“Європейський суд з прав людини оприлюднив своє рішення по справі щодо подій на сході України та рейсу МН17 і воно на користь Україні!” – повідомив на своїй сторінці у соцмережі політик Борислав Береза.
І продовжує аналіз юридичних рішень:
- По питанню юрисдикції Росії – Росія буде відповідати.
- По питанню того, що росіяни керували сепаратистами – Росія буде відповідати.
- По питанню збиття боінгу МН-17 – Росія буде відповідати.
ЄСПЛ визнав, що може розглядати ці питання, а Росія держава-відповідач. І це дуже важливе рішення!
Суд визнав, що український Уряд надав достатньо обґрунтованих очевидних доказів як повторюваності діянь у порушення Конвенції, так і офіційного толерування, посилаючись
зокрема на докази моніторингових місій Організації з безпеки та співробітництва в Європі
[ОБСЄ] та Управління Верховного комісара ООН з прав людини [УВКПЛ], свідчень свідків та
доповідей НУО. Він визнав прийнятними скарги про адміністративні практики:
– на порушення статті 2, що полягають в незаконних військових нападах на цивільних осіб та на
цивільні об’єкти, включаючи збиття літака рейсу МН17, стрільбі по цивільним особам та
позасудові страти та катування чи забиття до смерті цивільних осіб та українських військових,
які потрапили в полон чи з інших причин припинили участь у воєнних діях;
– на порушення статті 3, що полягають у катуваннях цивільних осіб та українських військових, які потрапили в полон чи з інших причин припинили участь у воєнних діях, включаючи випадки сексуального насильства та зґвалтування, та нелюдських чи таких, що принижує гідність, умов тримання під вартою;
– на порушення статті 4 § 2, що полягає у примусовій праці;
– на порушення статті 5, що полягає у викраденнях, незаконних арештах та тривалих незаконних утриманнях під вартою;
– на порушення статті 9, що полягає у навмисних нападах та залякуванні різноманітних релігійних громад, що не дотримуються російської православної традиції;
– на порушення статті 10, що полягає у переслідуванні незалежних журналістів та блокування мовлення українських ЗМІ;
– на порушення статті 1 Протоколу першого, що полягає у знищенні приватної власності, включаючи житло та машини цивільних осіб, крадіжки та мародерство приватної та комерційної власності, та незаконне відібрання приватної власності без відшкодування;
– на порушення статті 2 Протоколу першого, що полягає у забороні навчання українською мовою; та
– на порушення статті 14, у поєднанні з наведними вище статтями, що полягає у переслідуванні цивільних осіб українського походження та громадян, які підтримують територіальну цілісність України.
Решта скарг на адміністративні практики у заяві № 8019/16 була визнана неприйнятною.
Також суд дійшов висновку, що існувало достатньо обґрунтованих очевидних доказів, зокрема в матеріалах зібраних спільною слідчою групою [JIT], на підтримку тверджень нідерландського Уряду за статтями 2, 3 та 13. Скарги були визнані прийнятними.
