Важко повірити не посвяченій людині, що зображений на старому фото, яке зберігається в архіві Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ), інтелігентного вигляду, схожий на сільського вчителя, чоловік із ледве здивованим поглядом і вусиками на доглянутому обличчі, вбраний при цьому в акуратний костюм-трійку (він сидить праворуч), зовсім нещодавно – дев’ять-десять років тому, наводив страх і жах на всю червону росію, а її полки лускав у бою, наче гарбузові насінинки.
Звичайно ж, це легендарний Нестор Махно з Гуляйполя, найвідоміший у світі запорожець – батько Махно, як його шанобливо почали величати в неповні тридцять років.
На фото поруч із Нестором Івановичем – Іда Метт (уроджена Гільман) – перекладачка, письменниця і публіцистка, активістка революційного анархо-синдикалістського руху, а стоїть у центрі – Петро Аршинов, який від квітня 1919 року і до початку 1921-го перебував у махновському війську: редагував газети «Шлях до свободи», «Повстанец».
Як жив батько в Парижі? Документи з архіву СЗРУ свідчать, що дуже важко, часто задовольнявся випадковими заробітками. Але головне, що він встиг зробити – написав спогади. У них немає свисту картечі й шабельного дзенькоту – батько це вважав другорядним, не основним, у них натомість є некваплива, детальна розповідь про час і про себе легендарного гуляйпільсько-запорізького отамана, лідера народної (селянської) революції.
Прийде час, і ці мемуари вивчатимуть у школі.
Володимир ШАК
