Сотні тисяч українців стали біженцями внаслідок війни, розв’язаної Росією.
Більшість знаходять притулок у Польщі та інших сусідніх країнах. Але й у ФРН дедалі більше біженців із України.
Кількість біженців з України, які в сусідніх країнах рятуються від бойових дій на батьківщині, за даними ООН, наближається до мільйона.
Переважна більшість зараз перебуває у Польщі (близько пів мільйона), Словаччині, Угорщині (приблизно 120 тисяч), Молдові та Румунії, які мають спільний кордон з Україною. Але через Польщу дедалі більше українських біженців прибувають і до Німеччини.
У Берліні, наприклад, лише за добу їхня кількість збільшилася вчетверо – із 350 до понеділка до 1400 у вівторок.
Хвиля солідарності з українськими біженцями
За даними німецького МВС, до ранку середи, 2 березня, у Німеччині було офіційно зареєстровано 5309 біженців з України.
Насправді це число, очевидно, значно більше.
Контроль на польсько-німецькому кордоні здійснюється лише спорадично, тому значна частина українців, які прибули до ФРН, швидше за все, поки що залишилися просто незареєстрованими, а зупинилися у знайомих або родичів. У Німеччині, за винятком приїжджих за безвізовим режимом, постійно проживають 331 тисяча вихідців з України, зокрема, 135 тисяч з українськими паспортами.
Прессекретар німецького МВС Максіміліан Калль (Maximilian Kall) на урядовій пресконференції не зміг зробити навіть орієнтовний прогноз щодо очікуваного найближчим часом числа українських біженців.
Але скільки б їх не було, запевнив Калль, німецькі міста та комуни готові прийняти та розмістити всіх: “Ми бачимо з усіх боків колосальну готовність надати допомогу в тому, що стосується прийому, розміщення, забезпечення всім необхідним та іншої підтримки тих, хто втікає від війни – головним чином це жінки та діти”. Координують усі ці пропозиції та ініціативи у МВС.
Дозвіл на проживання без зайвих формальностей
Німеччина приймає українських біженців без зайвих формальностей за спрощеною процедурою. Правове підґрунтя для цього було розроблене у Євросоюзі після війн на Балканах спеціально для таких випадків і ще жодного разу не застосовувалася, розповів Максіміліан Калль. Остаточно затверджено спрощену практику на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у Брюсселі в четвер, 3 березня, повідомив він.
Відповідно до цієї процедури, для біженців із зони воєнних дій відпадає необхідність подавати заяву з проханням про надання притулку – вони отримують її автоматично без зайвої бюрократії та перевірок.
Для в’їзду до Німеччини громадянам України віза не потрібна, за своїм паспортом вони можуть перебувати у країні легально протягом трьох місяців. Отримавши за спрощеною процедурою статус біженців, українці отримують дозвіл на проживання в Німеччині терміном на рік з можливістю подовження на три роки. При цьому, зазначив прессекретар МВС ФРН, відсутність у біженця закордонного паспорта не є перешкодою для визнання такої людини біженцем.
Допомога німцям, що втікають з України
Серед біженців із України є й громадяни третіх країн, зокрема, німці. Консульства Німеччини у сусідніх з Україною країнах відправили на кордони із нею своїх співробітників, які прямо на місці допомагають громадянам ФРН. Складніше з українськими чоловіками, які працювали на німецькі фірми або співпрацювали з німецькими неурядовими організаціями.
У МЗС ФРН знають, що українські прикордонники не випускають із країни чоловіків віком від 18 до 60 років.
Але, як відповіла на запитання кореспондента DW прессекретарка МЗС Німеччини Андреа Зассе (Andrea Sasse), “ми як федеральний уряд несемо відповідальність насамперед за громадян Німеччини і маємо піклуватися про них, а в іншому наші можливості, на жаль, дуже обмежені”.
www.dw.com/uk/nimechchyna-pryimaie-bizhentsiv-z-ukrainy-za-sproshchenoiu-protseduroiu-a-60997624/a-60997624