Після презентації у Запоріжжі та Дніпрі альбом-каталог «Крихка спадщина. Архітектурний модернізм Українського Півдня та Сходу: кінець 1950-1980-ті» почав отримувати відгуки фахівців.
Деякі особисто адресовані редактору-упоряднику Павлу Кравчуку. Безумовно всі, хто заглибився у об’ємне видання, відзначають професіоналізм поліграфічного виконання. Дніпровське видавництво «Герда», відоме у Запоріжжі завдяки книжковим Толокам, надало зібраним архівним, фотографічним та аналітичним матеріалам сучасного звучання. Об’єднання змісту, стилю, формату, дизайну та послідовності різних компонентів книги в єдине ціле – також архітектура. Архітектура книги. І конструкція, яку створив Михайло Кислов, відповідна задуму представити архітектурний спадок українського Півдня та Сходу найкращим чином. Інформаційно насичені і доцільно навантажені шарами подій кожна сторінка, кожен розворот, кожен архітектурний об’єкт.
Представлена архітектурна спадщина доби модернізму Харкова, Донецька, Луганська, Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Херсона, Одеси та Криму.
Видання отримує відгуки фахівців.
“Наприкінці 2023 року світ побачило унікальне видання «Крихка спадщина. Архітектурний модернізм Українського Півдня та Сходу: кінець 1950-1980-ті; альбом-каталог / упорядник, редактор Павло КРАВЧУК. – Дніпро: Герда, 2023. – 304 с.» Альбом присвячено другому архітектурному модернізму Українського Півдня та Сходу, чия культурна спадщина із 2014 року зазнає непоправних втрат унаслідок російської агресії та дій окупаційної влади. Архітектурний модернізм АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської та Херсонської областей уперше розглянуто як невід’ємну частину єдиного національного…” – з повагою до всіх, хто працював у проєкті, пише Директор ЦДАВО України Лариса Левченко.
Запоріжжя представлене у виданні у 23-ма архітектурними об’єктами.
Лист-подяку автору-упоряднику написала запорізька архітекторка Олена Кузьменко: “Архітектори мого покоління вдячні Вам за виданий альбом-каталог «Архітектурний модернізм».
Чудові ілюстрації та дизайн оформлення… Ми ніби отримали запрошення на оглядову екскурсію, яка дозволяє ознайомитися з архітектурою Запоріжжя та інших міст України періоду 1950-1980-х років.
Модернізм є важливою частиною архітектурної та містобудівної спадщини.
Кожен час має свій відбиток в архітектурі. І цінність її не тільки в тому, як вона виглядає, а й у тому, коли та ким була створена.
Сьогодні, через десятиліття, впевнено вимальовується внесок запорізьких архітекторів.
Архітектурний модернізм – це не просто стиль, це масштабне явище середини минулого сторіччя, яке охопило весь світ. Незалежно від ідеологій та культур, архітектори заговорили однією мовою.
Днем народження радянського модернізму можна вважати 4 листопада 1955 року. Через необхідність збільшити темпи зростання будівництва житла була прийнята постанова «Об устранении излишеств в проектировании и строительстве». У 1960-х роках створюються масштабні проєктні інститути, головна мета яких – прискорення та здешевлення будівництва завдяки використанню типових проєктів.
У Запоріжжі був організований інститут «Запорожгражданпроект». Індивідуальні проєкти стали рідкістю. Та навіть за їхньої реалізації будівники вимагали спрощення, яке спотворювало задум автора.
Йшли часи, Запоріжжя забудовувалось типовим житлом, а на будівництво споруд за індивидуальними проєктами не знаходилося коштів. Проєктувальники намагалися не забудовувати місця, важливі для міської структури, – заради створення громадських та домінуючих будівель, сподіваючись із часом зберегти площину для більш достойних за архітектурою споруд.
Та все ж рідкісні випадки траплялись, та архітекторам таланило перенести свої задуми з ватману до реальності. І тоді з’являлась можливість подолати обмеження та створити будівлі, які ми й бачимо у виданій збірці.
Хочу нагадати, що предвісники модернізму простежуються в архітектурі 1920-х років. Запоріжжя з тих часів має унікальний об’єкт – Соцмісто, функціональне без надмірностей – у проєктуванні якого брали участь всесвітньо відомі архітектори брати Весніни, Орлов, Коллі та інші.
Масштабний експеримент здобув світове визнання. Але вже на початку 1930-х розвиток конструктивізму переривається. Архітектори втрачають творчу свободу і під тиском влади повертаються до «класики». Так виникає надлишковий тоталітарний стиль, відомий нам як «сталінський ампір».
Під час повоєнного відновлення Соцмісто було прикрашене класичним декором.
Але настає час відлиги. Багато архітекторів – колишніх конструктивістів – які вважали себе недооціненими у 20-ті роки XX сторіччя, підтримали модернізм. Їм здавалося, що нарешті перемогла справедливість і вони зможуть повернутися до нереалізованих задумів. Ось чому так багато схожих рис архітектура модернізму має з ідеями та прийомами конструктивістів.
Наразі, через півстоліття, архітектурні споруди 1960-70-х років вимагають захисту та постановки на облік як пам’ятники архітектури та містобудування.
Будівля проєктного інституту «Запорожгражданпроект», де протягом багатьох років закладався архітектурний образ міста, нині перебуває у напівзруйнованому стані. Але ж цей будинок свого часу був включений до обов’язкового відвідування іноземних делегацій, гостей міста!
Найсумніше для архітекторів – бачити, як варварськи руйнуються міста.
Та такі книги допоможуть у майбутньому їх відновлювати.
Ми вдячні Вам та Вашому колективу за виконану роботу з надією на продовження...”
***
За повідомленнями видавництва «Герда», «Крихка спадщина. Архітектурний модернізм Українського Півдня та Сходу: кінець 1950-1980-ті» увійшла до короткого списку Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2023», номінація «Візитівки». Друга підномінація – архітектура / дизайн / театр / кіно / музика – у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року».
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК
