“Фортуна, граючись, підсунула мені до рук каталог Вюрцбурзького антикваріату, де я знайшов назву, яка магічною силою прикувала мою увагу: Carmina Burana”, – писав композитор, автор сценічної кантати, яка прозвучить на запорізькій сцені, Карл Орф.
Ззбірник-пісенник, знайдений в одному з баварських монастирів, був датований 1300 роком. Усі тексти дуже життєві – ліричні любовні серенади та романси, застільні пісні, веселі пародії.
Так основою кантати, створеної у 1936-1937 роки, стали 24 вірші з однойменної збірки середньовічної поезії. Автори віршів – поети та ченці-втікачі, студенти та школярі, що мандрували по світу і писали латинською, старонімецькою та старофранцузською мовами. Основним філософським стержнем кантати стали роздуми про те, що людина з усіма своїми маленькими радощами і журбою – лише іграшка в руках примхливої долі, символом непостійності якої є Колесо фортуни, що постійно обертається.
Музика кантати дуже живописна. Її любить сучасне телебачення та кінематограф. Вона лунає в телевізійних шоу всього світу, у кінофільмах і серіалах, зокрема й у рекламі.
Але основний варіант виконання кантати – концертний.
Ось такі відчуття неймовірної величі та найглибших філософських роздумів підготували Запорізький академічний симфонічний оркестр під орудою диригента Василя Коваля.
Співатимуть хор Дніпровського національного академічного театру опери та балету та солісти Одеської національної опери.
20 вересня о 16.00.
Карл Орф, Carmina Burana – для хору, солістів та оркестру.
На фото – Колесо Фортуни (Rota Fortunae).
Це знаменита ілюстрація з оригінального манускрипту Codex Buranus (1300 рік) – рукопису з монастиря Бенедиктбойєрн, на основі якого Карл Орф створив свою сценічну кантату Carmina Burana.
Зовнішнє коло містить знаки зодіаку та календарні алегорії, що символізують плин часу й невпинний рух Всесвіту.
