Щойно відзначивши свіє 90-річчя, покинув цей світ Олег В’ячеславович Щекотихін (04.03.1934 – 12.03.2024), письменник, викладач, винахідник, мореплавець.
Людина, що прожила яскраве, трагічне та поліфонічне у різних напрямках самореалізації життя.
“… відпочивай, Козаче …” – повідомили у соцмережах рідні.
А я надам останню розмову, к день його народження, телефоном. Говорили про новий задум. Складалося оповідання. Ось який був сюжет: “Писать – не знаю, надо ли еще. Но я пишу. Идея появилась: давайте помечтаем, каким бы я хотел увидеть мир?
Я просыпаюсь. И вижу. Бегают и разговаривают люди на непонятном языке. Началась ядерная война, а меня герметизировали. И душа моя не вышла, и тело осталось. А ребята вокруг говорят: прошло 400 лет… Много людей уничтожено. Установлен контакт с другими мирами. И туда перемещаются наши души…
Будет два или три рассказа. Это должно выйти с двумя авторами. Будете моим соавтором”…
Маю багато записів наших довгих щасливих розмов.
“Старики должны жить в семье своих детей. Мне замечательно, Юра ухаживает за мной…” – сказав він мені наостанок.
Інеса АТАМАНЧУК
