеки. Серед запропонованих заходів — збільшення кількості затінених зон, створення зелених каркасів та розширення площ озеленення.
Ще один напрям — цивільний захист та екологічна безпека. Передбачається впровадження систем раннього оповіщення про хвилі спеки, посухи та пожежну небезпеку.
Водночас, і це найголовніше, кліматичну адаптацію пропонують інтегрувати в усі регіональні програми відбудови та розвитку громад.
Чому так важлива участь громадськості
Експерт з екологічної безпеки ГО «Екосенс» Максим Сорока зазначив, що область має можливість створити стратегію кліматичної адаптації, яка вперше враховуватиме не лише експертні оцінки, а й думки громадян.
Для цього ГО «Екосенс» розробила соціологічне опитування. Його завдання — визначити, як мешканці сприймають кліматичні загрози, які наслідки вони вже спостерігають та які заходи адаптації вважають пріоритетними.
До опитування планують залучати представників різних груп — мешканців громад, бізнес, фермерські господарства, промисловість, органи місцевого самоврядування та громадський сектор. Такий підхід має дозволити зіставити наукові дані з реальним досвідом людей, які безпосередньо стикаються з наслідками кліматичних змін.
Програму вивчення громадської думки представив професор кафедри соціології ЗНУ Максим Лепський.
За його словами, опитування розробляли таким чином, щоб максимально забезпечити об’єктивність результатів. Предметом дослідження є сприйняття кліматичних загроз, їхніх наслідків, потреб населення, пріоритетних заходів адаптації та готовності до практичних дій.
Перший етап передбачає стандартизоване онлайн-опитування 1000 респондентів. У ньому можуть брати участь повнолітні люди, які до 24 лютого 2022 року постійно або тривалий час проживали в Запорізькій області та можуть бути безпечно залучені до дослідження.
Передбачена участь мешканців підконтрольних громад, внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій, представників бізнесу, фермерських господарств, органів місцевого самоврядування та громадського сектору. Територіальну належність визначатимуть за районом і громадою проживання до 24 лютого 2022 року, а поточне місце проживання та статус переміщення фіксуватимуть окремо.
Стратегія має стати основою відновлення
Розроблення регіональної стратегії адаптації відбувається із залученням різних фахівців та установ. У роботі беруть участь місцеві представники влади та вчені, Запорізький обласний гідрометеорологічний центр, провідна експертка-кліматологиня країни Ольга Шевченко, Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України, а також Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН.
Такий формат має поєднати кліматичні дані, оцінку ризиків, інформацію про стан здоров’я населення, потреби аграрного сектору та позицію громад.
Для області, яка одночасно переживає наслідки війни та готується до масштабного відновлення, це означає необхідність враховувати кліматичні зміни вже на етапі планування майбутньої інфраструктури та економіки.
Першим практичним кроком на цьому етапі залишається соціологічне опитування. Його результати мають допомогти визначити потреби різних груп населення та сформувати основу для документа, який має стати дієвим інструментом адаптації Запорізької області до кліматичних змін.
Соціологічне онлайн-опитування відбувається прямо зараз. Запрошуємо усіх небайдужих долучитися до цієї спільної дії. Анкету можна знайти на сайті ГО «Екосенс».
Світлана ШКАРУПА
Фото авторки та з відкритих джерел
* За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією
