Виїхати з Бердянська легше, ніж повернутися. З початку осені окупанти змінили правила щодо фільтрації населення на лінії розмежування.
За останній тиждень виїхати з Бердянська до Запоріжжя стало можливим у термін 10-12 годин [не за дві години, як колись, та всеж не за сім діб].
А ось в’їхати назад – справжня мука. Починаючи від тотального огляду особистих речей. Та й провезти із собою можна не все.
Про такі речі, як «гастрономічний туризм» із закупівлею товарів на зиму можна забути. Нічого, окрім особистих речей та продуктів із розрахунку “одна штука в руки”, – провозити не можна.
Тобто, срср у своїх кращих традиціях – черги та видача товару поштучно в одні руки при тотальному дефіциті – прийшов до “звільненого” від нормального життя Бердянську.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами TG-каналу “Бердянск в оккупации”