Традицією соломоплетіння не торгуємо: її продовжуємо

Кошики, брилі, глечики-термоси, футляри для бутлів – побачивши їх довкола майстра, й не подумаєш, що колись без цього жоден двір не обходився.

Наразі плетені вироби – музейні експонати. У колекції Василівського заповідника був чохол, сплетений із кукурудзяного листя. А у музеї в Мошнах, що на Черкащині зустрівся такий величенький, із жмутиків соломи.

 День солом’яного бриля відзначають в Україні 15 травня. А перше серпня –  Міжнародний день майстра соломоплетіння.

Та пан Пантелеймон плете свою солом’яну стрічку цілий рік.

Щовихідних плете у Черкасах, куди привозить і наплетене за тиждень.

Для роботи  сам вирощує жито в рідному селі, сам заготовляє матеріал. Навчив його дід Павло. Та той плів лише брилі. Пантелеймон вміє й картуза сплести, й чохли для кухликів, чашок та іншого посуду. Сам розробляє моделі.

Жито завжди цінувалося за довге, міцне та золотисте стебло. Технологія житнього  плетіння має за початок обробку зумлі, ручний посів, збір сировини – серпом у фазі воскової стиглості.

Так, жнуть жито серпом, щоб було рівненько.

Жито треба збирати, поки молоде, бо тоді воно гнучке, бо як постаріє – стає тверде.

Треба відрізати колос, почистити стебло, адже воно має вузлики, які потрібно вирізати, зірвати зайві листки.

Далі в’яжуть у невеликі снопи, підсушують на сонці або на горищі.

Важливо, аби солома для плетіння капелюха була однаковою, не лише довжиною, а саме діаметром стебла. Перед плетінням солому обов’язкового потрібно замочити у холодній воді до двох годин, або запарити окропом на 15 хвилин. Тоді солома м’яка і еластична.

Готову солом’яну кіску скручують за формою майбутнього головного убору та щільно зшивають міцною ниткою від денця до поля капелюха.

Пані Катя мене навчила, що у сильну спеку треба класти на голову, під бриль, змочений листок капусти.      Хто це знає в нашому індустріальному житті?Зазвичай, на середній капелюх потрібно 20-25 метрів стрічки. Її зшивають голкою по спіралі. Є майстри, які роблять це за швейною машинкою.

Плетіння одного капелюха –  процес доволі тривалий. Буває, і два дні, і три дні.

Бриль в Україні був не лише захистом від спеки під час праці в полі, а й постійним супутником – це невід’ємний елемент народного вбрання.

Що може бути зайвого у соломині? Простішого матеріалу годі шукати. Стебло від будь-якого колоска йде в роботу. Майстри знають, що овес блищить, як золото, а ячмінь хоч блискучий, але тонкий. Жито міцніше, і коли набуває форми голови хазяїна, стає частиною його щоденного вигляду.

Яка вартість одного капелюха? Кажуть, є майстри, які хочуть отримати за свою роботу й тисячу гривень. Пан Пантелеймон бере значно менше.

Цікаво порівняти з тим, за які гроші продають трансформовані до бізнесової пропозиції ковбойські капелюхи.

У первісному вигляді це до 20-ти доларів. А в черкаському секонд-хенді продають за п’ять гривень.

А наш капелюх проживе й сто років. Й парасолькою може послужити під час дощу: перевірено на Черкащині.

Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки