Її порівнювали з Елеонорою Дузе, Сарою Бернар та Марією Єрмоловою. Істина ж полягала в тому, що вона не була схожа на жодну з цих актрис.
Марія Заньковецька (1854-1934) народилася в с. Заньки на Чернігівщині, була п’ятою дитиною у багатодітній родині збіднілого дворянина Костянтина Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Нефедової.
У 1876-му році вийшла на сцену ніжинського театру. Для цього їй довелося залишити чоловіка, який вважав пристрасне бажання дружини стати акторкою простою жіночою забаганкою.
Творчий злет видатної української актриси розпочався у 1882 у міському театрі Єлисаветграда (нині Кропивницький) під орудою Марка Кропивницького.
Пізніше Марія Заньковецька (вона взяла цей псевдонім на згадку про щасливе дитинство в рідному селі Заньки) працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого.
Марко Кропивницький був настільки зворушений грою Заньковецької, що після однієї з репетицій зняв бірюзовий перстень і вдягнув їй на палець зі словами: «Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми». Композитор Петро Чайковський в Одесі виніс їй на сцену лавровий вінок із написом «Безсмертній від смертного».
Марко Кропивницький, Микола Садовський і Марія Заньковецька
(1883-1884 рр.)
Заньковецька була серед засновників театру Миколи Садовського в Полтаві, домагалася відкриття в Ніжині стаціонарного державного театру. Коли режисер і актор Гнат Юра у 1912 році не міг знайти кошти для організації гастролей Гуцульського народного театру, Марія Заньковецька позичила йому усі свої коштовності, щоб віддати їх під заставу і отримати кредит. У 1918-му році організувала народний театр «Українська трупа під орудою М. К. Заньковецької». Їй першій у підсовєтській України уряд присвоїв звання Народної артистки республіки.
Панас Саксаганський якось зауважив: «Вона могла затопити театр сльозами» – і це не було перебільшенням, під час гри Заньковецької дехто з надто чутливих глядачів і дійсно втрачав свідомість.
Її коронними ролями були Наталка в «Наталці Полтавці» Котляревського, Харитина і Софія в «Наймичці» і «Безталанній» Карпенка-Карого, Одарка і Олена в «Дай серцю волю, заведе в неволю» і «Глитай, або ж павук» Кропивницького, Аза і Цвіркунка в «Циганці Азі» і «Чорноморцях» Старицького.
Встигла Заньковецька знятися і в кіно: грала Наталку в кінофільмі «Наталка Полтавка» (1909), матір у стрічці «Остап Бандура» (1923).
У цей день народилися
В УКРАЇНІ…
Антін Крушельницький (1878-1937), письменник, критик, журналіст, перекладач, педагог, громадсько-культурний діяч.
У 1919 році був міністром освіти УНР. Літературну діяльність розпочав ще наприкінці ХІХ ст.: писав п’єси, новели, оповідання, повісті. За прорадянську діяльність польсько-шляхетським урядом у 1932 році Крушельницький був висланий зі Львова.
А вже через два роки був заарештований органами НКВС УРСР у Харкові як «один із керівників створеного на Україні центру ОУН, який ставить своєю метою повалення Радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії і уряду».
Як і більшість представників інтелігенції західноукраїнських земель, ніхто з Крушельницьких не підозрював, що совєти фактично заманювали до себе цвіт української нації, щоб знищити.
Така доля спіткала і цю родину.
У Харкові Крушельницькі жили в будинку «Слово», побудованому в кінці 1920-х років кооперативом літераторів.
Цей будинок незабаром, за свідченням Івана Багряного (арештований в 1932році), отримає прізвисько «Крематорій», позаяк до 1938 року були репресовані мешканці сорока квартир цього будинку з шістдесяти восьми.
Заслання Крушельницький відбував на Соловках, там був і розстріляний. Сини Іван (талановитий письменник, мистецтвознавець і графік), Тарас (письменник), Богдан (економіст), Остап (дослідник кіномистецтва) та донька Владимира (лікар-дерматолог) були розстріляні у 1934 і 1937 роках.
***
Едуард Митницький (1931-2018), театральний режисер, художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, педагог.
Едуард Митницький належав до рідкісної породи тих режисерів, котрі надзвичайно делікатно, можна сказати філігранно, по-новому розкривають талант актора.
Саме у виставах Митницького з несподіваної сторони показали себе Ада Роговцева, Ксенія Ніколаєва, Валерія Заклунна, Юрій Мажуга, Володимир Горянський та багато інших акторів.
Він виховав таких режисерів як Дмитро Богомазов, Юрій Одинокий, Дмитро Лазорко, Олексій Лісовець.
***
Петро Артюшенко (1957-2019) – видатний селекціонер, автор урожайних і витривалих сортів озимої пшениці.
Народився на Черніговщині, закінчив Харківський національний аграрний університет.
Наукові інтереси Артюшенка були зосереджені на сортах пшениці, стійкої до мінливих і не передбачуваних кліматичних умов в степовій зоні. Одне з найбільших його досягнень – сорт пшениці Шестопалівка.
Станом на 2019 рік сорт Шестопалівка лишається лідером у посівних площах України.
***
Наталія Конрад (1976) – перша в історії українського жіночого фехтування чемпіонка світу і чемпіонка Європи.
Народилася в Києві, почала займатися фехтуванням з 8 років, займалась в ДЮСШ «Армієць» та Республіканському училищі олімпійського резерву.
У 2003 році на Чемпіонаті світу з фехтування в Гавані вперше представниця України виборола золоту медаль: Наталія Конрад подолала у фінальному поєдинку француженку Маурен Нісіма і стала чемпіонкою світу з фехтування на шпагах.
У 2004 році стала золотою призеркоючЧемпіонату Європи у Данії.
Коли Наталія розпочала тренерську діяльність, вперше за всю історію з’явилася абсолютна чемпіонка в українській дитячій Лізі з фехтування.
Нею стала вихованка Наталії Конрад – Емілі Берніго, яка виграла усі 7 етапів Ліги 2015 року у віковій категорії 10-11 років та посіла перше місце на фінальному турнірі найсильніших, потрапивши в Національний реєстр рекордів України.
… І У СВІТІ
Луї Армстронг (1901-1971), чи не найвідоміший американський джазовий трубач, вокаліст, організатор перших джаз-ансамблів.
У середині 50-х років минулого століття Армстронг був одним із найвідоміших музикантів і шоуменів світу, до того ж знявся у понад 50-ти фільмах.
Свою зіркову музичну кар’єру Армстронг починав зі столиці джазу Нового Орлеану, де він власне (так само як і джаз) народився, потім перебрався в Нью-Йорк, багато виступав у Європі, зокрема у Франції.
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3291625-3-serpna-pamatni-dati.html
