Вже другий рік в Україні працює концепція забезпечення системи національної стійкості, яка була розроблена РНБО і затверджена головою держави. Ця концепція визначає систему стійкості як комплекс дій на збереження функціональності суспільства і держави до, під час і після кризи. У концепції також відображено зміну загроз, які у нас були до широкомасштабного вторгнення.
Про це в Українському кризовому медіа-центрі на презентації «Російська пропаганда та стійкість громад: що виявило дослідження місцевих Telegram каналів» зазначив експерт з комунікації Андрій Загородський.
Україна зіткнулась з інтегрованими викликами, що включають в себе воєнну агресію, руйнування критичної інфраструктури, масове переміщення людей і зростання ризиків гуманітарної кризи. Таку думку висловив Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, яка є своєрідним консорціумом експертних і аналітичних центрів. Він розповів, що по оцінкам міжнародних експертів, аналіз досвіду України дозволяє зробити крок до формування нових стандартів стійкості і перегляду тих підходів, які застосовувались у країнах ЄС і НАТО.
“В одному з досліджень ми попросили респондентів обрати 5 суспільних інституцій, які є найбільш ефективні сьогодні. Перші три місця зайняли Збройні сили України, Президент і волонтери. А ось те, що викликає червону лампочку, це оцінка ефективності діяльності регіональних органів влади. Отже, стереотип, що в нас рівень довіри до регіональної влади більше, ніж до центральної, під час війни перевернувся. І це треба враховувати всім, у тому числі міжнародним донорам”, – відзначив Володимир Лупацій.
Інше дослідження, замовником якого виступила Національна платформа стійкості і згуртованості, представила головний операційний директор LetsData Ксенія Ілюк. Воно присвячене аналізу місцевих Telegram-каналів. Свою увагу автори приділили 427 каналам у 17 населених пунктах. «Український голос є. Менше на окупованих територіях, більше – на деокупованих і прифронтових. Особливість проросійських каналів полягає в тому, що кількість контенту в них в рази більше, ніж на проукраїнських каналах. Висвітлення локальних справ йде майже похвилинне.
Друга відмінність – в об’єднанні проросійських каналів між собою. Є дуже чіткі натяки на координацію як у наративах, так і у розгоні конкретних меседжів та інформаційних приводів. Тим не менш, попри величезну кількісну перевагу проросійських каналів українські голоси є дуже сильними, і є багато можливостей підсилення цієї стійкості, які ми знайшли в дослідженні», – підкреслила спікерка.
Андрій Загородський відмітив, що загалом Telegram-канали являють собою децентралізовану систему впливу на аудиторію, в той час, як паралельно функціонує централізована у вигляді єдиного телемарафону новин. Як вони конкурують між собою, і хто виграє?
З таким питанням він звернувся до експертки Національної платформи стійкості та згуртованості Юлії Каплан. «У суспільстві є величезний запит на правдиву, об’єктивну інформацію від центральних і місцевих органів влади, а також експертів. Те, що ми бачимо у глибинних інтерв’ю, це готовність людей сприймати таку інформацію. Суспільство в цьому плані є доволі зрілим. Однак, коли розділили комунікацію та інформування, розділились і думки респондентів.
Майже всі зазначили, що на початку повномасштабного вторгнення у перші 2-3 місяці телемарафон зіграв надзвичайно важливу роль в об’єднанні людей, орієнтуванні з боку влади в тому, що робиться, і зміцненні патріотизму. Але потім з’явилось більше джерел інформації – експерти, блогери, канали, і люди отримали змогу мати інформацію з іншою інтерпретацією. Їм стало не вистачати релевантності телемарафону реальному життю», – вважає Юлія Каплан.
Тему динаміки онлайн-дискурсу розвив соціальний психолог Олег Покальчук. З його слів, інформаційні впливи ніколи не бувають самостійними. Вони завжди мають спільне з кінетичним простором і супроводжують щось.
“Якщо говоримо про Telegram, то його треба розглядати у парі з Facebook. Дискримінаційна політика у відношенні українського сегменту перетягує в Telegram, який називають територією свободи, де можна робити все. Тому люди там говорять більш відверто”, – пояснив експерт.
За його оцінкою, загальна частка класичної пропаганди зменшилася. Натомість збільшилася частка спеціальних інформаційних операцій. При цьому активно вживається українська мова на дуже високому рівні. Наприкінці Олег Покальчук виділив кілька нових трендів, які покажуть себе найближчим часом.
“Будуть відкриватись нові «консерви» – агентура, яка маскуватиметься під загальнонаціональні тренди. Крім того, слід очікувати активізації в інформаційному просторі «хороших русских» і появи нових західних спікерів. Ну і нарешті корисні ідіоти. Як же ж без них. Корисний ідіот – людина, яка думає, що робить інформаційне зусилля на краще, а виходить на гірше. Таких людей полюбляє використовувати російська агентура. Вони нічого не коштують, легко мотивуються, а тому вмикаються в операції під чужим прапором – так це називається у розвідувальному товариств”, – відмітив психолог.
Оригінал статті на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/eksperty-otsinyly-dynamiku-onlajn-dyskursu
Відео: