Сьогодні, 12 червня, Енергодар зустрічає 52-річницю із дня свого заснування. Сьогодні в нашому місті мало бути НАШЕ свято: добре, веселе та світле. Таке ж, яким є і сам Енергодар.
І ще напочатку року ми це свято планували. Як і багато інших добрих справ.
Але з 24 лютого Енергодар як і вся Україна живе в іншій реальності. Війна. Окупація. Вперше за свою історію, більше ніж за півстоліття Енергодар опинився в неволі. В місті, ще донедавна такому затишному і вільному, зараз стало важко дихати. Тому що вільно дихається тільки тоді, коли є свобода. Коли над тобою не стоять озброєні і озлоблені окупанти.
Тому так – сьогодні енергодарцям не до свята.
Але воно обов’язково буде! Буде після деокупаціі нашого рідного Енергодара.Після того, як на свої законні місця повернуться українські прапори.
Після звільнення всіх його мешканців, які зараз сидять у підвалах тільки тому, що вони українці.
Після того, як ця війна закінчиться нашою спільною перемогою. Тоді ми будемо святкувати.
А зараз я хочу побажати мешканцям Енергодара непохитноі віри в те, що цей день обов’язково настане. І наші збройні сили, тероборона, активісти, волонтери, партизани – всі громадяни – кожен на своєму фронті – максимально наближають цей день. Я немаю сумнівів в цьому. Вірте і ви. Нехай ця віра дає вам душевної та фізичної сили вистояти. Вберегти себе та зустріти перемогу. Енергодар – це Україна! Так було, так є і так буде завжди!🇺🇦
Дмитро Орлов, енергодарський міський голова
t.me/orlovdmytroEn
