ЄС визнав “Асоційоване тріо” України, Грузії та Молдови – декларація

Фото: Офіс Президента

Саміт держав ЄС та східних партнерів Євросоюзу ухвалив спільну декларацію, в якій висловився щодо створення Україною, Молдовою та Грузією формату “асоційованого тріо”.

Про це йдеться у документі, що оприлюднений на сайті Європейської ради.

Це рішення ухвалене одноголосно усіма державами-членами ЄС, через що воно є менш амбітним, ніж декларація самого “тріо”.

Держави ЄС, зокрема, заявили у документі, що “визнають європейські прагнення та європейський вибір відповідних партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію”. Втім, Євросоюз погодився з правом України прагнути більшого. “Ми підтверджуємо суверенне право кожного партнера обирати рівень амбіцій і цілей, до яких він прагне у своїх відносинах з Європейським Союзом”, – зазначає документ.

Також документ містить офіційне визнання “асоційованого тріо”.

“ЄС визнає ініціативу Тріо асоційованих партнерів, Грузії, Республіки Молдова та України, щодо розширення співпраці з ЄС. Європейський Союз належним чином бере до уваги посилену координацію між ними з питань, що становлять спільний інтерес, пов’язаних з імплементацією Угод про асоціацію та вільну торгівлю і співробітництвом у рамках Східного партнерства”, – йдеться в документі.

Звертає на себе увагу те, що у блоці про координацію відсутні згадка про координацію дії для визнання перспективи членства, яка є центральною у рішенні самого тріо.

Також документ коротко згадує про агресивні дії РФ, але не йде в конкретику.

“Ми залишаємося глибоко стурбованими продовженням дестабілізації та порушеннями принципів міжнародного права у багатьох частинах регіону Східного партнерства, що становить загрозу миру, безпеці та стабільності”, – йдеться у ньому

Раніше Володимир Зеленський заявив у Брюсселі, що “Асоційоване тріо” має стати новою хвилею розширення ЄС. Міністр Дмитро Кулеба наголоив, що вже чверть країн ЄС офіційно підтримують вступ України до Євросоюзу.

Детальніше про те, що являє собою Східне партнерство, нащо його створили та чому у ньому все ж лишається інтерес для Києва – дивіться у короткому пояснюючому відео ЄвроПравди.