На вокзалі "Запоріжжя-2" увічнили пам'ять вільних козаків




Четверг, 11 Октябрь 2018 10:16 Версия для печати

На вокзалі "Запоріжжя-2" увічнили пам'ять вільних козаків

Автор 

На  споруді вокзалу «Запоріжжя-2», яка зведена у 1902 році, відкрито інформаційну дошку на честь вільних козаків – працівників Катерининської залізниці.  Час був милостивим до будівлі: переживши бурхливі події Української революції 1917-1921 років, вона лишилася майже неушкодженою у період Другої світової війни й досі милує око і слугує пасажирам приміських  поїздів.

За радянщини про національно-визвольний рух в Олександрівську ніхто не згадував, партапаратчики нав'язузвали думку, що новітня історія почалася в Олександрівську в січні 1918 року, коли тут утвердилися більшовики. Правда ж полягає в іншому.

Доктор історичних наук, професор Володимир Бондаренко розповів, що після Лютневої революції 1917 року Олександрівськ заполонили тисячі дезертирів, які грабували домівки мешканців, гвалтували жінок, трощили магазини та підприємства. Для оборони проти цієї навали працівники Катерининських залізничних майстерень сформували курінь «Січ», який очолив Іван Оліфер, та курінь «Хортиця» під керівництвом Костянтина Білашкевича. Вільні козаки патрулювали промзону та прилеглі вулиці, ловили бандитів, долучалися до діяльності товариства «Просвіта». Всі активісти були місцевими мешканцями, жили на Карантинці, в Південному селищі та  у старій частині міста. До осені 1917 року вони стали впливовою політичною силою, брали участь у роботі міської ради, різних з’їздів, активно підтримували проголошення незалежності  молодої Української держави.

Але  23 грудня 1917 року до Олексанрівська прибули  чотири ешелони (півтори тисячі матросів) більшовицького 1-го Чорноморського революційного загону. У місті підняли голову місцеві червоноармійці, що призвело до вуличних боїв.

Ранком 26 грудня червоні закріпилися у центрі міста та на підступах до Катерининських майстерень (сучасний ЗЕРЗ). Позиції гайдамаків та вільних козаків були розташовані між Катерининським вокзалом та заводом «Дека». О дев’ятій ранку більшовики почали артилерійський обстріл станції.

За даними історика Юрія Щура, через невміння матросів поводитися з артилерією  влучність гарматного вогню була низькою. Кілька спроб штурму виявилися невдалими, а вже невдовзі до українців прибуло підкріплення. До кінця доби більшовицькі частини зазнали поразки та відступили.

В пам'ять про ті події й відкрита меморіальна дошка. Подвиг героїв національно-визвольних змагань учасники церемонії вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.

Невдовзі на об’єктах Придніпровської залізниці уЗапорізькій області буде встановлено ще кілька пам’ятних знаків, присвячених подіям Української революції 1917-1921 років.

 


Прочитано 217 раз



Поиск