Музиканти Запорізького академічного симфонічного оркестру – зазвичай, і виконавці, і педагоги. Колись вчитель моєї доньки, Яків Львович Гіпсман, альтист, учасник непересічного струнного квартету, керівник ще й оркестру учнів третьої музичної школи, одним запрошенням на концерт зробив нас постійними відвідувачами філармонічних подій. Трапилось це чи не тридцять років тому.
В оркестрі згодом грали дві учасниці дитячого нашого тодішньго колективу. Ми ж зазвичай сиділи у залі та раділи знайомим обличчям. Оркестр – це і традиції, і новаторство. Як-от, гармонійний поєднання симфонізму і джазових можливостей завдяки пристрасному диригенту Дмитру Мітніку. Струнна ж група завжди була домінантою професіоналізму.
В оркестр, де грають вчителі, приходять учні.
А ми сидимо у залі та шукаємо знайомі та нові обличчя. Радіємо та шануємо.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА