Коли я чую їхній лемент, я радію та тривожусь одночасно.
Хлопчики натягують на обличчя бафи та грають у війну.
А дівчатка малюють, плетуть. Іноді катаються на гойдалці…
Кажуть мені: мій тато волонтер, ось вам від нас.
І ще знаю, у кого тато на передовій.
А у кого дідо в полоні…
Я тривожусь, сумую та радію одночасно.
Що вони у нас є. Наші українські діти.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора