Коректно заголовок цього розслідування The New York Times звучить так: «Як Путін перетворив Японію на осередок шпигунської діяльності», хоча англійською фігурує вираз den of spies – «лігво шпигунів», що передає образність англійської мови.
Ще з радянських часів агенти ГРУ використовували роботу в авіакомпанії «Аерофлот» як прикриття під час операцій із пошуку та здобуття західних технологій.
В лютому 2024 року до Токіо прибув для виконання своєї місії кадровий офіцер російської військової розвідки ГРУ – 49-річний пан Фільченков, Росія гостро потребувала високотехнологічних компонентів. Війна в Україні поступово переходила від артилерійських боїв, характерних для Першої світової війни, до війни дронів, а українська сторона почала здобувати технологічну перевагу.
Щоб зберегти свої позиції, Росії потрібно було доповнити традиційну військову силу новітніми технологіями. Китай міг частково допомогти, однак для виробництва найсучаснішого озброєння не існувало повноцінної заміни високотехнологічному обладнанню, верстатам та іншим компонентам, продаж яких Росії після запровадження санкцій був заборонений багатьом компаніям.
За словами представників розвідки, Фільченков уже мав досвід роботи в Японії, тому добре знав, як знайти необхідне обладнання та організувати його переправлення до росії.
Згідно з діловими документами та свідченнями співрозмовників журналістів, Фільченков почав налагоджувати контакти з логістичними компаніями, які здійснюють перевезення товарів із Японії до росії. Західні посадовці попереджали японську владу, що саме завдяки таким зв’язкам офіцери ГРУ можуть під фальшивими приводами закуповувати чутливі технології та переправляти їх до Росії, інколи використовуючи підроблені транспортні документи.
За словами нинішніх і колишніх представників розвідувальних служб, саме на цьому спеціалізується 20-те управління ГРУ. Його історія залишається маловідомою, однак, як зазначають співрозмовники, цей підрозділ існував ще до початку повномасштабної війни проти України. Від початку війни він став одним із ключових елементів кремлівської системи із забезпечення російської армії сучасними військовими технологіями.
Працюючи з офісу у висотній будівлі в центрі Токіо, підрозділ російської військової розвідки знаходить і забезпечує постачання високотехнологічного обладнання, необхідного Росії для ведення війни.
Після масового видворення російських шпигунів із країн Заходу москва переорієнтувала свою діяльність на Японію, використовуючи її високотехнологічну промисловість і слабше законодавство у сфері протидії шпигунству.
Ключову роль у схемі відіграє секретний підрозділ ГРУ – 20-те управління, офіцери якого під прикриттям дипломатів і представників бізнесу займаються пошуком, закупівлею та контрабандою до росії підсанкційних компонентів подвійного призначення.
Розслідування стверджує, що росія використовує японські логістичні компанії та треті країни, зокрема Шрі-Ланку, Узбекистан, В’єтнам і Китай, для постачання мікрочипів, напівпровідників, верстатів та іншого обладнання, необхідного для виробництва озброєння.
За оцінкою українських спеціалістів, близько 90 відсотків російських ракет і безпілотників містять японські компоненти. Після одного з ударів ракетою Х-101 по Києву українські фахівці виявили в її уламках електроніку японського виробництва, експорт якої до росії заборонений.
Україна неодноразово передавала Токіо докази використання японських технологій у російській зброї та попереджала про мережі, які допомагають обходити санкції. Водночас японська влада поки що не змогла ефективно перекрити ці канали постачання.
Лише протягом одного місяця – у квітні 2025 року – Україна надіслала щонайменше вісім офіційних дипломатичних нот до Міністерства закордонних справ Японії з цього питання. У них містилися докази того, що японські компоненти були виявлені в російській зброї та військовій техніці, знайдених після атак на цивільні об’єкти.
За словами одного з українських посадовців, протягом року було надіслано ще приблизно вісім дипломатичних нот. У цих документах містилися переліки та фотографії десятків виготовлених у Японії компонентів, зокрема друкованих плат, передавачів і напівпровідників, вилучених із російського озброєння. Журналісти The New York Times ознайомилися з однією з таких нот, у якій зазначалося, що японські компоненти були виявлені в російських балістичних ракетах.
“Сподіваюся, ви врахуєте цю інформацію під час розгляду питання про запровадження додаткових обмежень щодо Росії або посилення експортного контролю за постачанням чутливих товарів і технологій до третіх країн”, – йшлося в листі, адресованому посадовцям Міністерства закордонних справ Японії.
Україна також надала японській стороні переліки виявлених компонентів, виготовлених найбільшими японськими компаніями, зокрема Nippon Electric Corporation (NEC), Panasonic, Toshiba та іншими. Водночас у документах не було доказів того, що ці компанії свідомо продавали свою продукцію Росії. Імовірно, товари спершу постачалися до інших країн, а вже звідти перепродавалися до РФ.
Усі компанії відкинули будь-які порушення та заявили, що неухильно дотримуються японських санкцій і торговельних обмежень. У Nippon Electric Corporation (NEC) зазначили, що електронні компоненти, про які повідомила Україна, є застарілими й компанія не продає їх уже багато років.
Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії повідомило, що попередило компанії та галузеві об’єднання про спроби обходу санкцій. Крім того, відомство внесло до санкційних списків десятки іноземних компаній, які, за його підозрами, допомагають Росії обходити експортні обмеження.
Не лише Україна, а й західні уряди попереджали японську владу про спроби російських спецслужб отримати доступ до японських технологій. Вони також передали японській стороні інформацію про мережу компаній, зокрема Proco, які, на думку представників розвідки, сприяли постачанню до Росії товарів, що підпадають під санкції.
