Війна призведе до економічного спаду економіки України майже на третину цього року. Про це свідчить останній звіт Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) – повідомляється на сайті Східного партнерства.
Ще в березні ЄБРР припускав, що ВВП України впаде на 20%. Нещодавно банк переглянув свої прогнози і тепер очікує спад української економіки на 30%.
Російське вторгнення призупинило економічне відновлення України. У 2021 році ВВП України зросло на 3,4%,але війна спричинила шок української економіки через серйозні руйнування інфраструктури та виробничих потужностей. Про це свідчать опубліковані 10 травня регіональні економічні прогнози ЄБРР.
За оцінками,
30% – 50% підприємств повністю припинили свою діяльність, через що близько половини всіх працівників втратили роботу та доходи. Приблизно 10% населення виїхало з України, а ще 15% переміщуються всередині країни.
Все це суттєво послаблює економіку, піддаючи банківський сектор різкому погіршенню якості активів.
Щоб зберегти макроекономічну стабільність, 24 лютого, у день вторгнення, Національний банк України зафіксував валютний курс, обмежив зняття готівки та запровадив контроль над капіталом. Однак у березні 2022 року через величезні виробничі та логістичні збої інфляція зросла на 13,7%, і, ймовірно, інфляційний тиск збережеться протягом року.
Зниження податкових надходжень у поєднанні зі значними державними витратами, створили дефіцит бюджету у розмірі щонайменше 5 млрд доларів США на місяць. Однак, оскільки бюджетний розрив також супроводжується значним зовнішнім дефіцитом, військові облігації, куплені вітчизняними банками, та грошове фінансування бюджетного дефіциту, дозволене згідно з воєнним станом, можуть заповнити лише невелику частину цього розриву.
У березні зовнішній дефіцит було покрито за рахунок кредитування МФО, але
країні потрібне більш стійке фінансування, переважно на основі грантів.
Тому в Міжнародному валютному фонді (МВФ), Світовому банку та ЄС було створено кілька мультидонорських рахунків.
Один з цих рахунків, відкритий МВФ, допоможе донорам безпечно надавати гранти і позики Україні. Кошти будуть спрямовані на платіжний баланс і бюджетні потреби країни.
Війна проти України також викличе погіршення продовольчої безпеки в усьому світі. Україна є значним експортером продовольства, на який припадає майже 10% світового експорту пшениці, 14% кукурудзи та 37% експорту соняшникової олії.
Пшеницю й соняшник вирощують переважно на південному сході України, який найбільше постраждав від війни. На Харківську, Дніпропетровську, Херсонську, Запорізьку, Луганську та Донецьку області припадають 36% виробництва пшениці та 38% виробництва соняшнику.
Виробництво кукурудзи й сої зосереджено на північному сході країни, який також зазнав масштабних збитків від війни. На ці регіони припадає 28% виробництва кукурудзи і 20% виробництва сої.
Окрім прямих збитків від війни, сільськогосподарському виробництву перешкоджає відсутність палива, доступу до насіння, добрив та обладнання. За підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації, лише 20% агропідприємств мають достатньо палива, щоб почати посів цієї весни. Очікується, що близько 20-30% сільськогосподарських угідь в Україні не будуть засіяні й зібрані цього року.
Крім цього, значна шкода, нанесена морським портам і транспортній інфраструктурі, а також обмеження роботи суден у Чорному морі, також створюють довгострокові логістичні ризики.
Проте, банк очікує, що ВВП України відновиться на 25% наступного року, але для цього потрібно буде оперативно розпочати масштабні роботи з відновлення країни. На швидкість відновлення також впливатиме тривалість військових дій, масштаби відбудови й кількість біженців, які повернуться додому.