Дуже щирий лист мешканки окупованого ворогом Бердянська оприлюднив телеграм-канал БердянсЬк Сьогодні:
Доброго дня, часто читаю листи тих, хто залишився в Бердянську. Так, тут є колоборанти, а є ще ті, хто не зрадив Україну, та залишив її в своему серці, заховав її далеко в собі, подалі від окупантів.
Бердянськ зараз – це великий концтабір, який тягнеться від поста ДАІ до дальньої коси.
Бердянськ зараз – це, коли твій маршрут – найближчий магазин, до якого ти йдеш, озираючись, очами шукаючи патрулі щоб на них не попасти.
Бердянськ зараз – це два телефони: один – для дому, інший – чистий – для того, щоб вийти з ним на вулицу, щоб у ньому не було нічого, до чого б причепилися окупанти
Це пустий 3 пляж та Дельфін, порожні дитячі лагері, де, здається, зовсім недавно кипіло життя.
Бердянськ зараз – це напівмісто, напівпривид.
Але ми всі – ті, хто залишився тут, чекаємо Україну, віримо в ЗСУ, та сподіваємося, що наш рідний Бердянськ підніметься. Як Фенікс постане з попелу. Так само, як постане з нього український Маріуполь.
Так і буде!
