Які банкноти в Україні підробляють найчастіше — дані Нацбанку

Рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2022 року знизився більше ніж втричі.

Про це свідчить моніторинг стану вилучення з обігу банкнот національної валюти в Україні за 2022 рік. Так, за підсумками минулого року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,2 підроблених банкнот (за підсумками 2021 року – близько 7,1 банкноти).

Для порівняння: згідно з інформацією Європейського центрального банку цей показник у країнах Європейського Союзу у 2022 році майже в шість разів вищий і становив приблизно 13 банкнот євро (за підсумками 2021 року – 12 банкнот).

Про підроблення національної валюти

Найчастіше у 2022 році підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість (92%) вилучених з обігу підроблених банкнот припадала на банкноти трьох номіналів:

• 500 грн (39% від загальної кількості вилучених підробок та 57% від їхньої загальної суми);
• 200 грн (45% та 26% відповідно);
• 100 грн (8% та 2% відповідно).

Інші вилучені з обігу підроблені банкноти номіналами 5, 10, 20, 50, 1000 грн становили лише 8%.

Як наслідок, за результатами моніторингу 2022 року підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 11% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно на 1 млн справжніх банкнот гривні нового зразка кількість підроблених становила лише 0,2 банкноти.

Адже банкноти національної валюти нового покоління (номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк увів у обіг у 2015 – 2020 роках) мають посилену систему захисту.  Зокрема, для захисту банкнот високих номіналів, які зловмисники найчастіше намагаються підробити, застосовано інноваційні оптично-змінні елементи захисту, які громадянам легко перевірити, а зловмисникам – надзвичайно складно відтворити.

Про підроблення іноземної валюти

Серед вилучених з обігу у 2022 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали:

• долари США (91% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти);
• євро (8%).

Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів:

• 50 та 100 доларів США (23% та 76% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США відповідно);
• 50 та 100 євро (26% та 28% від загальної кількості вилучених підроблених євро).

Як перевірити справжність банкнот гривні

Здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі. Знання елементів захисту банкнот гривні та уважна їх перевірка під час розрахунків гарантують мінімізацію ризиків з отримання підробок.

Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дають змогу гарантовано виявляти підроблені грошові знаки під час їхнього уважного візуального та тактильного контролю без застосування спеціального обладнання.

Так, справжність банкноти перевіряється в такий спосіб:

1) на дотик перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку;

2) проти світла візуально перевіряються:

• наявність водяних знаків (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);
• наявність наскрізного елемента (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла;
• наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла можна побачити в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, напису “ГРН” та зображення малого Державного Герба України (тризуба);

3) змінюючи кут нахилу банкноти візуально перевіряються:

• зображення, виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003 –2007 років і нових банкнотах номіналами 20, 50 гривень зразка 2018 та 2019 років відповідно) і мають кінетичний ефект (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналами 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
• “віконна” (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (наприклад, на банкнотах номіналом 200 гривень зразка 2019 року – синього кольору, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого), що містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (у банкнот номіналом 100 – 500 грн), зображення малого Державного Герба України (у банкноти 1000 грн – пурпурного кольору) і має яскраво виражений кінетичний ефект (під час зміни кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);
• латентне зображення цифрового позначення номіналу, видиме під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темне на світлому фоні під час розглядання банкноти з довгої сторони, світле та темному фоні – з короткої сторони).

Що робити у разі сумнівів щодо справжності грошей

У разі сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот гривні й іноземної валюти громадяни можуть звертатися до банків, які передають ці банкноти для проведення досліджень Національному банку України.

За результатами таких досліджень, що здійснюються безкоштовно, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними. Банкноти іноземної валюти, визнані справжніми, повертаються власнику.

Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їхньої вартості. Про їхнє вилучення Національний банк повідомляє Бюро економічної безпеки України, усі підроблені банкноти в установленому порядку передаються їх уповноваженим працівникам для проведення розслідувань.

Додамо, що, попри війну, з метою протидії розповсюдженню підроблених грошових знаків Національний банк упродовж минулого року активно взаємодіяв з Бюро економічної безпеки України, Департаментом стратегічних розслідувань та Департаментом кіберполіції Національної поліції України, експертними установами МВС України та Міністерства юстиції України, Службою безпеки України, Європейським центральним банком та іншими центральними банками країн світу.