“Запорізька книжкова толока” стала культурним брендом міста
У Запоріжжі під гаслом “Сильні духом” відбулося велике мистецьке свято “Запорізька книжкова толока-2018” [надалі – ЗКТ або “Толока”]. Вона вчетверте полонила мешканців та гостей міста, число яких переконливо свідчить: “Толока” стала справжнім брендом Запоріжжя.
Три дні у виставковому центрі “Козак Палац” на семи локаціях відбувалися презентації новинок кількох десятків українських видавництв, зустрічі з письменниками, перекладачами, громадськими діячами. Вирували філософські дискусії. Демонструвалися документальні фільми. На теренах “Толоки” відбувся форум менеджерів культури. На творчому просторі “Книголісся” малеча долучалася до чарівного книжкового світу через безпосереднє спілкування з авторами дитячих книжок, майстер-класи, малювання, ігри. А в “Куполі”, який цього року винесли за межі “Козак Палацу” виступали сучасні музичні гурти та окремі виконавці, відбувалися перформанси та поетичні читання. Звичайно, над всім цим розмаїттям панувала Книга.
Наша публіка – краща:)
Як розповів на відкритті директор “Запорізької книжкової толоки” Ігор Гармаш, цього року Культурний центр “Арт-Простір” [головний організатор свята] вибудував культурний фронт вздовж лінії справжнього фронту, поширивши експансію української книги на Схід: відбулися Маріупольська, Слов’янська та Сєвєро-донецька книжкові толоки. А ЗКТ об’єднала ще більше шанувальників інтелектуальної творчості.
Про це свідчили і гості “Толоки”. Наприклад, відомий сценарист, музикант, письменник-казкар Сашко Лірник [Олександр Власюк], що не пропустив жодної запорізької толоки, і цього разу презентував нову книжку. А про ЗКТ відгукнувся так: “Чудовий фестиваль, і люди у вас прекрасні. Навіть кращі, ніж у Львові:) Там публіка дещо пресичена, а тут підходять, жваво цікавляться, спілкуються”.
Знаний письменник Юрій Андрухович був на Толоці вперше, де вів розмову про свій найновіший роман “Коханці юстиції”. Але Запоріжжя для нього – не “терра інкогніта”. Він був у нас багато разів, а два його візити стали просто знаковими. Пан Андрухович разом з колегами виступав у нашому місті на “Червоній Руті” в серпні 1991 року, якраз під час путчу [“Було тривожно, але поки доїхали із Запоріжжя до Львова, путч скінчився”]. І так склалося, що письменник виступав на запорізькому майдані в лютому 2014 року, в той самий день, коли Віктор Янукович втік з країни. “Запоріжжя – це великий і складний простір для соціологів, істориків, філософів. Завдяки таким подіям, як “Толока”, місто стає ще й центром літературного життя”.
Шануємо Сильних Духом
Нинішня тема ЗКТ “Сильні духом” об’єднала зразки людської й громадянської доблесті багатьох поколінь українців: оборонців незалежності країни часів княжої доби, козаччини, української революції 1918-1921 років, двох світових воєн та нинішньої українсько-російської війни; нескорених комуністичним режимом та російською окупацією; шляхетних волонтерів та небайдужих громадян; людей з особливими потребами, що не дають взяти над собою гору хворобам чи каліцтву.
За участі письменників, активістів менеджерів культури спільно з Українським ПЕН відбулася акція на підтримку українських політв’язнів у Росії та окупованому Криму “Порожні стільці”, а також марафон написання листів бранцям Кремля.
До участі в “Історичній локації” долучилися музеї Запоріжжя та області. Як розповів науковий співробітник Національного заповідника “Хортиця” Валерій Нефьодов, на міні-виставці вогнепальної та холодної зброї часів козацтва представлені, зокрема, фальконет, піднятий з дна Дніпра у 2002 році, та шабля з європейським клеймом XVI сторіччя, знайдена в південній частині острова Хортиця. У вітрині можна було побачити пілотний варіант книги “Зброя доби козацтва”, яку написали Валерій Нефьодов у співавторстві з Романом Косарєвим та Кирилом Рівкіним.
Смаколики для розуму та почуттів
Велику увагу відвідувачів привернув проект директора історико-культурного заповідника “Садиба Попова” [Василівка Запорізької області] Валерія Стойчева “Запоріжжя на поштівках та фотографіях початку XX століття”. Це плід пошуків та розвідок пана Валерія протягом 23 років. Унікальність колекції в тому, що кожна листівка має конкретну дату. За ними можна відслідкувати, як змінювалося наше місто протягом найменших відтинків часу.
Загалом на “Історичній локації” відбулася маса презентацій цікавих розвідок останніх років.
Інші локації теж не могли пожалітися на порожнечу. Дискусії про розвиток фентезі та хорору, коміксів та “жіночої” літератури в Україні, про світові тренди та тенденції, навіть фахові суперечки про якість видань та перекладів привернули увагу багатьох запоріжців.
Серйозні розмови мережилися спогляданням кількох фотографічних та документальних виставок і насолодою від актуалізованої творчості митців інших жанрів.
Авторка цих рядків бігла на чергову презентацію, коли чарівні звуки фортепьянної музики зупинили на півдороги та, як мотузкою, потягли до “Купола”.
Там “пробував” інструмент відомий радіожурналіст, поет, музикант Роман Коляда. Піднявши очі від клавіатури, пан Роман здивовано огледів кілька десятків слухачів: “Звідки ви тут взялися? Зустріч же через годину…” Та, почувши схвильовані оплески, продовжив свій імпровізований виступ: “Люди – це святе”.
Організатори ще підраховують кількісні результати “Запорізької книжкової толоки”. Але якісний показник вже відомий: ЗКТ пройшла на “дуже добре”. А післясмак, звільнений від деякого роздратування “перенаселеністю” локацій, обіцяє бути відмінним:)
Чекаємо на ювілейну, п’яту “Запорізьку книжкову толоку-2019”!
Сподіваємося, що її так само підтримає USAID, запорізькі та іноземні фінансисти та міська влада.
Ганна Чуприна, фото Сергія Томка
