“…кожного року з нашого великого колективу відкремлюється кількість людей, які б хотіли себе спробувати себе не тільки як актори, а й як режисери”, – почала як завжди щиру та галасливу зустріч у дитячому театрі «СВіЯ» його директорка Світлана Ємець.
У цей день, 30 серпня, на сцені театру були представлені чотири творчі команди, які реалізували задум своїх режисерів:
Максим Кондратов поставив «Вступну казочку про Омелька»;
Поліна Чубар – «Про ніч, яка боялася темряви»;
Вікторія Ємельянова – «Про двох бездомних джинів і один нічний глек»;
Орися Процик – «Млин».
Літературною основою усіх чотирьох представлених робіт стала книжка дитячого письменника Сашка Дерманського – «Казки Дракона Омелька». Та не факт, що навіть письменник пізнав би свої веселі оповідки.
Тому що… “Оскільки я знаю своїх дітей, я вам буду перед кожною виставою розповідати зміст казки, щоби ви оцінили розмах режисерської думки… Бо те, що ви побачите, буде не ця казка”, – попередила глядачів Світлана Ємець під дружній сміх та оплески, бо в залі багато людей, причетних до театрального життя. Якщо серйозно, довіряючи своїм учням самостійну роботу, педагоги відсторонюються та дуже стримуються від найменшого впливу на роботу колективів, які за місяць реалізують своє бачення тексту. Більше того, вітається самостійна режисерська трактовка.
“Режисерське бачення передбачає зовсім інший кут зору. Власне, цей кут зору і повинні надати нам режисери. Ми не втручамося в їхню роботу, ні з освітлення, ні з добору музики, ні з декораціями, ні з гримом…”
Тож, тим цікавіше було бачити нам, глядачам чотирьох прем’єр, не обмежене стереотипами вільне поводження із чи не «підножним” матеріалом», з якого були створені декорації. Вітряки, з яких падає черепиця, тож вони що ось-ось стануть музеєм, нічний горщик для бездомних джинів, які виглядає чи не як маленький палац… А консервна банка з-під кильки у томаті, яка тим самим джинам слугувала тимчасовим житлом, – це супервинахідливо! Тим більш, що ніжні обличчя джинів, які надають своїм голосам якнайповажнішого звучання, вилискують червоним – бо кілька ж у томаті!
Сценографам та гримерам – “Оскара”!
І за рюкзак, пащу Дракона, який каже: ням-ням!
І за блискуче розвинутий детективний сюжет про двійко шахраїв, перемазаних ваксою, які, виявляється, мали законсервовану дитячу травму – одну булочку на двох… Тож і подалися у грабіжники. Щоб нарешті наїстися булочок.
І власне і Дракону, який продираючись через стале сприйняття своєї натури дійде до власної справи! І Килині – де ви побачите ще таку голівудську сестру Дракона? І жаболосям, чи лосежабам – які шведесенько розуміють перспективність бренду млинців із суницею?
Чудові і прихована філософія Млина, і всюдисущість Привида, який шукає можливості проникнути у чуже життя – з самотності, я думаю. І неочікуваний фінал: “Всім спати!” – а я так чекала на цього актора, дайте йому ще щось сказати!
Підсумковуючи творчу роботу своїх учнів, Світлана Ємець подякувала їм за талант, сміливість рішень, вміння самостійно думати, за відданість театру, витримку у критичних ситуаціях, готовність брати на себе відповідальність,.. за здорову режисерську товстошкірість – за здатність тримати удар часом, нервами, зникненням реквізиту у критичний момент, за вміння стимулювати свою команду до перевершення самих себе! Подякувала командам за щоденну копітку працю, за підказки режисерам, за те, що ледь не вмерли від відповідальності перед виходом на сцену…
Тож, глядачі отримали справжнє свято сміливої творчої фантазії, та не відчули, що цілий місяць театр «СВіЯ» мав екзамен на терплячість, споглядаючи сцену, на якій тривали репетиції та пошук відповідних форм виразності [як-от, розбризкана вода, розкиданий… мотлох…]
Все знайдено. Реалізовано. Дотепні, яскраві чотири вистави народились. Чотири юні режисери показали власний кут зору на мистецтво і життя.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
До речі, хто на відкриття сезону у театрі? 3 вересня дають «Мольфарів».
Інформація про виставу – тут: https://swija.com.ua/index.php/molfar
Реєстрація на пошті swija72@ukr.net
або за допомогою вайбер-повідомлення на номер телефону (066)104-31-64.
“Пишіть і зазначайте прізвище та бажану кількість місць, – пропонує театр, відомий своєю волонтерською діяльністю та додає. – Вхід за донат. Ідеально – 200 грн. Якщо це для вас непідйомна сума – ми поставимося з розумінням. До зустрічі”.
