Фахівці Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб пояснили, що таке ПТСР та надали рекоммендації стосовно того, як допомогти собі чи іншій людині з подібною проблемою.
Що таке ПТСР
ПТСР — це розлад психіки та поведінки, який розвивається у деяких людей після того, як вони пережили небезпечну чи травматичну подію або ж стали її свідками. Може йтися про воєнні дії, фізичне, сексуальне насильство, ДТП тощо.
Наскільки травматичним стане досвід, залежить не так від самої події, як від відчуття загрози для себе чи близьких, яке виникає в людини.
ПТСР виникає не завжди
За даними ВООЗ, близько 70% людей у світі зіткнуться з потенційно травматичною подією протягом свого життя, ПТСР розвинеться у 5,6% з них.
Також існує зв’язок між типом пережитої події та ймовірністю розвитку ПТСР. У людей, які постраждали внаслідок війни, ця ймовірність вища утричі (15,3%). Особливо високий ризик ПТСР у жертв сексуалізованого насильства.
Як розвивається ПТСР
Коли мозок людини ідентифікує загрозу, розпочинається гостра реакція на стрес (ГРС): прискорене серцебиття, дихання, напруга у м’язах, тіло отримує сигнал бити, бігти чи завмерти. Несвідоме сечовипускання, дефекація та ерекція також є типовими реакціями на стрес.
Зазвичай прояви ГРС минають упродовж кількох днів. Проте якщо людина не має достатньо емоційного ресурсу впоратися з пережитим або не отримує належної допомоги, це може призвести до ПТСР.
Симптоми ПТСР
Зазвичай симптоми ПТСР з’являються в перші три місяці після події. Однак іноді розлад може виникати навіть через кілька років після пережитої травми. Основні з них:
1. Повторне переживання травми. Людина з ПТСР страждає від флешбеків (яскраві та тривожні спогади, за яких людина почувається або діє так, наче травматична подія відбувається знову), нічних жахів, снів із фрагментами травматичної події. З’являється яскрава емоційна чи фізична (страх, тремтіння, заціпеніння) реакція на тригери — подібні звуки, запахи, слова, ситуації.
2. Уникання. Людина намагається не думати й не говорити про травматичну подію, уникає місць, людей чи ситуацій, які можуть нагадати про неї. Часом людина може навіть змінити місце проживання чи роботу, аби не стикатися з тригерами.
3. Постійне відчуття небезпеки. Людина перебуває у стані настороженості, ніби небезпека от-от повернеться. Типові прояви: надмірна реакція на гучні звуки, порушення сну, дратівливість, агресивність, проблеми з концентрацією уваги, головні болі.
Якщо ці симптоми тривають кілька тижнів або довше — варто звернутися до лікаря-психіатра.
Як лікують ПТСР
Посттравматичний стресовий розлад можна подолати. Універсальної схеми лікування немає — підхід завжди індивідуальний. В основі — психотерапія (когнітивно-поведінкова, EMDR) та, за потреби, медикаментозне лікування.
Психотерапія допомагає «знешкодити» травматичні спогади, навчитися безпечно реагувати на тригери й повернути контроль над життям. Результату можна досягти за 8–10 сесій із фахівцем із досвідом роботи з травмою. Люди зі складними формами ПТСР потребують тривалішої терапії.
Медикаменти полегшують симптоми, але не замінюють психотерапію. Їх призначає лише лікар. Дітям і підліткам медикаментозне лікування не рекомендують.
Також важливо створити безпечне середовище, до прикладу, долучитися до груп підтримки.
Як допомогти собі, коли нема можливості звернутися до фахівця
Якщо ви зараз не можете отримати професійну підтримку, спробуйте:
дотримуватись режиму сну та харчування — стабільність тіла допомагає стабілізувати психіку;
обмежити новинний потік, відстежуючи інформацію в одному перевіреному джерелі інформації;
рухатися — навіть короткі прогулянки чи легка зарядка допомагають зменшити рівень стресу;
ділитися переживаннями чи досвідом з близькими, друзями, побратимами чи волонтерами;
практикувати вправи самодопомоги — вправ є безліч, важливо обрати ті, які підходять та допомагають саме вам. В пригоді стане
Аптечка психологічної самодопомоги.
Як підтримати людину з ПТСР
Людина з ПТСР може уникати спілкування з друзями та родичами. Вона може бути поглинута переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не розуміють їх досвіду. Важливо, щоб ваша близька людина з ПТСР знала, що за необхідності завжди може до вас звернутися.
1. Будьте поруч, але не тисніть. Не змушуйте розповідати про травматичну подію чи переживання. Натомість використовуйте слова підтримки: «я поруч».
2. Слухайте уважно. Приймайте емоції близької людини без власного оцінювального судження.
3. Не радьте «взяти себе в руки» — натомість допоможіть заспокоїтися словами на кшталт «ти в безпеці».
4. Допоможіть з побутом. Іноді підтримка у простих буденних справах важливіша за слова.
5. Заохочуйте ходити на прийоми у спеціаліста та дотримуватися курсу лікування.
