Цьогоріч 17 вересня місту Бердянськ виповнюється 199 років. А напередодні, 16 вересня, у Запоріжжі пройшов Перший регіональний Форум Бердянщини – RVPE 2026.
Обласний центр став містом зустрічі не випадково. Саме сюди, коли вже на початку повномасштабної російсько-української війни територія Бердянського району була окупована ворогом, релокувалися органи місцевого самоврядування та державної влади. А також переїхали десятки тисяч бердянців, які були змушені залишити свої домівки.
Згодом багато хто з них тимчасово оселився в різних містах України та за кордоном. Але у Запоріжжі залишається найбільший осередок переселенців з Бердянщини – понад 13 тисяч людей.
Форум став майданчиком для обговорення того, як зберегти громаду в умовах війни, підтримати людей, які залишили окуповані території, посилити партнерство та вже сьогодні формувати спільне бачення майбутнього відновлення Бердянщини.
Назва форуму RVPE ( Recovery, Veterans, Partnership, Education) об’єднала чотири ключові напрями: відновлення, ветерани, партнерство та освіта. Саме навколо них точилася основна дискусія. Тобто спроможність громад працювати під час війни, підтримка ВПО, ветеранська політика, співпраця з міжнародними фондами та громадськими організаціями, збереження освітнього й людського потенціалу та підготовка до відновлення району.
Відновлення починається з людей
Як наголосив заступник голови Бердянської районної державної адміністрації Володимир Сенченко, майбутня відбудова — це не лише відновлення будівель та інфраструктури після деокупації. Передусім ідеться про людей, про відновлення довіри, української державності, повноцінного життя громад та економіки.
Одним із ключових завдань він назвав повернення людей додому, до Бердянська та інших населених пунктів району.
Окреме місце у цій концепції відведене ветеранам. Ветерани мають розглядатися не лише крізь призму соціального захисту та пільг.
Вони можуть стати новими лідерами громад, фахівцями, які долучаться до відновлення району та роботи з молодим поколінням.
Ще один важливий напрям — партнерство. Під час війни громадський сектор, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації, ДСНС, поліція, військові та міжнародні партнери спільно працювали над евакуацією людей, гуманітарною допомогою та створенням просторів підтримки. І ця робота продовжується.
Не менш важливо вже сьогодні готувати кадри для майбутньої відбудови. Після деокупації район потребуватиме великої кількості фахівців, і значна частина цього людського ресурсу — нинішня молодь Бердянщини.
«Багато хто каже, що зараз, коли територія району під ворогом, не на часі складати плани відновлення. Але це не так. Я переконаний, що готувати фахівців необхідно вже зараз. І мати усталений план відновлення необхідно вже зараз», — підкреслив Володимир Сенченко.
Плани відбудови вже розробляються
Бердянщина не чекає завершення війни, щоб почати планувати майбутнє. За словами голови Бердянської районної державної адміністрації, начальника районної військової адміністрації Олексія Бакая, плани відбудовного періоду після деокупації для всіх восьми громад Бердянського району розробляються починаючи з 2023 року.
До цієї роботи залучені органи влади, військові, ДСНС, Національна поліція та громадський сектор. Водночас треба розуміти, що ці документи не є статичними. Їх постійно оновлюють відповідно до обставин та нових потреб.
“Серед першочергових завдань відбудовного періоду після деокупації – відновлення української влади та місцевого самоврядування, повернення правового простору, очищення деокупованих територій від російської пропаганди, – підкреслює голова району. – Важливу роль у майбутній відбудові має відіграти й міжнародне співробітництво . Не лише як джерело гуманітарної допомоги, а також як можливість для обміну досвідом, налагодження зв’язків та відновлення інфраструктури”.
Де б не були бердняці – вони єдина родина
До початку 2022 року населення Бердянського району становило близько 185 тисяч осіб. Після повномасштабного вторгнення,як зазначив Олексій Бакай, з тимчасово окупованих територій виїхало приблизно 50 відсотків мешканців району.
У Запоріжжі зараз проживають 13167 берднянців, понад 5000 мешкають у Києві, майже 3000 – у Львівській області, чимало людей виїхали за кордон.
Для підтримки людей у містах, де оселилася найбільша кількість мешканців Бердянщини, районна державна адміністрація створила інформаційно-ресурсні хаби. Вони працюють у Запоріжжі, Києві та Трускавці.
У хабах люди можуть отримати гуманітарну та медичну допомогу, консультації психологів, юристів, фахівців служби зайнятості, органів соціального захисту та Пенсійного фонду.
У Запоріжжі на постійній основі надаються медичні послуги для ВПО, а за підтримки партнерів проводилися безкоштовні медико-діагностичні обстеження. Військовослужбовцям за потреби передавали ліки.
У Трускавці хаб працює із січня 2024 року. Тут переселенці регулярно отримують продуктові набори, одяг і взуття. Для військових формували та надсилали посилки з термобілизною, спальниками, наметами, ліжками, одягом, маскувальними сітками та іншими необхідними речами. Допомогу також передавали ВПО Бердянського району в інших західних областях України.
За словами Олексія Бакая, він періодично особисто відвідує ці хаби, зустрічається з людьми та допомагає вирішувати проблеми, які виникають.
Головний пріоритет – підтримка ЗСУ, ветеранів та ветеранок
Окремий напрямок роботи – підтримка ветеранів, військовослужбовців та родин загиблих захисників і захисниць.
Як повідомив Володимир Сенченко, серед мешканців району близько 2000 учасників бойових дій російсько-української війни та понад 180 людей з інвалідністю внаслідок війни. Є родини загиблих захисників і захисниць, військовополонених та безвісти зниклих військовослужбовців.
Для їхньої підтримки затверджено спеціальну програму, яка передбачає фінансову, юридичну та психологічну допомогу.
За словами Олексія Бакая, підтримка Збройних сил України залишається одним із головних пріоритетів. Бердянці перераховують частину бюджетних коштів на потреби війська, регулярно відвідують військовослужбовців на передовій та привозять необхідні речі. Лише минулого року на допомогу ЗСУ було спрямовано понад 720 млн грн.
Освіта та медицина: інвестиції в майбутнє
Попри окупацію, бердянські педагоги продовжують працювати зі своїми учнями дистанційно. Значну кількість дітей прийняли школи Запоріжжя, причому, за словами Олексія Бакая, відмов у зарахуванні не було.
Освіта – це інвестиції у майбутнє. Саме збереження молоді та підготовку майбутніх фахівців учасники форуму називали одним із ключових завдань. Адже після деокупації Бердянщині будуть потрібні люди, здатні відновлювати громади, працювати в освіті, медицині, економіці, місцевому самоврядуванні та інших сферах.
Не менш важливе й збереження медичного потенціалу – фахівців, обладнання тощо. Усе це вкрай потрібне вже зараз, а особливо в майбутньому для відновлення району.
Частина медичної системи Бердянщини також була релокована. Зокрема наразі працюють у Запоріжжі Приморська лікарня, санаторій «Глорія». Навіть розширюється матеріальна база. Наприклад, нещодавно заклад отримав апарат МРТ, що посилює можливості для діагностики та медичної допомоги.
Працюємо та розвиваємо економіку
Одним із важливих результатів релокації стало збереження економічної активності бердянців.
Як повідомила під час форуму директорка Запорізького обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко, близько 6000 бердянців, які зверталися до служби зайнятості, нині працюють та знайшли своє нове місце роботи в Запоріжжі.
До обласного центру також релокувалися 77 підприємств, установ та організацій Бердянщини. Вони продовжують працювати й створювати економічну активність не лише для своїх працівників, а й для області загалом.
Бердянська філія служби зайнятості також була збережена та продовжила роботу в Запоріжжі, надаючи послуги мешканцям району.
Водночас війна змінила структуру ринку праці. Особливо це стосується людей, які виїхали із сільських територій. Частині з них доводиться змінювати професію або спеціальність відповідно до нових умов.
Лише цього року 48 ВПО з Бердянського району пройшли професійне навчання та отримали нові професії — серед них офісні працівники, продавці, кухарі та представники інших професій. Ще 271 людина отримала ваучер на навчання.
Бердянці також долучаються до суспільно корисних робіт. Тимчасові робочі місця надають також й бердянські установи та організації, що наразі працюють у Запоріжжі. Зокрема ГО «Безпека та добробут» — сума вже виплачених заробітних плат становить 2 млн грн, «Рідна стежка» — 850 тис. грн, Андрівська громада та інші.
Працюють і підприємці. Завдяки участі у грантовій програмі «Власна справа» 11 бердянців реалізували або відновили свої бізнес-ідеї. Серед напрямів — вантажні перевезення, послуги фітнес-залу, медицина тощо.
Зберегти Бердянськ значить зберегти його людей та українську ідентичність
Під час форуму пролунали й звернення до бердянців від народних депутатів України уродженця Запоріжжя Сергія Соболєва та бердянця Єгора Чернєва.
Сергій Соболєв привітав громаду з 199-ю річницею Бердянська та наголосив на необхідності вже зараз думати про майбутнє міста.
«Цей форум започатковує чудову традицію. Нам треба вже сьогодні думати про те, як Бердянськ, який процвітав до російської окупації, буде відновлюватись. Переконаний, що такі форуми наближають нашу перемогу, – зазначив депутат. – Також переконаний, що місто буде звільнено і знову стане квітучим. А всім тим, хто наближує перемогу в тилу, я бажаю того, щоб вже наступний ювілей міста, 200-річчя, усі ми могли відзначити у вільному незалежному Бердянську.»
Єгор Чернєв, який народився в Бердянську, розповів про особистий зв’язок із містом та наголосив на важливості збереження його української ідентичності.
«На нас покладено місію зберегти той справжній український Бердянськ, який ми знали до російського вторгнення, – наголосив він, – А також зберегти свою єдність. Ми маємо триматися один одного та гучно заявляти про себе та своє існування».
Фотор авторки
