День 24 серпня. Пам’ятні дати та події

 
Сьогодні українці святкують День незалежності.

День незалежності України відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, який засвідчував новий статус Української держави.

24 серпня. Пам’ятні дати

До своєї Незалежності Україна йшла довгим шляхом. Історія формування української держави має тисячолітню традицію. Її початком є існування княжої Антської держави, державного об’єднання полян Русі, згодом об’єднання Руської держави з центром у Києві. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська і Волинська землі користувалися значною автономією.

У XVII столітті на території сучасної України починає формуватися Козацька держава.

Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося. У XVIII столітті український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій — Російської та Австрійської на наступних двісті років.

У XIX- на поч. XX ст. зароджується і розвивається український національний рух, який призвів до Української революції 1917-1921 pр. та відродженням української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР.

У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР, як держава, проіснувала не довго. Український народ втратив шанс мати власну державу до кінця ХХ століття.

Після серпневого путчу у Москві, виходячи з тієї небезпеки, яка нависла над Україною та продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави – України.

Це означало, що Українська держава має свою неподільну й недоторкану територію, на якій діють виключно Конституція і Закони України. Вона сама здійснює захист і охорону своєї державності, гарантує всім своїм громадянам права і свободи, виключно сама розпоряджається своїми природними багатствами, самостійно веде свою економіку, має свою валютно-фінансову систему і грошову одиницю, сама проводить міжнародну політику і встановлює рівноправні стосунки з сусідами, сама розвиває науку, освіту, культуру.

Наприкінці 1991 року Україна з усіх формальних точок зору перетворилася на незалежну державу, яку в цьому статусі в досить короткий термін визнало світове співтовариство.

Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловились 90,32% громадян. Схваливши на всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України, народ надав цьому документові реальної сили та започаткував новий етап розвитку історії нашої держави.

Дати дня:

152 роки від дня народження Максима Славинського (1868-1945), українського громадського діяча, публіциста, дипломата.

Після закінчення Київського університету працював у редакціях газет і журналів, зарекомендувавши себе здібним журналістом і публіцистом, фахівцем з національного питання. У буремному 1917 році представляв українську Центральну раду при Тимчасовому уряді в Петрограді.

За влади гетьмана (з кінця квітня 1918) працював у Міністерстві закордонних справ, брав участь у переговорах з радянською Росією, очолював Міністерство праці в уряді Лизогуба.

З початку 1919 був керівником дипломатичної місії УНР у Празі, де й залишився після її розпуску у 1923 році. У Празі викладав історію в Українській господарській академії і в Українському високому педагогічному інституті.

 

Роки еміграції (Вікіпедія)

Водночас був постійним кореспондентом громадсько-політичного тижневика «Тризуб», що видавався у Парижі. У статтях і публічних лекціях, виступах у комісіях Ліги Націй, Славинський гостро критикував більшовицьку ідеологію, методи правління в СРСР і УРСР.

На його квартирі часто збиралися представники української політичної еміграції. Після визволення Праги від німецьких загарбників у травні 1945 року, Славинського було затримано контрозвідкою Радянської армії і відправлено до Києва у слідчу частину НКДБ УРСР за звинуваченням в «активній роботі, спрямованій на повалення радянської влади в Україні».

Помер у в’язниці в листопаді 1945 року.

***

121 рік від дня народження Хорхе Луїса Борхеса (1899–1986), аргентинського письменника, літературного критика. Автор прозових збірок «Всесвітня історія ганьби», «Алеф», «Смерть і компас», «Книга піщинок», «Сім вечорів», а також поезій: «Тайнопис», «Інший, але той самий», «Жар Буенос-Айреса». Самобутність, філософська заглибленість, інтелектуальна метафоричність, а також художня досконалість прозових творів Борхеса принесли йому всесвітнє визнання.

***

Цього дня народився Левко Лук’яненко (1928-2018), український політичний і громадський діяч, дисидент, Герой України (2005), народний депутат України.

 

Письменник. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Левка Лук’яненка по праву можна назвати живою легендою національного визвольного руху України.

Майже 27 років ув’язнення, концтаборів і заслання, 72 доби у камері смертників, щохвилини очікуючи виконання смертного вироку, — ціна, яку він заплатив за незалежність рідної батьківщини.

У роки Радянського Союзу він був організатором таких партій і рухів, як Українська робітничо-селянська спілка, українська Гельсинська спілка (1976) та перша альтернатива КПРС — Українська республіканська партія (вона була першою офіційно зареєстрованою партією в Україні). Співавтор Декларації про державний суверенітет України.

Автор Акта проголошення України незалежною державою у серпні 1991-го. Кандидат на посаду Президента України на виборах 1 грудня 1991 року (третє місце після Леоніда Кравчука та В’ячеслава Чорновола).

У 1992-1993 роках – перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді. Голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні.

«Я палко вірю в майбутнє України. Вірю в молодь. Вірю в чесних, порядних сміливих людей. Я йшов шляхом незалежності все своє життя і йтиму до кінця. Незалежно від того, що чекає Україну» (Левко Лук’яненко)

Роковини смерті:

День пам’яті Сергія Бабича (1939-2016), український громадський та політичний діяч, дисидент, націоналіст, багаторічний в’язень радянських концтаборів.

Загалом він провів у неволі 27 років і чотири місяці, з них 24 роки – в камерах. Він перебував в ув’язненні з Юрієм Шухевичем, Данилою Шумуком, Василем Стусом, Святославом Караванським, Мелетієм Семенюком, Василем Овсієнком, Михайлом Осадчим та Василем Лісовим. Народився Сергій Бабич на Житомирщині. Уперше був заарештований у 1960 році за розповсюдження антикомуністичних листівок з гаслом «Геть комуністичну систему гніту і терору!». Далі були арешти у 1963 та 1976 роках.

Побував Сергій Бабич і у сумнозвісному психіатричному інституті Сербського. З ув’язнення Бабич вийшов 7 червня 1989 року. Він вступив в Українську Гельсінкську Спілку, з її перетворенням на партію, був членом Української республіканської партії.

З легалізацією в 1992 році ОУН(б) в Україні під назвою «Конгрес українських націоналістів» очолював Житомирську обласну організацію. Незадовго до смерті, у 2016 році, Бабич видав книгу спогадів і роздумів «Дорогою безглуздя».

www.ukrinform.ua/rubric-society/3085222-24-serpna-pamatni-dati.html

(Visited 1 times, 1 visits today)
Оставить комментарий


Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *