Воїн з Мелітополя загинув на Східному фронті





fortuna-1-www 721x203 

Понедельник, 16 Апрель 2018 05:45 Версия для печати

Воїн з Мелітополя загинув на Східному фронті

Автор 
Воїн з Мелітополя загинув на Східному фронті Фото Павло ФІЩУК

Про гірку втрату повідомили побратими з 24 ОМБр ім.Данила Галицького. Прес-служба бригади вчора, 15 квітня розмістила на сторінці у Фейсбук розповідь про те, як загинув командир взводу розвідки з Мелітополя Володимир Майборода "Май".

"Комвзвода Володимир Майборода «Май» загинув на Великдень, віддавши життя за друзів своїх. Кілька днів побратими шукали його; рідні і друзі молилися, сподіваючись побачити живим – і тільки сьогодні в цій трагедії була поставлена остання крапка.

Близько 14.00 на КПВВ «Мар’їнка» представики СІМІК передали побратимам тіло їх командира, 50-річного прапорщика ЗСУ Володимира Майбороди. який загинув у день найбільшого християнського свята, перешкодивши ворогу зробити чергову провокацію.

Володимир прийшов захищати Україну з початком війни. Мужній і відважний, він немов магніт притягував до себе таких же відчайдух, разом з якими завжди прикривав найнебезпечніші напрямки, виконував найбільш важкі й відповідальні задачі. Авдіївська промка, шахта «Бутовка», «Орел» - це дуже неповний перелік небезпечних позицій, де взвод Мая самовіддано виконував поставлені перед ним задачі по захисту свого народу.

В неділю 8 квітня Май разом із своїми бійцями перебував у «секреті» на спостережнику поблизу Жованки-Зайцевого. Обачливісь була не зайвою: кілька днів поспіль на цій небезпечній ділянці фронта противник виявляв помітну активність: стягував сили, проводив аеророзвідку за допомогою БПЛА, здійснював провокації серед мирного населення окупованих територій. Напередодні спосерігачі помітили тут підозрілий рух, тож командир взводу вирішив особисто перевірити обстановку.

І він не помилився. Близько 16.00 неподалік себе «Май» помітив противника, який невеликою групою в 4-5 осіб намагався обійти українських військових і застукати їх зненацька в святковий день. Володимир миттєво прийняв єдино можливе рішення: розділитися і атакувати нечисленного ворога з двох боків, посіявши паніку, і знищити наявними вогневими засобами. Двох своїх бійців він відправив в один бік, а сам як найбільш досвідчений вирушив в інший.

І все би вдалося, але… Підступна міна раптово обірвала життя відважного воїна. Пролунало два вибухи; сполохані вороги кинулися втікати. Кілька автоматних черг їм услід від побратимів Мая одразу поклали на землю двох нападників, іншим вдалося втекти. За даними, озвученими противником, в результаті короткого бою втрати ворога склали 2-200 та 3-300.

Але Май не повернувся… До темряви побратими шукали свого командира, ризикуючи собою, оглядали балочки мало не під носом у ворога. Не знайшли… Наступного дня вирушили знов; напоролися на засаду, прийняли бій і змушені були відступити. Весь тиждень бійці взводу Мая та всієї бригади, родичі і волонтери перебували в страшному напруженні, все ще сподіваючись, що командир живий, можливо, поранений чи в полоні. Тож поки одні не припиняли пошуків, інші наполегливо сканували всі перемовини противника в надії отримати хоч якусь інформацію про мужнього воїна.

І лиш 13 квітня противник виклав в інтернет повідомлення про те, що бойовики знайшли в степу коло своїх позицій тіло славного сина України… Згідно з озвученими ним даними, комвзвода підірвався на протипіхотній міні – але, навіть стікаючи кров’ю, досвідчений розвідник зумів відповзти від місця вибуху, замаскувавши свій слід так, що ворог не зміг його знайти. На жаль, не змогли його знайти і побратими… Внаслідок отриманої під час вибуху контузії він, вірогідно, втратив орієнтацію і відповзав в протилежному від своїх окопів напрямку, що теж дуже ускладнило пошуки. Якби там не було – як в житті, так і в смерті командир взвода показав себе мужнім воїном, сильним, відважним, досвідченим, з величезною жагою до життя…

Кілька днів тривали перемовини і лиш сьогодні нарешті вдалося отримати від бойовиків тіло славного командира. До речі, дякуємо всім, хто мав витримку і мовчав в інтернеті про трагедію – це дало можливість швидко і успішно завершити перемовини з бойовиками і отримати тіло Героя без ускладнень. Після проведення судмедекспертизи комвзвода Володимира Майбороду буде поховано на батьківщині (про час і дату повідомимо додатково).

Світла пам’ять тобі, побратиме! Серце крається від болю: яких синів втрачає Україна! Цвіт нації забирає клята московська орда, що напала на нашу землю і знищує наш народ.

Спочивай з миром, друже – за тебе є кому помститися. Твоя смерть не буде марною: кожна крапля твоєї крові впаде на голови ворогів, кожна куля твоїх побратимів забиратиме життя у московських вбивць. Кров за кров, смерть за смерть!

У Героя залишились самотніми дружина і донька, які тепер дуже потребуватимуть уваги і допомоги небайдужих людей. Підтримайте їх, зробіть це заради того, хто віддав життя за ваш мир і спокій".
Після проведення судмедекспертизи героя поховають на батьківщині (про дату і час буде повідомлено).

В бою погиб Май ( Владимир Майборода )

Настоящий ВОИН, коих очень мало на нашей земле.

Для нас он был другом, братом, наставником.....он был нашим командиром. Всегда. Командир, не взирая на должность по штатке.

Его уважали. Все и всегда. Лично для меня - он самая большая ЛИЧНОСТЬ среди всех достойнейших людей, с кем мне довелось познакомиться за годы войны.

Май, брат, занимай самую удобную "шконку" и жди нас, мы встретимся, обязательно встретимся.

Об одном попрошу тебя, друже, даже оттуда прикрывай пацанов, подсказуй, оберегай их, ты им очень нужен.

Герою ---- Слава!

 


Прочитано 776 раз



Поиск