Росіяни опановують інструменти штучного інтелекту, щоб їхні фейки виглядали переконливо та вводили в оману дедалі більше людей. До таких технологій вдаються й недобросовісні українці, які хочуть наростити популярність створеного ними ресурсу в соцмережах.
Розповідаємо, чому не всьому, що ви бачите, можна вірити, і як зрозуміти, що перед вами діпфейк.
Що таке діпфейк
Діпфейк — це штучно згенероване відео, аудіо чи фото, створене для введення в оману. Такий контент зображує конкретну особу чи групу осіб.
Діпфейк можна створити з будь-яким політиком, актором чи громадським діячем, узявши за основу реальне відео. Спікеру «вкладають» будь-який текст будь-якою мовою, поєднують відео- та аудіоряд і подають це як правдиву топновину.
Приклад: у березні 2022 року в ефірі «Україна 24» показали відео, на якому нібито Володимир Зеленський оголошує про капітуляцію України у війні з росією.
Види діпфейків
Комерційні. Автори фейку створюють сторінку в TikTok або Instagram, яка візуально копіює стиль відомого українського ЗМІ чи блогера, і наповнюють її штучно згенерованими відео на гостру соціальну тематику — мобілізацію, повернення чоловіків із-за кордону, новини з фронту тощо. Такі відео зазвичай дають лише частину інформації, а щоб дізнатися решту, пропонують перейти на анонімний Telegram-канал, посилання на який закріплене в шапці профілю. Доступ можливий лише після підписки — і жодної корисної інформації на каналі, звісно, не буде, а підписка залишиться. Такі діпфейки використовують для накрутки інтернет-аудиторії.
Розважальні. Публікуються здебільшого на сатиричних Telegram-каналах. Їхня мета — розважити аудиторію, привернути увагу до себе та збільшити кількість підписників.
ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Російські ІПСО спрямовані на підрив довіри українців до влади й Сил оборони України, послаблення волі до перемоги та поширення паніки. Наприклад, у листопаді 2023 року російські Telegram-канали масово поширювали фейкові відео з Валерієм Залужним, у яких він нібито «закликав» ЗСУ покинути зони бойових дій і захопити владу.
За підсумками 2025 року в українському медіапросторі з’явилося кілька гучних прикладів того, як штучний інтелект і відеодіпфейки використовують для дезінформації. Так, пропагандистські мережі поширювали фейкове відео нібито про масову мобілізацію близько мільйона жінок і «заборону виїзду», приписане віцепрем’єрці, — щоб посіяти паніку. Жодних таких рішень не існує: це спростували українські фактчекери.
Крім того, у міжнародних та локальних соцмережах поширюють згенеровані штучним інтелектом відео начебто з «українськими солдатами» — вигадані сцени «примусової мобілізації» або емоційні звернення. Цим намагаються вплинути на наратив мобілізації та підірвати довіру до українського уряду й підтримки з боку Заходу.
Такі кейси показують, як технології генерації синтетичного медіаконтенту стають частиною інформаційної війни, мета якої — паніка, послаблення суспільної згуртованості та маніпуляція громадською думкою.
Як дізнатися, що перед вами — діпфейк
Ознаки, що можуть свідчити про несправжність відео:
- міміка спікера, особливо рух губ, не повністю збігається зі сказаним;
- відео опубліковане не на перевіреному новинному ресурсі чи офіційній сторінці спікера, а на анонімному каналі в соцмережах;
- відео має погану якість;
- у відео відсутні сторонні звуки та шуми;
- голос спікера відрізняється від голосу реальної людини;
- заява спікера суперечить його попередній риториці — наприклад, коли Валерій Залужний несподівано виступає за державний переворот, а Володимир Зеленський неочікувано наказує відступити з Авдіївки.
Щоб розпізнати діпфейк у зображенні, варто звернути увагу на:
- дрібні деталі на фото;
- розмиті обличчя;
- глянцевий ефект шкіри;
- зайві або відсутні кінцівки;
- викривлені символи, як-от неправильні смуги на прапорі;
- неприродний фон;
- неприродні пози людей на світлині.
Інструменти для перевірки
Оригінальність аудіозапису допоможуть перевірити такі безкоштовні інструменти:
- AI or Not;
- AI Speech Classifier — дозволяє визначити, чи згенероване аудіо на сайті ElevenLabs, працює й з українською мовою.
Перевірити оригінальність зображення допоможуть такі безкоштовні інструменти:
Як не потрапити на гачок діпфейку
Менше емоцій. Мета діпфейку — розпалити ваші емоції. Тому якщо контент несе більше емоційного навантаження, ніж інформаційного, перше, що варто зробити, — відправити ці емоції на «карантин» і не вчиняти імпульсивних дій. Не поширюйте таку інформацію серед свого кола спілкування: цим ви лише посилите дію фейку.
Проаналізуйте джерело, де опублікували діпфейк. Це перевірене медіа чи анонімний канал у соцмережі? Подивіться, які ще новини виходять на цій сторінці, чи є там приклади заангажованого висвітлення подій. Якщо сторінка систематично поширює однотипні відео чи новини з гучними емоційними заголовками — довіряти такому джерелу не варто.
Перевірте, чи писали про це надійні українські ЗМІ з білого списку медіа від Інституту масової інформації. Якщо такі медіа новину не висвітлювали, цілком імовірно, що це фейк. Також варто звірятися з каналами українських фактчекерських організацій — VoxCheck, Центру стратегічних комунікацій, StopFake.
Інструкцію розроблено за рекомендаціями фактчекінгового проєкту VoxCheck.
Джерело: Довідка.Інфо
