Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 2005 року оголосила Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту день визволення нацистського табору смерті «Освенцим» (німецькою – «Аушвіц»), першим до якого 27 січня 1945 року увійшов командир окремого батальйону 100-ї Львівської стрілецької дивізії Першого Українського фронту, запорожець Анатолій Шапіро.
Як згадував сам Анатолій Павлович, який помер 8 жовтня 2005 року у віці 92-х років у Нью-Йорку, «у другій половині дня 27 січня 1945 року ми вступили на територію табору «Освенцим», пройшли через головну браму, над якою висіло виконане дротяною в’яззю гасло: «Праця робить вільними». У цих словах виражався садизм фашистського режиму, знущання над розумом та існуванням будь-яких людських норм буття. Ворота табору, до речі, були заміновані, і нам знадобилося дві-три години на розмінування. За воротами ми виявили в живих сім тисяч «скелетів» у смугастій формі і ганчірках на ногах замість взуття. Вони були настільки слабкі, що не могли говорити і навіть повернути голови, а лише щось шепотіли».
У наші дні, коли рашистський режим намагається перетворити на Освенцим кожен захоплений ним український населений пункт, слова комбата, який 1934 року закінчив Запорізький педінститут, а 1939 року був призначений головою міськплану Запорізької міськради, так само актуальні, як і вісімдесят років тому. Це нібито сьогодні вимовлено: «Знущання над розумом та існуванням будь-яких норм буття».
*
Фото: «Український інтерес»