День 15 серпня. Пам’ятні дати та події

15-16 серпня 1649 року відбулася Зборівська битва між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким і татарським військом з одного боку та польською армією під командуванням короля Яна ІІ Казимира – з другого.

Під час битви королівська армія опинилася в катастрофічному становищі, і польський король пішов на таємні переговори з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ, обіцяючи татарам велику грошову винагороду, дозвіл брати ясир і грабувати українські землі на шляху до Криму.

Хан став вимагати, щоб Хмельницький припинив битву, і гетьман був змушений, незважаючи на блискучу перемогу, розпочати переговори та укласти Зборівський мирний договір (18 серпня 1649 року).

Незважаючи на ряд невигідних для України умов, в цілому Зборівський мирний договір дав Богдану Хмельницькому можливість зміцнити становище Української держави.

Зборівський мир був першим офіційним документом, що зафіксував появу козацької автономії: текст договору надрукувала німецька, англійська та французькі преси.

А портрет Богдана Хмельницького невдовзі з’явився в альбом-реєстрі тогочасних європейських правителів.

Саме від Зборівського миру 1649 року веде відлік Козацька держава, офіційно звана Військом Запорозьким.

Сьогодні – День археолога.

Українська земля, за оцінками науковців, є однією з найбагатших на археологічні пам’ятки серед країн Європи.

На сьогоднішній день на державному обліку перебуває понад 140 тисяч пам’яток, із них майже 49,8% – пам’ятки археології.

Нині археологічні дослідження в нашій державі проводять Інститут археології АН України, відділ археології Інституту суспільних наук у Львові, Інститут зоології АН України, Археологічний музей АН України (Київ), Одеський археологічний музей АН України, а також наукові колективи університетів, педагогічних інститутів, музеїв Міністерства культури України.

ПОДІЇ ДНЯ

15 серпня 1918 року в Києві заснована Національна бібліотека Української держави.

Нині – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, найбільша книгозбірня України.

Входить до числа найбільших національних бібліотек світу.

Обсяг фондів – понад 15,5 млн. одиниць. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам’яток слов’янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури.

Щорічно до фондів надходять 130-140 тис. документів (книг, журналів, газет тощо).

Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує примірник дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 680 тис. партнерами з 70 країн світу. Унікальними інформаційними ресурсами Бібліотеки щорічно користуються близько 370 тис. читачів, яким надається доступ до 1,5 млн. документів.

У ЦЕЙ ДЕНЬ НАРОДИЛИСЯ

Лілія Подкопаєва (1978), олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики.

Народилася в Донецьку. У 2001 році закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України, тренер-викладач. Виступала за товариство «Динамо».

Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабає), Європи (1996, Велика Британія, Бірмінгем), володарка Кубка Європи (1995).

У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.

Після закінчення спортивної кар’єри Подкопаєва відкрила в США власний бізнес з виробництва спортивного одягу, створювала в Донецькій області мережу гімнастичних шкіл.

Засновниця і голова Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я поколінь», організатор спортивного фестивалю «Золота Лілія».

***

Григорій Ґалаґан (1819–1888), громадський діяч.

Походив зі старовинного козацького роду на Чигиринщині.

Був особисто знайомий і листувався з Шевченком, Максимовичем, Кулішем, Антоновичем.

Відкрив в с. Сокиринцях першу в Україні селянсько-позикову ощадну касу, створив музей українського народного побуту. У 1871 році заснував у Києві приватний навчальний заклад – Колегію Павла Галагана.

За ініціативою і при матеріальній допомозі Григорія Галагана було відкрито гімназію в Прилуках, ремісничі училища в Ічнянському і Прилуцькому повітах, цілий ряд народних шкіл.

У 1873–1875 роках Галаган очолював Південно-Західний Відділ Російського Географічного товариства.

Матеріально підтримував українські видання, дбав про розвиток української архітектури, хорового мистецтва і театру.

Впродовж життя Григорій Галаган та його дружина Катерина Василівна Кочубей на будівництво й утримання Колегії Павла Галагана витратили 1 мільйон 120 тис. карбованців.

***

Сергій Григор’єв (1878-1920), рентгенолог, один із засновників практичної і наукової рентгенології в Україні.

Народився у Харкові. Закінчив медичний факультет Харківського університету (1901).

Займався конструюванням рентгенівської апаратури та інструментарію, видавав наукові праці з рентгенодіагностики, особливо багатий внесок зробив в діагностику захворювань нирок і хребта. Блискуча якість виконаних ним знімків і нині залишається зразком технічної майстерності.

Організував рентгенівській відділу у складі Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР, що поклало початок плановій організації рентгенівської справи в республіці.

Також розробив проєкт першої української рентгенологічної академії, який не мав аналогів не тільки у колишній Росії, а й у Європі. Проект був реалізований вже після його передчасної смерті – тепер це НДІ медичної радіології ім. С. П. Григор’єва у Харкові.

Заповів своє тіло «як унікум для вивчення змін від тривалого впливу рентгенівських променів».

При розтині були виявлені значна атрофія лімфатичного апарата та ряду ендокринних залоз, рецидивні явища ракового процесу на кистях рук, зміни судин мозку.

***

Валерія Заклунна (1942-2016), актриса театру і кіно.

З 1966 року і до кінця життя Валерія Заклунна працювала в театрі ім. Лесі Українки.

Вона відома не тільки як театральна актриса – багато хто пам’ятає фільми з її участю, такі як «Місце зустрічі змінити не можна», «Дума про Ковпака», «Сибірячка», «Театр і шанувальники», «Весільні дзвони» і багато інших.

Актриса відзначена багатьма нагородами – їй присуджена золота медаль їм. Довженка (1978) і державної премії СРСР (1979 – за роль Катерини Дерюгіної у дилогії «Любов земна» і «Доля»), а також Державна премія УРСР ім. Шевченка (1975 – за роль Стефи Коцюмбас у фільмі «До останньої хвилини»).

У 2012 році Заклунній було присвоєно звання Героя України.

***

В’ячеслав Гук (1974), поет, прозаїк, есеїст.

Народився у кримському місті Саки. Закінчив філологічний факультет Сімферопольського державного університету, захистивши магістерську роботу на несподівану для Криму тему: «Христина Алчевська як представник модернізму в українській літературі».

2007 року Гук отримав грант Президента України на видання роману «Синдром дитячих спогадів», де розгортається родинна драма на тлі Радянсько-фінської війни 1940 року.

2015 року В’ячеслав Гук номінований на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Сад Галатеї». Цей роман літературна критика назвала «зрілою прозою європейського зразка» та «світовим інтелектуальним бестселером».

В’ячеслав Гук називає себе засновником літературного напрямку «сенсо-фізіологізму» (англ. sense – «відчуття», «розум», «свідомість» + physiology – «фізіологія»”), який став реакцією на кризу літератури українського постсоціалізму.

Автор багатьох поетичних збірок і романів.