Сьогоднішній день – 176-й день війни, для мене, як і для всіх запорожців, розпочався… ні, не з приходом у місто світанку, який зазвичай обережно заглядає у вікна городян. Близько третьої ночі завила сирена і майже відразу ж у Запоріжжі прогриміли вибухи – роzійські фашисти заявили про себе. Всі боягузливі мерзотники, що виросли в підворіттях, так і діють: нишком, підло. Вдарять безвинного і знову – шість у підворіття. Всі ми вам, нелюди, пригадаємо на засіданнях міжнародного трибуналу. Кожну смерть українців, кожну сльозу наших матерів та дітей.
Всі! Не буде вам пощади та прощення.
Я, до речі, збираю деякі факти для трибуналу. Знадобляться вони чи ні – видно буде. Але зайвими вони не будуть. Якщо трибунал отримає 1 000 000 свідчень, складе, значить, об’єктивну картину того, що відбувається сьогодні в Україні – картину злочинів проклятого «руzzкого світу» – світу мародерів, ґвалтівників та вбивць.
Але повернемось у гучний день. Я його назвав так тому, що сирена повітряної тривоги у його продовження – до 19.00 включно, завивала… 8 разів. А опівдні над містом несподівано загуркотіло – з боку Дніпрогесу, де багато води: гроза йшла у Запоріжжя.
Дивна картина при цьому спостерігалася: сонце над головою, а десь за будинком гримить грім, розбігаючись від обрію до обрію. І, тільки-но вийшовши з двору на вулицю, можна було побачити на низькому небі сірі хмари, які з люттю гризли одна одну, оголошуючи округу гучним громом. Навіть кішка наша примчала додому раніше, ніж звичайно. «Мені б, – каже, – спрятываться треба». Коли наша вусата улюблениця хвилюється, завжди слова перекручує, ми вже звикли до цього. “А що сталося?” – Як ні в чому не бувало, питаємо ми. «Знову, – відповідає, – стріляють, собаки!» “Та це грім”, – заспокоїли ми її. “Ах, грі-іім!” – Протягує кішка, придумуючи, як вийти з ситуації – не подати виду, що злякалася. І, придумавши, заявляє, хитро примружившись: «То я дивлюся – гримить, а мені не страшно».
А ось і вечір нечутно підкрався на м’яких лапах, поки я про хитру кішку розповідав: тихий, із прозорими небесами. Вечір 176-го дня війни…
Володимир ШАК
Запоріжжя, 18 серпня 2022 року, 19.30