Показать содержимое по тегу: децентрализация

 

 

reklama-2018 745x93

Центральна виборча комісія України призначила перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ і відповідних сільських, селищних, міських голів  на неділю, 29 квітня 2018 року, – повідомляють на сайті ЦВК. Вибори відбудуться у 40 об’єднаних територіальних громадах (4 міських, 14 селищних, 22 сільських ОТГ). До складу цих 40 ОТГ увійшли 133 місцеві ради (міських – 4, селищних – 16, сільських – 113).

В Запорізькій області вибори пройдуть в семи ОТГ:

Більмацький район:

Новоукраїнська сільська об’єднана територіальна громада:
- Новоукраїнська сільська рада (села Новоукраїнка, Березівка, Веселоіванівське, Гоголівка),
- Смілівська сільська рада (села Сміле, Самійлівка, Світле, Червоноселівка).

Вільнянський район:
Михайлівська сільська об’єднана територіальна громада:
- Михайлівська сільська рада (села Михайлівка, Андріївка, Василівське, Вільноандріївка, Вільнокур’янівське, Георгіївське, Запорізьке, Криничне, Нагірне, Сергіївка, Соколівка),
- Люцернянська сільська рада (села Люцерна, Богатирівка, Вільногрушівське, Вільноуланівське).

Мелітопольський район:
Мирненська селищна об’єднана територіальна громада:
- Мирненська селищна рада (смт Мирне),
- Новопилипівська сільська рада (села Новопилипівка, Оленівка, Тихонівка, селище Соснівка)
.

Михайлівський район:
Роздольська сільська об’єднана територіальна громада:
- Роздольська сільська рада (села Роздол, Абрикосівка, Виноградівка, Вишнівка, Завітне, Кавунівка, Нове Поле, Трудовик, Шевченка),
- Високівська сільська рада (села Високе, Водне, Рівне, Солов’ївка, Суворе, Тракторне, Трудолюбимівка),
- Любимівська сільська рада (села Любимівка, Барвінівка, Володимирівка, Дніпровка, Лиманівка, Садове, Українка)
.

Михайлівська селищна об’єднана територіальна громада:
- Михайлівська селищна рада (смт Михайлівка, села Вовківка, Нововолодимирівка, Першотравневе, Петрівка, Тарсалак),
- Бурчацька сільська рада (село Бурчак),
- Тимошівська сільська рада (село Тимошівка)
.

Приазовський район:
Олександрівська сільська об’єднана територіальна громада:
- Олександрівська сільська рада (села Олександрівка, Нечкине),
-Дівнинська сільська рада (село Дівнинське)
.

Степанівська Перша сільська об’єднана територіальна громада:
- Степанівська Перша сільська рада (села Степанівка Перша, Миронівка),
- Георгіївська сільська рада (село Георгіївка), - Новокостянтинівська сільська рада (села Новокостянтинівка, Ігорівка),
- Чкаловська сільська рада (село Чкалове).

Початок виборчого процесу стартує з 10 березня 2018 року.
Загалом, за попередніми підрахунками у цих виборах зможуть взяти участь понад 263 тисячі осіб.

Протягом двох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 24 грудня 2017 року в Україні було призначено 667 перших місцевих виборів в об'єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 29 квітня 2018 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених ЦВК перших виборів в ОТГ становитиме 707.

 

 

Опубликовано в Запорожские

На второй день Нового года министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Зубко отчитался на своей страничке в Faceboоk, что в Украине сформировано 698 объединенных территориальных громад [ОТГ]. Они покрывают 29 процентов территории страны, проживают в них более шести миллионов человек. Относительно еще шести громад ОГА готовят обращения в ЦИК относительно проведения первых выборов, плюс в 27-ми запущены процессы объединения.

Нам главное – ввязаться в "битву"...

Напомним, что децентрализация идет в Украине с 2015 года. Несмотря на все сложности добровольного объединения, она является наиболее успешной из двух десятков заявленных реформ. Предполагается, что окончательное административно-территориальное устройство сложится к 2020 году, когда вместо 11 тысяч местных советов появится порядка полутора-двух тысяч самодостаточных громад. Однако и на третьем году реформирования центральная власть все еще не определилась, что будет с границами районов, какие в конечном итоге за ними останутся полномочия, а законопроект "Об административно-территориальном устройстве Украины" обрастает бесчисленными правками.  

Впрочем, следует отметить, что децентрализация не была быстрой и безболезненной и для стран бывшего СССР, вошедших в Евросоюз в 2004 году. Но результаты впечатляют. В этом корреспондент "МИГа" убедился во время визита в Литву. Визит проходил в рамках проекта "Точное отображение Соглашения об ассоциации Украина-ЕС в украинских медиа".*

... а соседям – делать все планомерно

ДаляКак рассказала украинским журналистам руководитель отдела политики местного самоуправления департамента политики гражданского управления МВД Литвы Даля Масаитиене, админреформа длилась в стране почти 15 лет. Но началась именно с подготовки законодательной базы, которая заняла почти пять лет.

До 1995 года в Литве действовал советское административно-территориальное устройство – там было 11 городов республиканского значения, 44 района, в которых существовал 81 город, 22 местных города и 423 округа – всего 581 административно-территориальная единица. К 2006 году в стране стало 60 муниципалитетов [municipalities], расположенных в десяти регионах [counties]. Последние формировались по принципам экономической, социальной и этно-культурной общности.

На региональном уровне государство обеспечивает безопасность, надзор и контроль, через министерства и ведомства управляя полицией, пожарниками, госзакупками, налогами, охраной окружающей среды, инспекцией трудового законодательства, медицинским и социальным страховыми фондами. Муниципалитеты же решают все вопросы жизнеобеспечения. Админнадзор над ними на предмет соответствия их решений законам осуществляют чиновники, назначаемые правительством.

Литва муниципалитеты

Самым большим муниципалитетом является столица Вильнюс с населением более полумиллиона, самым маленьким – курортный городок Неринга, где проживает около четырех тысяч жителей. Процесс админтерустройства продолжает оставаться открытым [c 2000 по 2006 годы число муниципалитетов выросло с 55 до 60]. Но приобретенный опыт показал, что малочисленные муниципалитеты являются дотационными, поэтому главным условием для создания новых единиц является не менее 15 тысяч жителей.

Увидеть проблему глазами жителей

“С законодательной базой у нас все хорошо, – говорит Даля Масаитиене. – Но в самоуправлении очень важно участие самих жителей. Между тем есть граждане, которые считают, что все, вплоть до хороших отношений в семье, должно обеспечивать государство. Есть и другие, которые хотят, чтобы государство им не мешало делать, что они хотят, но участвовать в общей жизни не очень желают. И все же опросы показывают, что в той или иной форме в процессе принятия муниципальных решений задействованы 28 процентов жителей. С другой стороны, мэры и местные политики проходят специальное обучение, чтобы уметь видеть проблему глазами жителей, когда приходится принимать непопулярные решения.

Одним из примеров может служить обновление общественного транспорта в Вильнюсе. Долгое время он оставался хаотичным, но люди привыкли к старым небезопасным маршруткам, и идею замены их на большие автобусы восприняли неласково. Понадобилось немало усилий, чтобы убедить их, что шастающие безо всяких правил "душманские авто" – не самое лучшее средство передвижение по городу. Людей привлекали также к разработке новых маршрутов, но только по истечении пяти лет все остались довольны.

Главное в самоуправлении – объяснять людям свои решения задолго до их принятия. Тогда граждане чувствуют, что их интересы важны, и сами охотнее участвуют в самоуправлении”.

В Каунасе планов громадье – просчитанная стратегия

Площадь

Центральная площадь Каунаса

К вступлению в Евросоюз Литва подошла со сформированной децентрализованной административно-территориальной системой. Что очень помогло в освоении европейских денег. Особенно актуально это стало после 2014 года, когда Евросоюз изменил "тематику" вливаний с развития инфраструктуры на конкретные проекты. При многих муниципалитетах были созданы так называемые группы местного действия, в которых вместе с властями работают предприниматели и общественники. Эти группы и решают, на чем нужно сосредоточиться, чтобы на самые важные и нужные проекты аккумулировать средства из разных источников.  

Одним из ярких примеров такого взаимодействия властей и общества является план "Проекты городского развития Каунаса".

Храм старыйВ Каунасе [100 км до Вильнюса и 228 км до Клайпеды], расположенном на пересечении железнодорожных и автомобильных путей, живет всего 298 тысяч человек.

Но в этом древнем городе, обладающем магдебургским правом с 1408 года, – масса архитектурных диковин и памятников истории и культуры, есть три свободных экономических зоны, а в четырех университетах, пяти колледжах и восьми техникумах учится 49 тысяч человек, которым нужно расти и всесторонне развиваться.

 

Улица

Поэтому и список проектов [финансирование из местного, литовского и европейского бюджетов] весьма впечатляет.

Развитие международного аэропорта [уже сегодня осуществляется рейсы по 17 маршрутам]

КаунасАэропорт

Строительство Национального инновационного центра "Научный остров" с постоянными и временными экспозициями, виртуальным планетарием и экспериментальными лабораториями

КаунасАйленд

Международный тендер на дизайн нового концертного зала имени Чурлениса

КаунасЧурленис

Реконструкция стадиона, часть площадей которого будет отведена Общественному центра, продуцирующему креативные идеи развития города

  Успешное управление самой большой      в Балтии "Жальгирис-ареной"

 Создание 20 бизнес-центров развития

КаунасБизнес

Реконструкция городской инфраструктуры [улицы, парки, дворы]

КаунасКиоски

Велосипедная дорожка

Межвоенная модернистская архитектура [в 2017 году включена в список наследия ЮНЕСКО]

КаунасАрхитектура

Проект "Инициативы для Каунаса"

Общественники – первые помощники власти

Последний очень напоминает наш проект "Общественный бюджет". Но ориентирован он в первую очередь на развитие общественных организаций, занимающиеся культурной, художественной, спортивной, социальной деятельностью. “Мы можем делать много реформ, но он не будут работать, если людям не предоставить хороших услуг, – говорит вице-мэр Каунаса Раса Снапстиене. – А очень многие из них [например, разнообразные консультации, организация детских летних лагерей, для НГО с опытом – госзакупки] могут предоставить неправительственные организации. Благодаря "Инициативам Каунаса" мы помогаем стать сильнее активным гражданам, покупая их услуги через заявленные проекты. Мы говорим: нам неважно, кто предоставит тот или иной сервис, но он должен быть качественным, потому активисты должны учиться и овладевать методиками”.

Большой резонанс получила инициатива "Каунас предлагает самую хорошую работу" – город доплачивает соцработникам, которые живут и работают с небольшими группами детишек, которых изъяли из неблагополучных семей. Благодаря этому в последнее время ни один младенец не попал в детский дом.

В 2016 году в "Инициативах для Каунаса" приняли участие 530 заявителей. 374 проекта на сумму 3 641 277 евро были поддержаны и воплощаются в жизнь.

Ну, а все вышеописанные "Проекты развития Каунаса" здесь собираются осуществить в ближайшее пятилетие. Ведь в 2022 году городу предстоит стать "Европейской столицей культуры".

Украина, будучи в десять раз больше Литвы по площади и численности населения, децентрализуется ускоренными темпами. Хотелось бы, чтобы и мозги местных властей работали побыстрее, анализируя существующие возможности и разрабатывая перспективные планы. Европейцы готовы давать деньги. Были бы плодотворные идеи...

Анна Чуприна, фото автора

*Проект «Точное отображение Соглашения об ассоциации Украина-ЕС в украинских медиа» воплощается польским Фондом международной солидарности в сотрудничестве с укранскими ОО «Интерньюз-Украина» и «Товариство Лева». Проект реализуется за средства Агентства США по международному развитию [USAID], а также за средства Программы «Поддержка демократии», финансируемой по Программе польского сотрудничества во имя развития МИД Республики Польша.

 

 
 
Опубликовано в Важно
Асоціації міст України вдалося відстояти інтереси громад при ухваленні Держбюджету на 2018 рік. Про це заявив мер Києва, голова АМУ Віталій Кличко під час спілкування на національному прес-клубі реформ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік».
«Сьогодні я можу сказати, що нам вдалося відстояти для місцевого самоврядування майже 50 млрд грн на 2018 рік. Це і формула вирівнювання, яка залишається стимулюючою. Більше 3 млрд грн залишаться на розвиток громад», – зауважив Віталій Кличко.
 Голова АМУ підкреслив, що всі об’єднані спроможні громади будуть мати з 2018 року прямі міжбюджетні відносини з Держбюджетом і отримають кошти від інфраструктурної субвенції.
«Це було дуже складно, але ми відстояли право на розвиток для 665-ти нових муніципалітетів», – сказав Віталій Кличко.
Водночас, додав він, нині слід працювати над ефективним використанням коштів, а процес добровільного об'єднання не може бути безкінечним.
Це питання хвилює і запоріжців. На кінецт 2018 року в Запорізькій області створено 42 об’єднані територіальні громади. За перспективним планом, утвердженим Кабінетом Міністрів України, в області має бути створено 65 ОТГ. Сьогодні в Україні процес об’єднання, згідно Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», добровільний. У законодавстві не визначено термінів його закінчення. Проте з кожним роком кількість ОТГ збільшується. Нині на території країни їх вже 692, з яких в 51 ОТГ перші вибори відбудуться 24 грудня цього року (в 2-ох – на Запоріжжі), а 27 ОТГ очікують призначення виборів від Центральної виборчої комісії. В об’єднаних громадах мешкає вже близько 6 млн жителів. Середня чисельність мешканців ОТГ – 8760 осіб,  повідомляють на сайті «Децентралізація».

Є  кричуща проблема, коли на територіях районів, які повністю вкриті ОТГ (в Запорізькій області таких  6 – Великобілозерський, Оріхівський, Якімівський, Веселівський, Кам’янко-Дніпровський  та Чернігівський),  відбувається дублювання функцій структурних підрозділів. Райради продовжують черпати гроші з бюджету, при цьому громади працюють самостійно, вибравши власний депутатський корпус. Про подальшу долю районів, а також про те, чи є термін припинення добровільного  утворення  ОТГ розповів Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України під час національного прес-клубу реформ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік».
– Через урядові комітети зараз проходить проект урядової постанови, в якій є перелік структурних підрозділ районних державних адміністрацій, щоб не було дублювання з об’єднаними територіальними громадами. Що робить районна гілка влади, коли повністю покриває територію ОТГ? На сьогодні в нас є 8 таких районів. На наступний рік їх буде набагато більше. Я думаю, що на початку 2018 року   постанова буде прийнята і відбудеться оптимізація структурних підрозділів, – говорить Олександр Слобожан. – Що стосується добровільності, то взагалі концепцією передбачалося, що у 2020 році місцеві вибори мають бути проведені на новій територіальній основі. Зараз розроблено два законопроекти: «Про засади адміністративно територіального устрою» та «Про адміністративно-територіальний устрій». Прошу не плутати їх. Перший – це про заміну указу 1981 року, яким відбувається перейменування, зміни меж, зміни територій, тобто всі процедурні питання. А другий – це припинення добровільності. В цьому законі, як в інших країнах Албанії Македонії, як, наприклад, прокинулася Польща з уже сформованими гмінами, буде визначено перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких у 2020 році мають пройти вибори. Все залежить від того, наскільки швидко парламент прийме ці закони. Але хочу сказати, що ці законопроекти ще навіть не вийшли на урядовий комітет, поки що проходять дискусійне обговорення в Уряді».
 

Парламент збільшив видатки на субсидії на 7,6 млрд грн. Таке рішення прийняли  народні депутати.
Як відмічає  аналітик Асоціації міст України Олег Гарник, на початку року уряд планував витратити на субсидії 47 млрд грн. Саме ця цифра була спершу закладена у держбюджеті. Однак вкластися в цю суму не вдалося.
 
«Справа в тому, що у 2016 році субсидії не були профінансовані повністю. Після опалюваного сезону 2016-2017 років борги держави перед підприємствами ТКЕ перевищували 20 млрд грн. Як наслідок, у липні парламент вніс зміни до держбюджету та збільшив видатки на субсидії на 14,1 млрд грн – до 61,2 млрд грн.", - підкреслив Олег Гарник.
 
Але, для перекриття уже існуючих боргів цієї суми також не вистачило – потрібно було ще близько 8 млрд грн. Саме ці гроші зараз і було виділено. Це дозволить "закрити" борги за видатками на субсидії за минулий опалювальний сезон. Що ж до сезону 2017-2018, то з його початком борги знову почали накопичуються, і кошти на їх погашення з’являться вже у січні 2018-го – після прийняття бюджету на наступний рік. Наразі у бюджету немає можливості профінансувати ці видатки.
 
Зважаючи на те, що лише у цьому році на фінансування субсидій знадобилося майже 69 млрд грн, запланованих на наступний рік 55 млрд грн очевидно не вистачить. Цифру доведеться коригувати протягом року.
 
"В 2018-му Кабмін планує ще одну тарифну новацію – передати на рівень місцевих бюджетів функції з фінансування комунальних пільг. Це передбачає проект бюджету на 2018 рік», - стверджує експерт АМУ Олег Гарник.
 
За його словами, це вже не перший випадок, коли Мінфін "спускає" на місцеві органи влади повноваження з фінансування пільг. У минулі роки на рівень міст були передані функції з фінансування пільг на проїзд, на телефонний зв’язок.
Зараз, у випадку з комунальними пільгами, ціна питання – 7 млрд грн.. Це значні витрати і місцеві бюджети не зможуть впоратися з цим навантаженням.
 
«Якщо ці повноваження будуть передані на рівень місцевих бюджетів, це означає одне – виконання деяких інших програм просто випаде. Логіка проста: для того, щоб профінансувати пільги, чимось доведеться пожертвувати. Усі бюджети наповнюються по-різному, і є населені пункти, які не можуть профінансувати вже існуючі пільгові зобов’язання», - вважає Олег Гарник.
У першу чергу від додаткового навантаження, за думкою експерта, можуть постраждати бюджети міст районного значення – у них набагато менше фінансового ресурсу, на відміну від, наприклад, бюджетів ОТГ, або бюджетів міст обласного значення.

В Запорожском медиа-центре после августовских "каникул" собрались представители власти, общественных организаций, экспертного сообщества, а также объединенных территориальных громад [ОТГ] области. Присутствующие дискутировали о важных изменениях, которые принесет и уже дает реформа децентрализации власти.

Запорожская область является одной из лучших по внедрению упомянутой реформы. Как рассказала заместитель председателя - руководитель аппарата ЗОГА Зинаида Бойко, 29 октября состоятся первые выборы в десяти территориальных громадах, которые объединились в 2017 году. Таким образом, на территории области уже будет создано 35 ОТГ. Кроме того, на сегодня еще восемь громад инициировали процесс объединения.

О некоторых сложностях в организации и проведении выборов рассказал руководитель регионального отделения Комитета избирателей Украины Роман Пятигорец. По его мнению, международные наблюдательные организации мало интересуются выборами в ОТГ, так как это считается делами местного самоуправления. Поэтому факты черного пиара и раздачи "гречки" не попадут в отчеты международных наблюдателей, что не устраивает общественные организации.

Однако послевыборная жизнь громад внушает оптимизм. Все 24 громады, образовавшиеся в 2015-2016 годах, смогли с помощью ученых разработать инвестиционные паспорта своих территорий, что позволит привлекать иностранных инвесторов. Есть и первые успехи: Ботиевская ОТГ реализовала совместно с иностранными инвесторами проект ветровой энергетики, а "поселившийся" в Беленьковской громаде "Нибулон" на развитие инфраструктуры и социальные проекты в бюджет области перечислил 17 миллионов гривен.

Децентрализация положительно повлияла и на формирование бюджета Запорожья. Как сообщила заместитель городского головы по вопросам деятельности исполнительных органов совета Вален на Малыш, в 2015 году бюджет города составлял чуть более четырех миллиардов гривен, а в 2017 году это уже 7, 6 миллиарда гривен. В приоритетах использования средств – ремонты жилья [запланировано освоение около миллиарда гривен] и развитие дорожной сети. Правда, воплощение планов тормозят чрезмерная зарегламентированность и сроки подготовки и согласования документации.

Децентрализация вдохновляет и зарубежных инвесторов. По словам директора департамента экономического развития Запорожского горсовета Натальи Новак, они готовы финансировать приобретение городом 55-ти автобусов большой вместимости, а также, в порядке эксперимента - десяти электробусов. Для этого подготовлены технико-экономические обоснования. С Запорожьем готовы сотрудничать Европейский банк реконструкции и развития, Европейский инвестиционный банк и Немецкий государственный банк развития (KfW). В частности, с Европейским инвестиционным банком достигнут прогресс по вопросу финансирования термомодернизации зданий бюджетной сферы, а это более 60 сооружений с финансированием около 16 миллионов гривен.

Есть надежда, что сдвинулся с места болезненный вопрос передачи ОТГ права распоряжаться землями за пределами населенных пунктов. На днях Кабинет министров утвердил долгожданный законопроект, теперь слово за Венрховной Радой.

И еще из приятного. По инициативе Запорожский ОП "Центр развития местного самоуправления" [руководитель Александр Свистун] разработана концепция развития спортивной инфраструктуры ОТГ области. Идея в том, чтобы каждая громада получила современную спортивную площадку, с использованием искусственного покрытия. Первые три таких площадки могут появиться уже до конца года. А в ближайшее время на "Славутич-Арене" состоится финал Первого Кубка Украины по футболу среди ОТГ.

И все же реформы, по мнению экспертов, движутся ндостаточно быстро. Одна из причин – в патернализме граждан, которые ожидают изменений, но сами не хотят участвовать в их внедрении. Таковых среди украинцев около 65 процентов. Должно пройти некоторое время, чтобы общество стало более активным и способным решать ответственные задачи.

Опубликовано в Запорожские

В Запорожской ОГА состоялось совещание по поводу подготовки ко второму международному инвестиционному форуму InCo Forum-2017, который состоится 12 октября в выставочном центре «Козак-Палац». Он будет посвящен актуальным вопросам кооперации объединенных территориальных громад [ОТГ] и бизнеса.

Тремя основными тематическими направлениями форума станут имплементация международного опыта, привлечение инвестиций и развитие кооперации между представителями громад, производителями товаров и услуг. В фрпуме также примут участие украинские и иностранные инвесторы, топ-менеджеры, эксперты, представители проектов международной технической помощи.

Сейчас девять объединенных территориальных громад подали заявки на участие в форуме: Берестовская, Веселовская, Воскресенская, Гирсовская, Гуляйпольская, Широковская, Павловская, Приморская и Черниговская ОТГ. Семь громад отказались от участия в мероприятии из-за отсутствия средств. Еще восемь пока раздумывают над участием в экспозиции.

На сегодняшний день во всех объединенных территориальных громадах продолжается разработка инвестиционных паспортов. Создать инвестпаспорты «с нуля» очень трудно. Поэтому активную помощь запорожским громадам оказывают облгосадминистрация, Агентство регионального развития и торгово-промышленная палата региона.

Участие в форуме предоставит громадам реальную возможность выходить на внешнюю арену рынков и самостоятельно продвигать собственные проекты, находить международных партнеров и привлекать инвестиции. Для этого не нужно иметь 100-процентно готовый план. Для инвестора гораздо важнее увидеть готовность громады развиваться и сотрудничать. А детали этого сотрудничества будут обсуждаться в ходе реализации проектов.

Опубликовано в Запорожские

В облгосадминистрации продолжается рассмотрение заявок на проекты, которые будут финансироваться за счет субвенции из государственного бюджета местным бюджетам на формирование инфраструктуры объединенных территориальных громад. Об этом сообщает пресс-служба Запорожской ОГА. Очередное заседание комиссии по подготовке заключений о соответствии проектов плана (программы) социально-экономического развития ОТГ провела заместитель председателя-руководитель руководитель аппарата облгосадминистрации Зинаида Бойко.

Из  16 объединенных территориальных громад, подали проектные заявки, 11 уже получили положительные заключения. Остались пять громад "На недавнем совещании в Тернополе Премьер-министр Владимир Гройсман отметил, что нужно активизировать эту работу, потому что сроки утверждения заявок сжаты. Поэтому обращаюсь к главам громад: до конца этой недели все заявки должны поступить в Минрегион, чтобы вы могли вовремя и качественно освоить средства", - отметила Зинаида Бойко.

Члены комиссии рассмотрели 27 проектных заявок сельских территориальных громад на сумму 22 миллиона 004,4 тысяи гривен. А именно: Беленьковской - 4; Малотокмачанской - 5; Ботиевской - 2 ;. Осипенковской - 11; Долинской - 5.

По итогам заседания решено предоставить положительные заключения по проектам Беленьковской, Ботиевской, Осипенковской и Долинской ОТГ. Малотокмачанской громаде рекомендовано доработать проектные заявки.

Напомним, из государственного бюджета местным бюджетам на формирование инфраструктуры объединенных территориальных грогмад Запорожской области выделены средства в размере 70 миллиона 918,8 тысячи гривен.

По результатам двух предыдущих заседаний облгосадминистрацией предоставлены выводы по 66 проектным заявкам 11 объединенных территориальных громад на общую сумму 48 миллонов 914,4 тысячи гриаен. В том числе три проектных заявки двух объединенных территориальных громад (Гирсовской и Камышевахской) уже согласованы комиссией Минрегиона.

Опубликовано в Запорожские

Перед тим як піти на літні канікули, Верховна Рада внесла зміни до держбюджету, затвердивши нову субвенцію для громад. Також депутати збільшили фінансування за вже існуючими статтям видатків для міст.

Процес погодження цифр проходив складно. Напередодні розгляду поправок у парламенті дискусії тривали майже цілодобово. На засіданнях бюджетного комітету були присутні не тільки представники Мінфіну та власне депутати-члени комітету, а й міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, представники міністерства соціальної політики, місцевих органів влади, а також Асоціації міст України. Далеко не всі рішення депутатів потім схвалило міністерство фінансів. Тим не менш, бюджет скориговано, і поки прийняті Верховною Радою поправки чекають на підпис президента виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан розповів VoxConnector про те, скільки коштів громади можуть отримати цього року, за рахунок чого буде наповнюватись фонд регіонального розвитку в майбутньому і чому субвенція на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – це "разова цукерочка".

- Останніми правками до держбюджету депутати схвалили появу нової субвенції у розмірі 4 млрд грн – на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Як вона буде розподілятися і коли громади зможуть отримати цей ресурс?

- На цей момент порядку розподілу цих коштів ще немає. Його повинен узгодити Кабмін. Розпорядником субвенції буде Мінрегіон.

Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів об’єднаних територіальних громад.

Справа в тому, що зараз відбувається два процеси: формування територіальних громад та реформа охорони здоров’я. Логіка у тому, що б спрямувати ці 4 млрд грн на оновлення матеріально-технічної бази медзакладів у перспективних центрах медичних послуг майбутніх ОТГ.

Ці центри оновлять свою технічну базу, надаватимуть якісні послуги первинної меддопомоги, а потім навколо них об’єднаються невеличкі населені пункти.

У чому ризик розподілу цієї субвенції? Наприклад, ми профінансуємо медзаклад у певному селі, а потім це село воно не стане центром об’єднаної громади. У такому випадку вийде, що ми направили кошти не туди.

- Тобто без прийняття законопроекту про медичну реформу розподіл цих коштів неможливий?

- Розподілити можна хоч зараз. Але для того, щоб вони не були викинуті в повітря, потрібно скоординувати два процеси: формування ОТГ і створення перспективних центрів медико-санітарної допомоги в контексті медичної реформи.

Реформа передбачає створення госпітальних округів. В одному окрузі може бути дві лікарні. В процесі формування ОТГ одна лікарня може занепасти, а одна – перетворитися у центр надання медичних послуг. Головне у такому випадку – профінансувати правильну лікарню, щоб потім не доводилося фінансувати іншу.

 

 

- Тут є суперечливий момент, пов’язаний з часовими рамками. Формування ОТГ планується завершити у середньостроковій перспективі, до 2020 року. Субвенція – це ресурс на один, 2017-ий, рік. Наскільки взагалі ці процеси реально синхронізувати?

- До осені вона не буде розподілена однозначно. По-перше, уряд чекатиме ясності із проходженням у парламенті законопроекту про медичну реформу.

По-друге, МОЗ потрібно завершити роботу з формуванням госпітальних округів. Міністерство уже визначилося з їх переліком. На часі створення госпітальних рад - дорадчих органів, які розроблятимуть п’ятирічні плани розвитку госпітального округу, визначатимуть кількість медичних закладів на окрузі та ін.

- Джерело виплати цієї субвенції – спецконфіскація, або так звані "кошти Януковича", отримані злочинним шляхом. Проблема у тому, що це разовий ресурс, наступного року його не буде. Що буде із субвенцією?

- Ця субвенція також разова. Це "цукерка" за ресурс, який восени у громад відберуть в рамках медичної реформи.

- Поясніть.

- На сьогодні місцеві бюджети отримують з державного бюджету близько 50 млрд грн у вигляді медичної субвенції. Вона спрямовується на виплату зарплат медикам. Утримання приміщень, оплата комунальних послуг лікарень та енергоносіїв – це відповідальність місцевих бюджетів.

Медична реформа передбачає створення спеціального органу, який визначатиме фінансування лікарень. Кошти на медицину більше не будуть виділятися у вигляді субвенції місцевим бюджетам. Спецорган напряму виділятиме їх лікарням.

Якщо лікарні надаватимуть неякісні послуги, вони нічого не отримають і “помруть”. Або ж прийдуть до місцевих бюджетів з проханням про додаткове фінансування. І міста змушені будуть виділяти ресурс на їх утримання. Або ж закрити їх. Це основний фінансовий ризик медичної реформи.

- "Кошти Януковича" також є джерелом наповнення фонду регіонального розвитку (ФРР). Чим далі наповнювати ФРР, якщо спецконфіскації не буде?

- На сьогодні, основні джерела наповнення фонду регіонального розвитку – це 1 млрд грн з загального фонду держбюджету, 2,5 млрд грн – за рахунок спецконфіскації. По факту "живих" у нас – 1 млрд грн. Ми сподіваємось, що до кінця року кошти від спецконфіскації вони надійдуть на рахунки громад. Більшість з них уже закріплені за окремими проектами.

- Бюджетний Кодекс встановлює розмір ФРР на рівні 1% доходів загального фонду держбюджету (у 2017-му це близько 7,7 млрд грн), однак у цьому році дія цієї норми призупинена через дефіцит ресурсу. Ваш прогноз на наступний рік: допускаєте, що Мінфін продовжить штучно занижувати розмір фонду регіонального розвитку?

- Допускаю. Дію цієї статті так само можуть призупинити і на наступний рік. Наступного року прогнозний об’єм ФРР – майже 9 млрд гривень. Швидше за все Мінфін вийде з ініціативою скоротити його. Окрім загального фонду держбюджету, альтернативних джерел наповнення фонду регіонального розвитку немає.

 

 

- Парламент також виділив додатково 14,1 млрд грн на субсидії. Наскільки вистачить цієї суми на рік?

- За деякими оцінками річна потреба – 75 млрд грн. Ми порахували з містами, що станом на 1 травня заборгованість державного бюджету перед місцевими за субсидіями складає 35 млрд грн. Уряд виділив 14,1 млрд грн, ще близько 10 млрд грн вдасться перекрити за рахунок заліку переплат. Восени можливе чергове внесення змін до держбюджет із збільшенням ресурсу на субсидії ще на 8 млрд грн.

В принципі цифра у 14,1 мільярдів – це нормально для початку підготовки до опалювального сезону.

- Одна з болючих тем для уряду: депозити громад. Чому міста їх накопичують, а не направляють на проекти розвитку?

- На сьогодні на депозитах міст знаходиться 13,3 млрд грн. Якщо подивитись на структуру цих коштів, то власники депозитів – не лише великі міста. Так, на них припадає левова частка, але районні та обласні бюджети також є у цій сумі.

По-перше, право розміщення коштів спеціально було надано місцевим бюджетам для того, щоб в умовах бюджетної децентралізації вони змогли оновити інфраструктуру. Для реалізації масштабних інфраструктурних проектів кошти потрібно закумулювати.

По-друге, використання коштів ДФРР можливе на умовах співфінансування. Тобто для того щоб реалізувати інфраструктурний проект на кошти фонду регіонального розвитку держбюджету, місто повинне внести свою частку. А це до 10% від вартості проекту.

І третій момент – ці кошти не лежать мертвим вантажем. Кожна копійка з них – і це може перевірити кожна бажаюча інстанція – закріплена за певними статтями видатків місцевих влад.

- Згода, але навіщо їх накопичувати? Чому не витрачати протягом року?

- Міста б їх охоче витрачали, якби у нас тендерні та бюрократичні процеси відбувалися протягом дня. Від початку погодження проекту до його здачі проходить як мінімум півроку. І це дуже швидкий сценарій.

Бюджет не працює за умовами передоплати. Бюджетні кошти витрачаються по факту здачі об’єкта. Наприклад, місто вирішило побудувати дитсадок вартістю 1 млн грн і замовило у підрядника певні послуги з будівництва. І поки він будує, місто поклало ці кошти на депозити у державний банк. Як тільки підрядник виконав роботу – місто їх зняло і заплатило йому.

Найголовніше, що у цих коштів є цільове призначення. Місто не може їх витратити на закупку якихось інших речей.

- Одне з основних звинувачень, яке закидають громадам – накопичуючи депозити, вони заробляють на відсотках.

- Шкода, що нам не "закидають", що таким чином ми підтримуємо ліквідність банківської системи. По-перше, ці кошти знаходяться у державних банках і таким чином ми їх підтримуємо. По-друге, відсотки – це ресурс, який вдається отримати фактично з повітря і витратити його на додаткові об’єкти потрібні територіальній громаді.

 

 

Для прикладу, при здачі дитячого садочка на зароблені кошти від депозиту громада будує дитячі майданчики.

По-третє, відповідно до Бюджетного кодексу громада розмістивши кошти на депозити позбавляється права на отримання позик з держбюджету. Чи це не є ознакою фінансової автономії місцевого самоврядування про яку так багато говорять? Це ж дає можливості держбюджету спрямовувати кошти на свої потреби, а не дотувати місцеве самоврядування.

Що буде якщо ми заберемо ці кошти з депозитів?

- Відтік ресурсу в особливо значних розмірах негативно позначиться на ліквідності банків.

- І якщо ми заберемо кошти – це знизить довіру вкладників у першу чергу до державних банків. Коли націоналізували Приватбанк, він почав боротися за кошти муніципалітетів. Чому? Тому що муніципалітети – це надійний клієнт і джерело додаткового ресурсу.

Ще один момент полягає у тому, що зберігання цих коштів на депозитах дає впевненість підрядникам, що у замовника є гроші і вони нікуди не дінуться. Раніше міста зберігали кошти на своїх казначейських рахунках. У 2010-2013 рр. була поширена практика, коли Мінфін за рахунок коштів громад перекривав касові розриви центрального бюджету. Так у 2013 році було заблоковано 6,2 млрд грн на казначейських рахунках муніципалітетів, які до речі до нас так і не повернулись. Це мало катастрофічні наслідки для місцевого економічного розвитку. Ми хочемо повторення тодішнього сценарію?

Депозити громад працюють на розвиток місцевих економік. Це абсолютно позитивний тренд.

Джерело: VoxConnector

В рамках всеукраинского форума «Децентрализация - основа формирования эффективной системы управления и местного развития» под председательством Премьер-министра Украины Владимира Гройсмана были подведены промежуточные итоги реализации реформы в регионах страны. Об этом сообщается на сайте Запорожской ОГА.

Запорожскую область на форуме представляли заместитель председателя - руководитель аппарата облгосадминистрации Зинаида Бойко, директор Центра развития местного самоуправления Александр Свистун, председатель Широковской объединенной территориальной громады Денис Коротенко и председатель Берестовсокой ОТГ Наталья Кушнир.

Запорожская область заняла почетное третье место среди всех регионов Украины по качеству и количеству сформированных объединенных территориальных громад.

По сравнению с июнем 2017 область поднялась еще на одну позицию. Положительную динамику и высокие показатели Запорожского региона отметил первый заместитель министра регионального развития Вячеслав Негода. По его словам, успехи областей-лидеров обусловлены эффективной работой и тесным взаимодействием областных государственных администраций и региональных центров развития местного самоуправления.

Опубликовано в Запорожские

"МИГ" неоднократно рассказывал об успехах децентрализации в Запорожской области. Они могли быть более впечатляющими, если бы не комплекс проблем, который характерен для всей Украины. Об этом шла речь на пресс-конференции "Земельный вопрос — следующий шаг в реформе децентрализации власти", которая состоялась в "Запорожском медиа-центре". В ней приняли участие руководители городов и поселков Запорожской области, эксперты и депутаты.

С землей громады выстроились бы в очередь на регистрацию

Трипольская эксперт АМУКак рассказала региональный консультант Ассоциации городов Украины Маргарита Трипольская, на последней перед каникулами пленарной неделе Верховная Рада должна была рассмотреть несколько важных для административно-территориальной реформы законопроектов. Среди них – проект о службе в органах местного самоуправления; о ликвидации, создании и изменениях границ районов; об объединении городов областного значения. К сожалению, в их перечне не оказалось сверхважного для успешного развития объединенных территориальных громад законопроекта о праве громад распоряжаться землями за пределами населенных пунктов.

 

О необходимости принятия такого закона первопроходцы децентрализации говорят с первого момента создания ОТГ, ведь земля является одним из основных источников доходов громад. Более того, именно отсутствие этого закона стало главным тормозом на пути децентрализации.

Если бы он был принят одновременно с началом административно-территориальной реформы, переговорный процесс между селами и поселками прошел бы молниеносно, а громады выстроились бы в очередь на регистрацию. Однако этого не произошло. И, как опасаются руководители на местах, в ближайшем будущем не произойдет, поскольку изрядная часть народных избранников, заинтересованная придержать землю для себя и своих близких, лицемерно обвиняет местное самоуправление в желании нажиться.

Коноваленко Пологи

“Питання у розподілі землі на сьогодні взагалі не стоїть, вона вже давно розподілена, вже все передане в оренду і на великий термін, – говорит городской голова Полог Юрий Коноваленко. – Питання у тому, що за межами кожної громади, міста, села є десятки та сотні гектар, термін оренди яких закінчився, а держава просто не може її повернути. Наприклад, у Пологах сьогодні 150 гектарів не обробляються просто тому, що вони за межами населеного пункту, і така земля просто заростає бур’яном”.

 

Ракша Михайловка

 

Как рассказал председатель поселковый голова Михайловки Александр Ракша, из 80 тысяч гектаров Михайловского района 33 тысячи "принадлежат" непосредственно поселковому совету. Однако распоряжаться поссовет может только тремя. Може статися так, що право розпоряджатися землею віддадуть нам тоді, коли вже нічого буде віддавати, а чим тоді наповнювати бюджет?”

 

 

 

Добровольность – мать злоупотреблений

Еще одним тормозом для создания ОТГ стало задекларированная в законе добровольность объединения. Некоторые сельсоветы этой демократической нормой явно злоупотребляют. “Ми давно запустили процес об'єднання у відповідності до перспективного плану, – говорит городской голова Полог Юрий Коноваленко, – і зуміли шляхом перемовин і громадських обговорень домовитися з усіма сільрадами, крім однієї. Вона знаходиться в середині території, створюючи "білу пляму", через що ми не можемо довести процес до кінця. 29 тисяч мешканців громади стали заручниками 12 сільських депутатів”.

Есть прецеденты, когда объединению мешают... ОТГ. Те из них, которые созданы в соответствии с принципом добровольности, но вопреки перспективному плану.

Мусиенко Вольнянск

 

“Павлівська ОТГ налічує усього 3600 мешканців невеличких населених пунктів двох сільрад, які кільцем охоплюють Вільнянськ, – говорит городской голова Вольнянска Наталия Мусиенко. –В самій Павлівці, що майже межує з містом, немає дитячого садка, побудувати його немає змоги, та й навряд чи потрібно, і 65 діточок возять до Вільнянська. Між тим штат службовців після об'єднання став налічувати більше, ніж до того – 60 осіб. Ця громада видається малоспроможною, але її територіальне розташування заважає об'єднатися з Вільнянськом іншим сільрадам згідно з перспективним планом. Власне, цей план теж потребує доопрацювання”.

 

Когда ПГТ станут "достойными" субвенций

 

Майстро

Как заверил присутствующих председатель постоянной комиссии по вопросам местного самоуправления и административно-территриального устройства Запорожского облсовета Дмитрий Майстро, в сентябре облсовет рассмотрит изменения в перспективный план формирования территорий громад Запорожской области. Он также отметил необходимость решения вопроса о выделении субвенций при объединении поселкового городского типа. Это еще один тормоз децентрализации, так как по существующему законодательству субвенции выделяются только сельским территориям. А в Запорожской области не являющихся райцентрами ПГТ целых 13-ть.

 

Впрочем, несмотря на сложности, новые пять громад Запорожской области заявили об объединении: Подгорненская [Васильевский район], Акимовская и Кирилловская [Акимовский район], Воздвижевская [Гуляйпольский район], Плодородненская [Михайловский район]. Еще три – Чкаловская [Веселовский район], Новобогдановская [Мелитопольский и Михайловский районы] и Благовещенская [Каменско-Днепровски й район] – на подходе. Дело за ЦВК, которая должна назначить дату выборов. Деньги на них Кабмин уже выделил.

Анна Чуприна, фото автора

Опубликовано в Важно



Перепечатка материалов только с прямой гиперссылкой на mig.com.ua