У суботу, 24 серпня, о 21.00 до Дня Незалежності на Першому каналі Суспільного відбудеться телепрем’єра на Першому каналі Суспільного «Будапешт. Бомба під незалежність». Документальна стрічка присвячена 30-річчю підписання Будапештського меморандуму 1994 року і розповідає докладну історію його підписання.
У фільмі використана унікальна хроніка, що вперше буде доступна глядачам, розкриваються невідомі факти та історичні події, які вплинули на подальший розвиток державності в Україні.
Найповніші, часом несподівані відповіді на ключові питання, пов’язані з Будапештським меморандумом, розкривають спікери проєкту: Мар’яна Буджерин, старша дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді; Ігор Смешко, політик і колишній голова Служби безпеки України; Сергій Плохій, історик, директор Гарвардського українського наукового інституту; Микола Філатов, генерал-майор, колишній заступник командувача 43-ї армії Ракетних військ стратегічного призначення СРСР; Валерій Чалий, політик, дипломат, колишній посол України в США; Юлія Мостова, журналістка, головна редакторка видання «Дзеркало тижня». Одне з останніх прижиттєвих інтерв’ю для фільму дав Олександр Мартиненко, журналіст, колишній прессекретар президента України Леоніда Кучми.
За словами автора й оповідача проєкту «Будапешт. Бомба під незалежність» Юрія Макарова, ядерна зброя від самісінького початку стала однією з найбільших фобій людства – відразу після закінчення Другої світової люди почали боятися наступної, ще страшнішої. За Будапештським меморандумом 1994 року, США, Велика Британія та Росія пообіцяли поважати суверенітет України в обмін на передачу Києвом ядерної зброї Москві. Що ж дало Україні ядерне роззброєння?
“Якоюсь мірою це про забобон: мовляв, якби Україна 1994 року не віддала свою ядерну зброю (а ми по факту були третьою ядерною потугою світу), на нас би не напали. З кожною складовою цього твердження треба розбиратися окремо по пунктах, що й зробили автори нового документального фільму “Будапешт. Бомба під незалежність”. Бо диявол, як завжди, в деталях, але ці деталі всі практично на поверхні: ще живі багато ключових учасників подій, уже оприлюднено безліч документів і свідчень. Суспільне намагалося розповісти цю колізію сумлінно, переконливо, без спекуляцій, але й так, щоби не було нудно”, – говорить Юрій Макаров.
Дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді Мар’яна Буджерин зазначає, що між стабільністю і свободою завжди існує компроміс, і в останні дні радянської імперії Вашингтон, адміністрація Джорджа Буша-старшого, безумовно, віддавали перевагу стабільності: “…з точки зору Вашингтона, існувало питання контролю над озброєннями, це була ставка на те, щоб спонукати українців залишитися в якомусь стабільному, оновленому союзі. І щоб не допустити таких ситуацій, як “Югославія з ядерною зброєю”… Так думали у Вашингтоні», – говорить спікерка фільму.
Відомий історик Сергій Плохій вважає, що українці не усвідомлювали на той момент цінності ядерного арсеналу.
За словами політика і дипломата Валерія Чалого, український політикум був розколотий між минулими партфункціонерами з комуністичною ідеологією, та новими – «Народним рухом» та партіями, які вийшли з «Народного руху».
«Ми це все пам’ятаємо, але настрої у людей також були неоднозначні. Тобто, дуже багато років у людей українських існувала ілюзія, що ми можемо нормально співіснувати з великою Росією, навіть такою, яка змінюється й авторитарно будується. Це було видно вже давно, що там з демократією закінчили досить швидко. Але все одно думали, що це можливо і можна взаємовигідно будувати стосунки. Це, звісно, була велика помилка історична», — розповідає Валерій Чалий.
«На тлі всієї Європи, яка пожинала дивіденди миру, вирішила, що більше недоцільно інвестувати в оборону, що якщо хочеш миру, готуйся до миру. Якщо ви можете просто думати про мир, він матеріалізується. Якщо просто уникати цих страшних слів, таких як війна, загроза і так далі. Всім нам довели, що ми помилялися. Європейцям також, не лише українцям. Тепер ми розуміємо: хочеш миру – готуйся до війни», — ділиться Мар’яна Буджерин.
Серед тих, хто розкриє відповіді на ключові питання, пов’язані з тією подією, буде і голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний і Повноважний Посол Валерій Чалий. На його думку, в той час український політикум був розколотий між минулими партфункціонерами з комуністичною ідеологією, та новими – «Народним рухом» та партіями, які вийшли з «Народного руху».
За матеріалами https://corp.suspilne.media/ та Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/valerij-chalyj-pro-velyku-istorychnu-pomylku та
