Дивом вціліле черепашенятко сиділо біля мушлі на березі рідному йому змілілого Дніпра.
До води вів тепер не рівний піщаний схил, а бурий від мулу обрив, яким воно навряд чи збиралось спускатися.
Відкривши «Вікіпедію», побачила, що це дитинча болотяної черепахи, чия біографія тепер – у Червоній книзі України.
А з’їдене тіло – з різновиду жабродишащіх молюсків.
І черепахи, и молюски. І качки, і риба – всі потерпають від страшних змін які трапились у природі через війну.
Пливи, черепашенятко. Шукай, де зачепитися, щоб вижити.Інеса АТАМАНЧУК, фото автора