Розповідає фотокореспондент сайту «061» Катерина Клочко:
– Оріхів, що знаходиться поблизу Запоріжжя, загарбники інтенсивно обстрілюють кожен день. Бувало, за чотири години обстрілів на три квадратні кілометри прилітало до 150 ворожих снарядів. В день, коли ми знімали репортаж, ворог не переставав гатити. На вулицях міста майже не було людей.
«Пошкоджено близько 200 будинків, включаючи багатоповерхівки. Людей залишилось не більше третини. Загарбники б’ють по всьому місту. Більше двадцяти мешканців загинуло, – розповів міський голова Оріхова Анатолій Хворостянов. – У мене таке враження, що ми кожного дня проживаємо день бабака: все, що зранку до обіду відремонтуємо, на вечір знову розіб’ють окупанти. Але поки у місті залишаються люди, тут повинні бути світло і вода. Вони поки є, не завжди в повному об’ємі, але там, де це можливо – вони є».
Свій візит до міста ми почали з міської ради. Історична будівля, де вона розташована, зведена ще у ХІХ столітті. Колись це був менонітський маєток першого міського голови Оріхова Йохана Янцена, а нині тут розміщується мерія.
«Навіть під час Другої Світової війни цей будинок вцілів, а рускіє своїми обстрілами зруйнували його. Та ми знову повісили наш український прапор і працюємо», – говорить заступниця Оріхівського міського голови Світлана Мандрич.
В цей же день російські загарбники влучили в гімназію «Сузір’я». В мерії кажуть, що це була найкраща школа в районі.
ШКОЛА ПІСЛЯ ОБСТРІЛІВ
Ми стоїмо біля школи, найкращої. Кого вони хотіли «денацифікувати?» А в будинку дитячої творчості? А в багатоповерхівках? А в дитячому садку «Чебурашка»? Це особлива злоба до нас – до всіх українців, всієї України. Вони вже зрозуміли, що ніколи не отримають ні Оріхів, ні Гуляйполе і в них тепер просто злоба, помста.
Ще один об’єкт, який вже понад місяць обстрілюють росіяни – це елеватор. Кожного дня туди по кілька десятків прильотів. «Там було насіння, десь близько 60 тон», – говорить міський голова.
Найгірша ситуація в районі міста, який називають «Черьомушки» – там не залишилось живого місця, мешканців – одиниці, серед них і дід Іван. Він живе майже під «боком» у російських військових. Журналістам показує свою квартиру, в якій не залишилось жодного цілого вікна, та власний транспорт – велосипед. Їхати з дому він нікуди не збирається.
ЧЕРЬОМУШКИ
В Оріхівській громаді з 3 березня в тимчасовій окупації знаходиться три села – Нестерянка, Копані, Мирне.
“Наразі там “хазяйнують” російські війська і люди там живуть без світла, води, газу, в надтяжких умовах, без ліків, продуктів харчування. У нас немає змоги доставляти туди гуманітарну допомогу. Якщо і вдається, то маленькими партіями. Людям забороняють виїзд на неокуповані території,” – розповідає Світлана Мандрич.
До війни Оріхівська громада налічувала 19 100 людей, зокрема в Оріхові було близько 14 000, а зараз залишилось по всій громаді не більше 4000 осіб. Кожні вихідні на території громади вводять довгу комендантську годину, вона триває з суботи до понеділка. Мер каже, що є люди, які не розуміють таке рішення, і він їм розповідає про обстріли, після яких співробітники мерії ходили по житловим кварталам приватного сектору та збирали рештки двох вбитих пенсіонерів, а вже в морзі розбирали, де жіночі, а де чоловічі, щоб загиблих можна було поховати по-людськи.