День 31 серпня. Пам’ятні дати та події

Супутник «Січ-1», як і його ракета-носій «Циклон» були створені фахівцями Державного конструкторського бюро «Південне» ім. Янгеля і вироблені на ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» у Дніпрі.

«Січ-1» був призначений для спостереження поверхні Землі в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери та магнітосфери.

Прослужив супутник «Січ-1» понад п’ять років, хоча планувалося його експлуатувати тільки один рік.

Згодом на навколоземній орбіті супутника-первістка змінили інші українські супутники серії «Січ».

ПОДІЇ ДНЯ

Цього дня, у 2015 році, під стінами українського парламенту сталися сутички, в результаті яких загинули чотири бійці Нацгвардії.

Приводом для протестів стало підтримання Верховною Радою в першому читанні зміни до Конституції України щодо децентралізації. Представники «Свободи», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської платформи та УКРОПу, організували мітинг під Верховною Радою з метою не допустити прийняття цього законопроекту.

Паралельний мітинг проводила Українська асоціація власників зброї з метою прийняття закону про цивільних обіг зброї та боєприпасів.

Одразу ж після ухвалення депутатами законопроекту, мітингарі почали наступ на будівлю Верховної Ради, яку охороняв кордон правоохоронців. У їхній бік спочатку кидали бруківку, димові шашки, пакети зі сльозогінним газом, а потім і бойову гранату.

Тоді у результаті сутичок загинули 4 бійці Нацгвардії та 144 людини отримали тілесні ушкодження. Як з’ясували правоохоронці, заворушення були спровоковані членами ВО «Свобода».

У липні 2016 року Генпрокуратура затвердила обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом масових заворушень біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року.

Серед обвинувачених у справі екс-міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка, голова Київської обласної організації ВО «Свобода» Ігор Сабій, член ВО «Свобода» Ігор Сосна, член партії «Свобода» Сергій Бойко, Юрій Сиротюк.

У цей день народилися

В УКРАЇНІ…

Андрій Волощак (1890-1973), поет, розробник української абетки шрифтом Брайля.

Народився на Львівщині. Під час Першої світової війни був призваний до австрійського війська, воював в українському підрозділі на східному фронті, в Галичині. У 1914 році Андрій Волощак був поранений і втратив зір.

Тоді ж почав писати. Вивчає слов’янську філологію у Цісарсько-королівському німецькому університеті в Празі, потім – у Львівському цісарсько-королівському університеті.

Опанувавши шрифт Брайля для незрячих, Андрій Волощак розробив на його основі українську абетку, яка використовується й досі.

***

Нестор Нижанківський (1893-1940), композитор, піаніст і музичний критик.

Народився в місті Бережани (Тернопільщина) в родині композитора, диригента, греко-католицького священика Остапа Нижанківського. Навчався у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові, у Віденській музичній академії, у Празькій консерваторії.

Від 1928 року Нижанківський включився у музичний процес Західної України, посівши посаду викладача Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові.

Сам Нестор Нижанківський так визначив риси свого композиторського стилю:

«Я є лірик з великою дозою героїзму. Не гармонік, більше контрапунтик. Трошки імпресіоніст – але більше мелодик. …Хочу здобути якнайбільше засобів виразу, щоб було з чим підійти до того сфінкса, який до тепер не розгаданий, а є так приманюючий – до народної пісні…»

***

Микола Кумановський (1951-2016), художник і поет.

Народився в містечку Сатанові на Хмельниччині. Батько пережив Голодомор 1933-го, німецький полон. Мати разом із сім’єю після розкуркулення потрапила у заслання до Казахстану, звідки після війни ледь не пішки повернулася в Україну.

У 1975 закінчив факультет кераміки Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша.

Перебував під впливом львівського андерґраунду, захоплювався поезією та філософією.

У 1977–1979 роках навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, який покинув, вважаючи, що не здобуде там нічого нового.

Микола Кумановський працював бутафором Львівського театру ляльок, художником-постановником Волинського театру ляльок у Луцьку, згодом обіймав посаду головного художника цього театру.

У Луцьку він організовує низку опозиційних совєтському ідеологічному мистецтву виставок, видає культурологічний часопис «Вулик». Але з кінця 1980-х років займається лише творчістю, на життя заробляє розписами храмів.

У 1994 видає збірку художніх творів з власними ілюстраціями «Книга Кострубізмів».

Лише на початку 2000-х років до нього нарешті приходить визнання, а у різних містах України проходять численні виставки його творів. Саме роботи Миколи Кумановського стали основою музею сучасного українського мистецтва у Луцьку.

Провідні теми творів художника – трагізм людського буття, швидкоплинність часу, безпорадність існування.

***

Едуард Хорошун (1973), військовий хірург, полковник медичної служби ЗСУ.

Народився у Южно-Сахалінську – за місцем служби батька. Військовик у четвертому поколінні, з прадіда.

Закінчив Дніпропетровську медичну академію, потім – військово-медичну академію.

З 2007-го року і до анексії Криму був начальником клініки невідкладної хірургії і пошкоджень у Севастополі. Навесні 2014 року з військами, що не зрадили присязі, вийшов на материкову Україну.

На початку літа 2014 року в Дніпропетровському регіоні налагоджував евакуацію, надання допомоги пораненим, які надходили з району проведення бойових дій.

Потім був головним хірургом 61-го мобільного госпіталю.

Під час «Іловайського котла» у госпіталі прооперували за три доби 254 людини.

З кінця 2015 по кінець 2017 рік Едуард Хорошун – начальник Центрального військово-медичного управління, постійно виїжджає на передову для налагодження роботи медиків.

З січня 2018 року знову очолює клініку невідкладної та ендоскопічної хірургії Військово-медичний клінічний центр Південного регіону в Одесі.

…І У СВІТІ

Марія Монтессорі (1870-1952), італійська учена-педагог, доктор медицини, професор антропології та гігієни.

Розробляла методи розвитку органів чуття у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Прихильниця вільного виховання. Авторка книги «Будинок дитини. Метод наукової педагогіки».

Річард Гір (1949), популярний американський актор, володар багатьох професійних нагород, зокрема «Золотого глобуса» (2003), громадський активіст, а також один із головних голлівудських буддистів.

Знявся у фільмах: «Офіцер і джентльмен», «Клуб «Коттон», «Кралечка», «Серпнева рапсодія», «Осінь у Нью-Йорку», «Давайте потанцюємо», «Чикаго».

Загалом його фільмографія складається з понад 40 фільмів.

Актор є противником ядерних випробувань, усілякого роду насилля, воєн і конфліктів, відомий він також і своїм вегетаріанством.