- Чи справді уряд планує завезти в Україну 4,5 мільйона мігрантів?
- Чи дійсно іноземці «заміщають» українців, поки ті воюють на фронті?
- Чи справді окремі міста й області вже заполонили трудові мігранти?
На ці запитання, які навесні 2026 року найактивніше циркулювали в українських медіа та соцмережах, відповіли аналітики Центру досліджень громадської організації «Детектор медіа» — Костянтин Задирака, Олексій Півторак, Андрій Пилипенко та Маріанна Присяжнюк. З 11 травня 2025 по 11 травня 2026 року вони проаналізували 422 публікації українських медіа й соцмереж на тему трудової міграції, знайдені системою медіамоніторингу Semantrum.
Результати дослідження «Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників» оприлюднили 23 травня 2026 року. Про це йдеться у повідомленні ГО «Детектор медіа».
Приводом для проведення дослідження стала петиція «про захист національного ринку праці» від мігрантів, яка з’явилася на сайті Кабінету Міністрів 17 травня 2026 року й уже 21 травня зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Захищати ринок праці наразі фактично нема від кого: кількість дозволів на роботу для іноземців в Україні за останні роки не зростала, а скорочувалася — з 21,8 тисячі у 2021 році до 7,5 тисячі у 2025-му.
Саме цей розрив між тривогою в суспільстві та статистикою і спонукав дослідників з’ясувати, що провокує хвилі обговорення теми імміграції. Головний висновок: тему загострюють не реальні події, а заяви посадовців і політиків.
Зокрема, найбільша хвиля негативу, що почалася 5 травня 2026 року, виникла не через реальний приїзд мігрантів, а через висловлювання керівника Офісу президента Кирила Буданова, міського голови Харкова Ігоря Терехова та міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа.
Які ключові моменти виокремили дослідники?
Основні теми дезінформації
- «План завезення 4,5 мільйона мігрантів». Це не рішення уряду, а гіпотетичний розрахунок Міністерства економіки з прес-релізу 2024 року щодо кількості робочих рук, потрібних для зростання ВВП на 7% до 2030 року.
- «Заміщення українців». Тези про те, що владу нібито готують до заселення країни іноземцями замість своїх громадян — зокрема після резонансного допису мера Харкова Ігоря Терехова.
- Уявна «навала». Обговорення масового приїзду іноземців до окремих міст, зокрема, до Івано-Франківська, хоча статистика цього не підтверджує: станом на 1 травня 2026 року в Івано-Франківській області офіційно працювало 225 іноземців — менше, ніж у 2022 році (234).
- Відверта культурна ворожість. Згадки про «інородців» і несумісність культур зафіксували у 16 з 106 публікацій найактивнішого періоду.
Проблеми з джерелами та асиметрія аргументації
Одна з проблем — некоректне представлення джерел: окремі медіа цитували голову громадської організації «Офіс міграційної політики» Василя Воскобойника без уточнення, що це громадська, а не державна структура, — це могло створювати враження, ніби він озвучує офіційну позицію влади. Дослідники також фіксують асиметрію аргументації: аргументи на користь залучення працівників становлять лише 5% масиву й переважно належать експертам та бізнесу, які покликаються на дефіцит кадрів — про нього у 2025 році заявляли 74% підприємств. За даними Нацбанку, торік з України виїхали близько 500 тисяч людей, а ринок праці втратив приблизно 1,3 мільйона платників податків порівняно з періодом до 2022 року.
Висновки дослідників
- Дискусія про трудову міграцію в Україні точиться на рівні емоцій, а не фактів.
- Негативні хвилі не є наслідком громадського тиску — дослідники визначають це явище як керований резонанс, яким користуються медіа й соціальні майданчики для підвищення уваги аудиторії.
- Аргументи проти залучення мігрантів мають переважно емоційний характер, тоді як аргументи на користь — раціональні, тому гірше поширюються в соцмережах.
- Подібна риторика про «заміщення» населення властива й наративам російської пропаганди, хоча дослідники не стверджують, що учасники української дискусії свідомо їх відтворюють.
Що було раніше
У листопаді 2025 року «Детектор медіа» вже досліджував, як російська пропаганда використовує тему демографічної кризи та міграції, лякаючи українців «знелюдненням» країни. У новому дослідженні аналітики зосередилися вже не на проросійських каналах, а на тому, як подібні наративи циркулюють в українських медіа та соцмережах — переважно через непродумане тиражування заяв вітчизняних політиків і посадовців.
У повному обсязі дослідження «Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників» читайте за посиланням.
