Заявлений на одному з Інтернет-аукціонів (за 2789 гривень), цей знімок для всіх, хто цікавиться запорізькою старовиною – історією запорізького краю, не має ціни – настільки він цікавий. Перераховую лише деякі цікавинки:
по-перше, цікавий час зйомки: 1890 рік – позаминуле століття;
по-друге, дуже цікаве місце зйомки – село Астраханка Мелітопольського повіту Таврійської губернії (нині це Мелітопольський район Запорізької області).
Господар знімка також зазначив, що на фото зображена молодь – із молокан, села Астраханка.
І тут слід врахувати ще два цікавих моменти:
рух молокан свого часу – наприкінці 17-го століття, виник у російській імперії як протестний рух християн, багато в чому незгодних із тим, що відбувалося в офіційній церкві. Спочатку вони себе називали духовними християнами і тільки будучи виселеними імперським режимом у Таврійські степи – на Молочні води, як за старих часів називалася головна річка Мелітопольщни – Молочна, стали молоканами;
розповідають також, що колись – за давніх-давен, на місці села, що розташувалося над річкою Арабкою – лівою притокою Молочної, жила дівчина невимовної краси, яку в народі називали… Ханкою. Начебто, вона була дочкою ногайського хана, яка з якихось причин покинула батька – без його згоди, таємно, тобто.
Ханка, що мала зоряну красу, і квіти любила такі ж яскраві, як сама – айстри (давньогрецьке слово «айстра» перекладається як «зірка»). І мріяла засіяти ними весь степ, що тікає за обрій (і навіть далі) від Молочних вод, щоб сяйво від нього було навіть уночі – щоб зірки на землі посміхалися зіркам н небесах. На жаль, мріям Ханки не судилося збутися: відшукавши – за наказом батька, втікачку на Молочній, ногайці повернули її хану. А місце, де Ханка розводила айстри, відтоді стали називати… Астраханкою – на згадку про дівчину та її мрію. Там, над Арабкою, й оселилися не дуже далекі предки зображених на ото молодих людей із духовних християн.
Це, звісно, моя версія історії запорізького краю)
Володимир ШАК