Голова Запорізького регіонального відділення Асоціації міст України (АМУ), а також мер тимчасово окупованого міста Пологи Юрій Коноваленко розповів журналістам про останні напрацювання АМУ, найбільш актуальні проблеми для місцевих громад під час дії воєнного стану та першочергові завдання по відновленню територій після їх деокупації.
За словами Юрія Коноваленка, на нещодавній нараді АМУ, яка об’єднує вже більше тисячі громад, було розглянуто цілу низку питань: як найбільш ефективно допомагати ЗСУ і наближати нашу Перемогу; що заважає підготовці до наступного опалювального сезону; які нові виклики місцевим громадам додають зміни у податковому кодексі тощо.
Одним з найважливіших завдань для АМУ залишається визволення з російського полону посадовців місцевого самоврядування. Наразі четверо голів громад досі перебувають у катівнях російських загарбників. Серед них і міський голова Дніпрорудненської міської ради Євген Матвєєв, який знаходиться у полоні з 13 березня минулого року. Тож правлінням АМУ було прийнято звернення до Президента України, Уповноваженого Верховної ради з прав людини, до СБУ , ГУ Міноборони, Координаційного штабу поводження з військовополоненими, Об’єднаного Центру з координації пошуків та звільнення незаконно позбавлених волі внаслідок російської агресії з проханням посприяти поверненню викрадених колег. Вирішення цього завдання ускладнюється ще й тим, що посадовці не підпадають під статус військовополонених, тому їх не вдається обміняти на російських полонених. Але позитивні приклади є. Зокрема після одинадцяти місяців полону вдалося повернути додому заступника мера Енергодара Івана Самойдюка. Тож надія залишається.
Головним пріоритетом громад під час війни також є допомога військовим. Після забезпечення робітників зарплатою та утримання громадських установ, першочергове завдання – спрямування коштів на потреби ЗСУ. Але щоб ця допомога була найбільш ефективною, треба привести у відповідність Бюджетний Кодекс. Бо сьогодні неможливо закуповувати необхідні для військових речі та техніку за кошт місцевих бюджетів. Треба перераховувати необхідні суми до державної скарбниці, та пройти через низку узгоджень, що забирає багато часу. Тому керівники місцевого самоврядування звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням врегульовати це питання, аби місцеві громади мали можливість законним шляхом самостійно закуповувати те, що потрібно ЗСУ, ТрО, службі надзвичайних ситуацій тощо.
Актуальним для місцевих громад залишається й підготовка до нового опалювального сезону. Останні два роки тариф на опалювання для населення не зростав і до закінчення війни, як зазначив уряд, зростати не буде. Але для постачальників компослуг умови інші. Наприклад, на 40 відсотків зросла плата за електроенергію, яка є складовою тарифів за тепло. Також за рахунок різниці в тарифах для населення та підприємств теплових мереж у останніх утворилися великі борги за газ. По Запоріжжю сума боргів, пов’язаних із різницею у тарифах, вже складає понад один мільярд гривень, а загалом по України – 30 мільярдів.
У зв’язку з цим фахівці АМУ підготували проєкт Постанови Кабміну з питання виплати компенсації тепломережам різниці в тарифах. Є надія, що найближчим часом Уряд затвердить цю Постанову.
Ще один виклик для місцевих громад спричинено прийнятими змінами до Податкового кодексу. Зокрема «Укрзалізниці» надали пільги на поточний рік, згідно з якими вона не буде сплачувати податок на землю і нерухомість. А вже сплачені з початку року кошти зарахують як переплату – на наступний рік. Слід зазначити, що цей податок спрямовувався виключно до місцевих бюджетів. У деяких громадах, де відсутні великі підприємства, саме цей податок складав до 80 відсотків усього бюджету. Тож усі громади, хто має на своїй території залізницю, понесуть великі втрати. Для Запоріжжя зокрема це втрата мільярда гривень. До того ж ніякої компенсації урядом не передбачено.
Тому АМУ прийняла звернення до Уряду стосовно того, щоб було повернуто традиційну систему оподаткування.
Життєво важливим для усіх громад наразі також є наявність в необхідній кількості надійних бомбосховищ. На жаль держава і громади виявилися не готовими до тих обстрілів і бомбардувань, якими щоденно накривають наші міста та села російські терористи. Частина бомбосховищ були приватизовані і перероблені під приватні підприємства. До того ж у більшості споруд – житлових чи громадських – навіть не передбачувалося будівництво надійних укриттів. Тож наразі потрібно виправляти ситуацію. Щоправда, це потребує не тільки часу, а й величезних коштів. Держава на допомогу громадам виділила 36 мільярдів гривен щодо облаштування бомбосховищ. Але цього виявилося недостатньо. За розрахунками АМУ потрібно ще 30 мільярдів. Зокрема на поточний рік тільки Запорізькій громаді потрібно ще 400 млн грн, Степногірській – 39 млн, Кушугумській – 15 млн тощо. Тому Асоціація направила звернення до Уряду з проханням виділити додаткових коштів.
Після початку повномасштабної війни дуже важливим і болючим для багатьох українців є питання відбудови на прифронтових, деокупованих територіях, а тож майбутнє відновлення тих громад, які поки що знаходяться під окупацією.
Юрій Коноваленко, який є мером окупованих Поліг, наразі проживає у Запоріжжі, як і більшість його команди фахівців. І вже зараз, наскільки це можливо, опікується планами майбутнього відновлення своєї громади.
– Уряд прийняв Постанову щодо відшкодування пошкодженого та зруйнованого внаслідок російської агресії майна, а також процедури відновлення територій, – каже голова Пологівської громади. – Уряд також затверджує перелік громад, які підлягають відновленню – виключно після деокупації. Алгоритм наступний. Після деокупації визначається територія для відновлення. Потім громада протягом двох місяців повинна розробити план відновлення. І вже тоді визначатися із джерелами фінансування. Попередні перемовини ми вже зараз проводимо із мерами європейських міст. Але більш предметна розмова можлива лише після того, як територію нашої громади буде звільнено від окупантів.
За словами Юрія Коноваленка, наразі він має лише часткову інформацію про те, наскільки зруйновано його рідне місто. Зокрема пошкоджено 18 із 100 житлових багатоповерхівок; усі 16 шкіл, деякі з них повністю зруйновано. Також зруйновано ЦНАП і центральна районна лікарня, очисні споруди. Пошкоджено та пограбовано усі дитячі садочки. Наприклад, зовсім нещодавно із садочка у селі Інженерне, який було капітально відремонтовано напередодні повномасштабного вторгнення, вивезли усе, що можливо було забрати: зрізали бойлери, батареї опалення, забрали меблі тощо.
– Попередній план відновлення для себе ми вже зробили. – каже Юрій Коноваленко. – Після деокупації обов’язково будемо відновлювати лікарню, ЦНАП, очисні споруди. Також треба облаштувати надійну систему оповіщення та укриття. Що стосується шкіл, то відбудовувати будемо не усі – десь третину з тих, що були в нас до повномасштабної війні. Про це треба казати чесно. Бо на відбудову тільки однієї школі (проєкт вже майже зроблений) потрібно близько 40 млн грн. А загалом, станом на сьогодні, на першочергові роботи по відновленню треба 700 млн грн. Де взяти такі кошти? Маємо надію, що нам допоможуть закордонні партнери. Але спочатку треба здобути Перемогу та дочекатися, коли усі території нашої Пологівської громаді буде звільнено від російських загарбників.
Cлід також зазначити, що для більш ефективного пошуку міжнародних партнерів для майбутнього відновлення територій, в Україні працює онлайн-платформа для міст «Cities4Cities». На цій платформі вже зареєстровано усі 67 територіальних громад Запорізької області.
Світлана ШКАРУПА,
фото авторки
