День 13 вересня. Пам’ятні дати та події

Вибір для свята 256-го дня року пояснюється тим, що це число тісно пов’язане з комп’ютерами.

Число 256 відповідає кількості чисел, які можна представити за допомогою одного байта, поширеної одиниці вимірювання обсягу даних.

Також це максимальний степінь числа 2 (256=2⁸), який не перевищує кількості днів у році.

ПОДІЇ ДНЯ:

13 вересня 1960 року президент CША Дуайт Ейзенхауер підписав резолюцію щодо будівництва Меморіалу Тарасові Шевченку у Вашингтоні.

До цього ініціатива Українського наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка та Українського конгресового комітету Америки була одностайно схвалена палатою представників й сенатом США.

Проти будівництва категорично висловлювалися радянське посольство й представництво УРСР в ООН. Дійшло до того, що у «Washington Post» була надрукована низка замовних статей, які зображували Шевченка як ненависника католиків, православних, росіян, поляків і євреїв і водночас – «передвісника комунізму».

Відкриття меморіалу відбулося у 1964 році та було присвячено 150-річчю з дня народження Великого Кобзаря.

Над пам’ятником працювали канадський скульптор українського походження Лео Мол та архітектор Радослав Жук.

На постаменті написано: «Цей монумент Тарасові Шевченку, українському поету XIX століття і борцю за незалежність України та за свободу всього людства, який під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням звертався до Вашингтона з його «новим і праведним законом», було відкрито 27 червня 1964 року»

У ЦЕЙ ДЕНЬ НАРОДИЛИСЯ

Семен Горук (1873-1920), військовий діяч, журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії.

Закінчив Львівський університет. Став одним з організаторів товариства «Сокіл» в Галичині.

В роки Першої світової війни – командир сотні, з листопада 1914 року – куреня Легіону Українських Січових Стрільців.

Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука відзначилися в боях на горі Маківці.

В листопаді 1918 входив до складу Українського Генерального Військового комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 року у Львові. Семен Горук брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. і українсько-більшовицькій війні 1917–1921 рр.

У квітні 1920 року був заарештований більшовиками. Загинув на Соловках.

***

Юлій Віраг (1880-1949), художник, реаліст, один із засновників Закарпатської школи живопису.

Народився у місті Хуст. Навчався у Мюнхенській академії мистецтв, згодом – у будапештській Школі зразкового малюнка і в академії Р. Жюльєна в Парижі. Повернувшись в Україну, виконував розписи церков, зокрема – Миколаївського монастиря на Чернечій горів Мукачеві, над якою працював 7 років.

Творчість Вірага – важливий етап в історії мистецтва Закарпаття. Він стає одним із перших художників-реалістів, хто своєю творчістю розвиває світський живопис у рідному краї. Герої портретних творів Вірага – люди з соціальних низів (плотогони, ремісники, селяни, мешканці містечок).  На жаль, ґрунтовно його творчість ще не досліджена, потребують аналізу його монументальні розписи.

***

Віктор Палинський (1956), письменник, есеїст, мистецький аналітик, культуролог.

Народився на Львівщині. Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка, за фахом — філолог-україніст.

Жанр його творів критики називають химерним реалізмом.

Крім художніх творів, Віктор Палинський опублікував у періодиці та в збірках, а також і в академічних виданнях, понад 5000 літературно-критичних матеріалів, мистецьких та культурологічних есеїв, творчих портретів, гостропубліцистичних статей та інших різножанрових текстів.

У художньому доробку письменника, зокрема, прозові книги: «Канцлер своєї величності» (1999), «Єлена й антиквар» (2005), «Декілька зимових днів…» (2008), «Бібліотекар: новели й оповідання» (2013), «Час творити» (2019), «Замок Золотої Липи» (2019).

Палинський також видав кілька поетичних збірок, більша частина яких побачили світ у 90- роки, а відносно недавно вийшли «Спогадування міту» (2012) та «Ріка тече» (2017).

***

Руслан Кірш (1985), музикант, актор, співзасновник та соліст формації NOVA OPERA.

Народився у Києві, навчався в Київській консерваторії на диригентсько-хоровому відділі, по закінченні почав працювати у Київському національному академічному театрі оперети.

Співзасновник та соліст NOVA OPERA, яка є формацією молодих українських митців, мета якої – пошук нових шляхів розвитку музичного театру.

Основною діяльністю цього колективу є створення нових синтетичних жанрів (опера-реквієм, опера-цирк, сонОпера, жахОпера) та експерименти з нетиповими музичними та сценічними рішеннями.

В репертуарі NOVA OPERA: опера-реквієм “IYOV” (на основі книги Йова), сонОпера “непрОсті” (за романом Т.Прохаська), опера-цирк «Вавилон» за участі акторів цирку та лялькарів тощо.