У Запорізькому центрі журналістської солідарності відбулася зустріч із кандидатом медичних наук, головним лікарем санаторію «Березовий гай» миргородського курорту Ярославом Мандрикою. Це єдиний із чотирьох санаторіїв «Миргородкурорту», який продовжує працювати та приймати пацієнтів у воєнний час, у тому числі взимку.
Керівник «Березового гаю» розповів журналістам про історію створення курорту; про те, які захворювання тут лікують; про заходи безпеки, створені для пацієнтів та персоналу в умовах війни; а також про те, хто сьогодні може розраховувати на путівки за пільговими цінами.
Як зазначив Ярослав Мандрика, через війну, яку розв’язала росія проти України, курортна галузь у країні переживає дуже складні часи. Мільйони українців, рятуючись від бомб та обстрілів, були змушені залишити свої домівки та переїхати на безпечніші території. Багато підприємств, у тому числі реабілітаційні та оздоровчі заклади, закрилися – через форсмажорні обставини, відтік фахівців та клієнтів (пацієнтів), проблеми з логістикою та фінансами. Не став винятком і миргородський санаторно-курортний комплекс, до складу якого входять чотири санаторії – крім «Березового гаю», ще «Полтава», «Хорол» та «Миргород».
– Основний та загальний профіль курорту – лікування захворювань органів травлення, – каже Ярослав Мандрика. – Але водночас кожен санаторій мав ще й свою додаткову спеціалізацію. Санаторій «Миргород» проводив реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, хворих після інсульту та операцій на судинах головного мозку. Санаторій «Полтава» займався відновленням хворих після операцій на шлунку та жовчному міхурі; після інфаркту міокарда та операції на серці. «Хорол» спеціалізувався на лікуванні гінекологічних захворювань та патологій вагітності. Ну а спеціалізація «Березового гаю» – лікування хвороб, пов’язаних із порушеннями обміну речовин, насамперед цукрового діабету та хвороб щитоподібної залози. Однак після початку повномасштабної війни три із чотирьох санаторіїв довелося тимчасово закрити. Тепер пацієнтів приймає лише «Березовий гай». Але при цьому жодного з лікувально-реабілітаційних напрямків закрито не було. Тепер усі вони зосереджені у нашому санаторії. Він найбільший і розміщується в чотирьох окремих спорудах, не рахуючи лікувального корпусу. Тут було обладнано додаткові кабінети. До нас перейшли і фахівці. Треба зазначити, що більшість медперсоналу, насамперед це стосується висококваліфікованих лікарів, теж вдалося зберегти. Тому, незважаючи на обставини, якість лікування не постраждала. У колишньому довоєнному режимі працюють і бювети з мінеральною водою.
Цілюща мінеральна вода – безперечно, основне багатство Миргорода. Вона містить іони натрію та хлору, а також ще цілу низку хімічних елементів та мінералів, які благотворно впливають на всі органи та системи людського організму: натрій, кальцій, фтор, залізо, магній, йод, кремній, бром тощо. За своїм складом вода з миргородських джерел дуже близька до мінеральних вод знаменитих німецьких курортів Аахен та Баден-Баден. А в чомусь навіть перевершує їх.
Як бальнеологічний курорт, Миргород став відомим з початку минулого століття, зазначає Ярослав Мандрика. А першим на цілющі властивості миргородської води звернув увагу місцевий лікар та громадський діяч Іван Андрійович Зубковський. 1912 року в Миргороді під час буріння артезіанської свердловини з неї забило потужне джерело «особливої» води. На смак вона була солонувата і тхнула сірководнем. Свердловину навіть хотіли засипати. Але потім було вирішено використовувати цю воду для технічних та побутових потреб – зокрема, для лазні. Через деякий час місцеві жителі, які приймали ванни з водою зі свердловини, стали відзначати покращення свого самопочуття, пропадав біль у суглобах. На це звернув увагу лікар Іван Зубковський. Він спрямував проби води на дослідження, і біохімічні аналізи підтвердили, що ця вода відноситься до слабомінералізованих. У 1915 році медична рада визнала миргородську мінеральну воду цілющою та дозволила застосовувати її у вигляді ванн. А ще через рік воду дозволили вживати для пиття як лікувальний засіб.
У 1917 році, завдяки ініціативі Зубковського, у Миргороді відкрили першу водолікарню. Надалі миргородська оздоровниця постійно розширювалася, добудовувалася і вдосконалювалася. У 70-80-ті роки були побудовані клінічна та біохімічна лабораторії, водогрязелікарня, нові спальні корпуси тощо.
Удосконалювалися також методики лікування та реабілітації.
– Біля витоків заснування та розвитку ендокринологічного відділення стояв мій батько, Андрій Якович Мандрика, який багато років був головним лікарем санаторію «Березовий гай», – каже Ярослав Мандрика. – З початку 2000-х він почав працювати у партнерстві зі спеціалістами Німеччини. А 2008 року відкрив на базі санаторію спільний німецько-український Центр лікування цукрового діабету. Саме завдяки німецьким колегам ми дізналися багато нового про сучасні інсуліни, про портативні глюкометри та інше обладнання, про найбільш ефективні схеми лікування діабету. Ми й досі використовуємо ці методики, а також передові методики Київського інституту ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка, фахівці якого здійснили низку пріоритетних наукових розробок у лікуванні цукрового діабету.
Наука не стоїть на місці. З’являються нові схеми лікування, діагностики, і ми їх також запроваджуємо. Тим більше, що кількість хворих на цукровий діабет у всьому світі постійно зростає. Лише в Україні їх налічується понад один мільйон. Причому в нашій країні найчастіше цукровий діабет лікують по-старому: виявили високий цукор у крові – призначили інсулін, до того ж не завжди підходящий, і все. Ми в санаторії на базі нашої лабораторії проводимо додаткове обстеження хворих, яке дозволяє точніше визначити тип діабету та призначити оптимальне лікування. Адже навіть високі показники цукру в крові не завжди свідчать про те, що підшлункова залоза не виробляє інсулін. Деяким пацієнтам після лікування в санаторії ми скасовуємо ін’єкції інсуліну і призначаємо таблетки, деяким зовсім скасовуємо всі медикаменти. Також на базі нашого санаторію діє Школа цукрового діабету, в якій кваліфіковані фахівці дають рекомендації щодо правильного харчування та навчають, як контролювати цю хворобу в домашніх умовах, щоб жити повноцінним життям, зберігати активність та працездатність. Заняття проводяться окремо для дорослих та дітей.
Також «Березовий гай» сьогодні приймає на лікування та реабілітацію пацієнтів із тими захворюваннями, на яких спеціалізувалися санаторії курорту, що нині не діють. Це хвороби органів травлення, серця та судин, опорно-рухового апарату, патології вагітності та інші.
Обов’язковою складовою для лікування всіх захворювань є лікувальне харчування. Дієту лікарі підбирають індивідуально.
Славиться курорт і своєю водогрязелікарнею. Тут також застосовують різні методики з використанням миргородських торф’яних мінеральних грязей – для лікування суглобів або поліпшення кровообігу в кінцівках.
До речі, зараз не обов’язково привозити із собою вже готову санаторно-курортну картку із результатами медичних досліджень. Лабораторна база санаторію дозволяє пройти необхідні дослідження на місці (це входить у вартість путівки).
Ціни на путівки коливаються залежно від умов проживання. Мінімальна повна вартість – 906 грн на добу [включає проживання, харчування, діагностичні медичні дослідження та лікування].
За словами головного лікаря, до війни приблизно третину путівок для хворих оплачувала держава, частково вартість перебування у санаторії відшкодовували підприємства для своїх співробітників. Але зараз ситуація змінилася. Поки що лише з одним підприємством вдалося укласти договір на часткову оплату санаторних путівок. А от реабілітаційні путівки за рахунок коштів держави з цього року тимчасово зовсім скасували.
– Незважаючи на такі труднощі, – зазначає Ярослав Мандрика, – було прийнято рішення про пільгову вартість путівок для вимушених переселенців (ВПО) за ціною 500 грн на добу, тобто на 45 відсотків менше за базову ціну.
В умовах військового стану особливого значення набуває також питання безпеки та якості комунальних та інших побутових послуг.
– У нас хворі розміщуються в одно-двомісних палатах з усіма зручностями, – каже Ярослав Мандрика. – Є економ-клас, стандарт, напівлюкси та люкси. Але навіть у номерах економ-класу є свій санвузол, телевізор та холодильник. Холодна вода подається цілодобово, гаряча за графіком – з 8.00 до 14.00 та з 17.00 до 22.00. Є зв’язок, зокрема Wi-Fi. Графіки стабілізаційних відключень електроенергії до санаторію не застосовуються. Світло маємо завжди. У всіх спальних корпусах у підвалах обладнано укриття приблизно на 200 осіб кожне – на випадок повітряної тривоги. Але безпосередньо на курорті поки що, на щастя, тихо. Сподіватимемося, що й надалі так буде.
Світлана ШКАРУПА
Фото авторки та з відкритих джерел
*Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
