Парламент збільшив видатки на субсидії на 7,6 млрд грн. Таке рішення прийняли  народні депутати.
Як відмічає  аналітик Асоціації міст України Олег Гарник, на початку року уряд планував витратити на субсидії 47 млрд грн. Саме ця цифра була спершу закладена у держбюджеті. Однак вкластися в цю суму не вдалося.
 
«Справа в тому, що у 2016 році субсидії не були профінансовані повністю. Після опалюваного сезону 2016-2017 років борги держави перед підприємствами ТКЕ перевищували 20 млрд грн. Як наслідок, у липні парламент вніс зміни до держбюджету та збільшив видатки на субсидії на 14,1 млрд грн – до 61,2 млрд грн.", - підкреслив Олег Гарник.
 
Але, для перекриття уже існуючих боргів цієї суми також не вистачило – потрібно було ще близько 8 млрд грн. Саме ці гроші зараз і було виділено. Це дозволить "закрити" борги за видатками на субсидії за минулий опалювальний сезон. Що ж до сезону 2017-2018, то з його початком борги знову почали накопичуються, і кошти на їх погашення з’являться вже у січні 2018-го – після прийняття бюджету на наступний рік. Наразі у бюджету немає можливості профінансувати ці видатки.
 
Зважаючи на те, що лише у цьому році на фінансування субсидій знадобилося майже 69 млрд грн, запланованих на наступний рік 55 млрд грн очевидно не вистачить. Цифру доведеться коригувати протягом року.
 
"В 2018-му Кабмін планує ще одну тарифну новацію – передати на рівень місцевих бюджетів функції з фінансування комунальних пільг. Це передбачає проект бюджету на 2018 рік», - стверджує експерт АМУ Олег Гарник.
 
За його словами, це вже не перший випадок, коли Мінфін "спускає" на місцеві органи влади повноваження з фінансування пільг. У минулі роки на рівень міст були передані функції з фінансування пільг на проїзд, на телефонний зв’язок.
Зараз, у випадку з комунальними пільгами, ціна питання – 7 млрд грн.. Це значні витрати і місцеві бюджети не зможуть впоратися з цим навантаженням.
 
«Якщо ці повноваження будуть передані на рівень місцевих бюджетів, це означає одне – виконання деяких інших програм просто випаде. Логіка проста: для того, щоб профінансувати пільги, чимось доведеться пожертвувати. Усі бюджети наповнюються по-різному, і є населені пункти, які не можуть профінансувати вже існуючі пільгові зобов’язання», - вважає Олег Гарник.
У першу чергу від додаткового навантаження, за думкою експерта, можуть постраждати бюджети міст районного значення – у них набагато менше фінансового ресурсу, на відміну від, наприклад, бюджетів ОТГ, або бюджетів міст обласного значення.

Опубликовано в мировые

В Запорожском медиа-центре после августовских "каникул" собрались представители власти, общественных организаций, экспертного сообщества, а также объединенных территориальных громад [ОТГ] области. Присутствующие дискутировали о важных изменениях, которые принесет и уже дает реформа децентрализации власти.

Запорожская область является одной из лучших по внедрению упомянутой реформы. Как рассказала заместитель председателя - руководитель аппарата ЗОГА Зинаида Бойко, 29 октября состоятся первые выборы в десяти территориальных громадах, которые объединились в 2017 году. Таким образом, на территории области уже будет создано 35 ОТГ. Кроме того, на сегодня еще восемь громад инициировали процесс объединения.

О некоторых сложностях в организации и проведении выборов рассказал руководитель регионального отделения Комитета избирателей Украины Роман Пятигорец. По его мнению, международные наблюдательные организации мало интересуются выборами в ОТГ, так как это считается делами местного самоуправления. Поэтому факты черного пиара и раздачи "гречки" не попадут в отчеты международных наблюдателей, что не устраивает общественные организации.

Однако послевыборная жизнь громад внушает оптимизм. Все 24 громады, образовавшиеся в 2015-2016 годах, смогли с помощью ученых разработать инвестиционные паспорта своих территорий, что позволит привлекать иностранных инвесторов. Есть и первые успехи: Ботиевская ОТГ реализовала совместно с иностранными инвесторами проект ветровой энергетики, а "поселившийся" в Беленьковской громаде "Нибулон" на развитие инфраструктуры и социальные проекты в бюджет области перечислил 17 миллионов гривен.

Децентрализация положительно повлияла и на формирование бюджета Запорожья. Как сообщила заместитель городского головы по вопросам деятельности исполнительных органов совета Вален на Малыш, в 2015 году бюджет города составлял чуть более четырех миллиардов гривен, а в 2017 году это уже 7, 6 миллиарда гривен. В приоритетах использования средств – ремонты жилья [запланировано освоение около миллиарда гривен] и развитие дорожной сети. Правда, воплощение планов тормозят чрезмерная зарегламентированность и сроки подготовки и согласования документации.

Децентрализация вдохновляет и зарубежных инвесторов. По словам директора департамента экономического развития Запорожского горсовета Натальи Новак, они готовы финансировать приобретение городом 55-ти автобусов большой вместимости, а также, в порядке эксперимента - десяти электробусов. Для этого подготовлены технико-экономические обоснования. С Запорожьем готовы сотрудничать Европейский банк реконструкции и развития, Европейский инвестиционный банк и Немецкий государственный банк развития (KfW). В частности, с Европейским инвестиционным банком достигнут прогресс по вопросу финансирования термомодернизации зданий бюджетной сферы, а это более 60 сооружений с финансированием около 16 миллионов гривен.

Есть надежда, что сдвинулся с места болезненный вопрос передачи ОТГ права распоряжаться землями за пределами населенных пунктов. На днях Кабинет министров утвердил долгожданный законопроект, теперь слово за Венрховной Радой.

И еще из приятного. По инициативе Запорожский ОП "Центр развития местного самоуправления" [руководитель Александр Свистун] разработана концепция развития спортивной инфраструктуры ОТГ области. Идея в том, чтобы каждая громада получила современную спортивную площадку, с использованием искусственного покрытия. Первые три таких площадки могут появиться уже до конца года. А в ближайшее время на "Славутич-Арене" состоится финал Первого Кубка Украины по футболу среди ОТГ.

И все же реформы, по мнению экспертов, движутся ндостаточно быстро. Одна из причин – в патернализме граждан, которые ожидают изменений, но сами не хотят участвовать в их внедрении. Таковых среди украинцев около 65 процентов. Должно пройти некоторое время, чтобы общество стало более активным и способным решать ответственные задачи.

Опубликовано в Запорожские

В Запорожской ОГА состоялось совещание по поводу подготовки ко второму международному инвестиционному форуму InCo Forum-2017, который состоится 12 октября в выставочном центре «Козак-Палац». Он будет посвящен актуальным вопросам кооперации объединенных территориальных громад [ОТГ] и бизнеса.

Тремя основными тематическими направлениями форума станут имплементация международного опыта, привлечение инвестиций и развитие кооперации между представителями громад, производителями товаров и услуг. В фрпуме также примут участие украинские и иностранные инвесторы, топ-менеджеры, эксперты, представители проектов международной технической помощи.

Сейчас девять объединенных территориальных громад подали заявки на участие в форуме: Берестовская, Веселовская, Воскресенская, Гирсовская, Гуляйпольская, Широковская, Павловская, Приморская и Черниговская ОТГ. Семь громад отказались от участия в мероприятии из-за отсутствия средств. Еще восемь пока раздумывают над участием в экспозиции.

На сегодняшний день во всех объединенных территориальных громадах продолжается разработка инвестиционных паспортов. Создать инвестпаспорты «с нуля» очень трудно. Поэтому активную помощь запорожским громадам оказывают облгосадминистрация, Агентство регионального развития и торгово-промышленная палата региона.

Участие в форуме предоставит громадам реальную возможность выходить на внешнюю арену рынков и самостоятельно продвигать собственные проекты, находить международных партнеров и привлекать инвестиции. Для этого не нужно иметь 100-процентно готовый план. Для инвестора гораздо важнее увидеть готовность громады развиваться и сотрудничать. А детали этого сотрудничества будут обсуждаться в ходе реализации проектов.

Опубликовано в Запорожские

В облгосадминистрации продолжается рассмотрение заявок на проекты, которые будут финансироваться за счет субвенции из государственного бюджета местным бюджетам на формирование инфраструктуры объединенных территориальных громад. Об этом сообщает пресс-служба Запорожской ОГА. Очередное заседание комиссии по подготовке заключений о соответствии проектов плана (программы) социально-экономического развития ОТГ провела заместитель председателя-руководитель руководитель аппарата облгосадминистрации Зинаида Бойко.

Из  16 объединенных территориальных громад, подали проектные заявки, 11 уже получили положительные заключения. Остались пять громад "На недавнем совещании в Тернополе Премьер-министр Владимир Гройсман отметил, что нужно активизировать эту работу, потому что сроки утверждения заявок сжаты. Поэтому обращаюсь к главам громад: до конца этой недели все заявки должны поступить в Минрегион, чтобы вы могли вовремя и качественно освоить средства", - отметила Зинаида Бойко.

Члены комиссии рассмотрели 27 проектных заявок сельских территориальных громад на сумму 22 миллиона 004,4 тысяи гривен. А именно: Беленьковской - 4; Малотокмачанской - 5; Ботиевской - 2 ;. Осипенковской - 11; Долинской - 5.

По итогам заседания решено предоставить положительные заключения по проектам Беленьковской, Ботиевской, Осипенковской и Долинской ОТГ. Малотокмачанской громаде рекомендовано доработать проектные заявки.

Напомним, из государственного бюджета местным бюджетам на формирование инфраструктуры объединенных территориальных грогмад Запорожской области выделены средства в размере 70 миллиона 918,8 тысячи гривен.

По результатам двух предыдущих заседаний облгосадминистрацией предоставлены выводы по 66 проектным заявкам 11 объединенных территориальных громад на общую сумму 48 миллонов 914,4 тысячи гриаен. В том числе три проектных заявки двух объединенных территориальных громад (Гирсовской и Камышевахской) уже согласованы комиссией Минрегиона.

Опубликовано в Запорожские

Перед тим як піти на літні канікули, Верховна Рада внесла зміни до держбюджету, затвердивши нову субвенцію для громад. Також депутати збільшили фінансування за вже існуючими статтям видатків для міст.

Процес погодження цифр проходив складно. Напередодні розгляду поправок у парламенті дискусії тривали майже цілодобово. На засіданнях бюджетного комітету були присутні не тільки представники Мінфіну та власне депутати-члени комітету, а й міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, представники міністерства соціальної політики, місцевих органів влади, а також Асоціації міст України. Далеко не всі рішення депутатів потім схвалило міністерство фінансів. Тим не менш, бюджет скориговано, і поки прийняті Верховною Радою поправки чекають на підпис президента виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан розповів VoxConnector про те, скільки коштів громади можуть отримати цього року, за рахунок чого буде наповнюватись фонд регіонального розвитку в майбутньому і чому субвенція на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – це "разова цукерочка".

- Останніми правками до держбюджету депутати схвалили появу нової субвенції у розмірі 4 млрд грн – на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості. Як вона буде розподілятися і коли громади зможуть отримати цей ресурс?

- На цей момент порядку розподілу цих коштів ще немає. Його повинен узгодити Кабмін. Розпорядником субвенції буде Мінрегіон.

Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів об’єднаних територіальних громад.

Справа в тому, що зараз відбувається два процеси: формування територіальних громад та реформа охорони здоров’я. Логіка у тому, що б спрямувати ці 4 млрд грн на оновлення матеріально-технічної бази медзакладів у перспективних центрах медичних послуг майбутніх ОТГ.

Ці центри оновлять свою технічну базу, надаватимуть якісні послуги первинної меддопомоги, а потім навколо них об’єднаються невеличкі населені пункти.

У чому ризик розподілу цієї субвенції? Наприклад, ми профінансуємо медзаклад у певному селі, а потім це село воно не стане центром об’єднаної громади. У такому випадку вийде, що ми направили кошти не туди.

- Тобто без прийняття законопроекту про медичну реформу розподіл цих коштів неможливий?

- Розподілити можна хоч зараз. Але для того, щоб вони не були викинуті в повітря, потрібно скоординувати два процеси: формування ОТГ і створення перспективних центрів медико-санітарної допомоги в контексті медичної реформи.

Реформа передбачає створення госпітальних округів. В одному окрузі може бути дві лікарні. В процесі формування ОТГ одна лікарня може занепасти, а одна – перетворитися у центр надання медичних послуг. Головне у такому випадку – профінансувати правильну лікарню, щоб потім не доводилося фінансувати іншу.

 

 

- Тут є суперечливий момент, пов’язаний з часовими рамками. Формування ОТГ планується завершити у середньостроковій перспективі, до 2020 року. Субвенція – це ресурс на один, 2017-ий, рік. Наскільки взагалі ці процеси реально синхронізувати?

- До осені вона не буде розподілена однозначно. По-перше, уряд чекатиме ясності із проходженням у парламенті законопроекту про медичну реформу.

По-друге, МОЗ потрібно завершити роботу з формуванням госпітальних округів. Міністерство уже визначилося з їх переліком. На часі створення госпітальних рад - дорадчих органів, які розроблятимуть п’ятирічні плани розвитку госпітального округу, визначатимуть кількість медичних закладів на окрузі та ін.

- Джерело виплати цієї субвенції – спецконфіскація, або так звані "кошти Януковича", отримані злочинним шляхом. Проблема у тому, що це разовий ресурс, наступного року його не буде. Що буде із субвенцією?

- Ця субвенція також разова. Це "цукерка" за ресурс, який восени у громад відберуть в рамках медичної реформи.

- Поясніть.

- На сьогодні місцеві бюджети отримують з державного бюджету близько 50 млрд грн у вигляді медичної субвенції. Вона спрямовується на виплату зарплат медикам. Утримання приміщень, оплата комунальних послуг лікарень та енергоносіїв – це відповідальність місцевих бюджетів.

Медична реформа передбачає створення спеціального органу, який визначатиме фінансування лікарень. Кошти на медицину більше не будуть виділятися у вигляді субвенції місцевим бюджетам. Спецорган напряму виділятиме їх лікарням.

Якщо лікарні надаватимуть неякісні послуги, вони нічого не отримають і “помруть”. Або ж прийдуть до місцевих бюджетів з проханням про додаткове фінансування. І міста змушені будуть виділяти ресурс на їх утримання. Або ж закрити їх. Це основний фінансовий ризик медичної реформи.

- "Кошти Януковича" також є джерелом наповнення фонду регіонального розвитку (ФРР). Чим далі наповнювати ФРР, якщо спецконфіскації не буде?

- На сьогодні, основні джерела наповнення фонду регіонального розвитку – це 1 млрд грн з загального фонду держбюджету, 2,5 млрд грн – за рахунок спецконфіскації. По факту "живих" у нас – 1 млрд грн. Ми сподіваємось, що до кінця року кошти від спецконфіскації вони надійдуть на рахунки громад. Більшість з них уже закріплені за окремими проектами.

- Бюджетний Кодекс встановлює розмір ФРР на рівні 1% доходів загального фонду держбюджету (у 2017-му це близько 7,7 млрд грн), однак у цьому році дія цієї норми призупинена через дефіцит ресурсу. Ваш прогноз на наступний рік: допускаєте, що Мінфін продовжить штучно занижувати розмір фонду регіонального розвитку?

- Допускаю. Дію цієї статті так само можуть призупинити і на наступний рік. Наступного року прогнозний об’єм ФРР – майже 9 млрд гривень. Швидше за все Мінфін вийде з ініціативою скоротити його. Окрім загального фонду держбюджету, альтернативних джерел наповнення фонду регіонального розвитку немає.

 

 

- Парламент також виділив додатково 14,1 млрд грн на субсидії. Наскільки вистачить цієї суми на рік?

- За деякими оцінками річна потреба – 75 млрд грн. Ми порахували з містами, що станом на 1 травня заборгованість державного бюджету перед місцевими за субсидіями складає 35 млрд грн. Уряд виділив 14,1 млрд грн, ще близько 10 млрд грн вдасться перекрити за рахунок заліку переплат. Восени можливе чергове внесення змін до держбюджет із збільшенням ресурсу на субсидії ще на 8 млрд грн.

В принципі цифра у 14,1 мільярдів – це нормально для початку підготовки до опалювального сезону.

- Одна з болючих тем для уряду: депозити громад. Чому міста їх накопичують, а не направляють на проекти розвитку?

- На сьогодні на депозитах міст знаходиться 13,3 млрд грн. Якщо подивитись на структуру цих коштів, то власники депозитів – не лише великі міста. Так, на них припадає левова частка, але районні та обласні бюджети також є у цій сумі.

По-перше, право розміщення коштів спеціально було надано місцевим бюджетам для того, щоб в умовах бюджетної децентралізації вони змогли оновити інфраструктуру. Для реалізації масштабних інфраструктурних проектів кошти потрібно закумулювати.

По-друге, використання коштів ДФРР можливе на умовах співфінансування. Тобто для того щоб реалізувати інфраструктурний проект на кошти фонду регіонального розвитку держбюджету, місто повинне внести свою частку. А це до 10% від вартості проекту.

І третій момент – ці кошти не лежать мертвим вантажем. Кожна копійка з них – і це може перевірити кожна бажаюча інстанція – закріплена за певними статтями видатків місцевих влад.

- Згода, але навіщо їх накопичувати? Чому не витрачати протягом року?

- Міста б їх охоче витрачали, якби у нас тендерні та бюрократичні процеси відбувалися протягом дня. Від початку погодження проекту до його здачі проходить як мінімум півроку. І це дуже швидкий сценарій.

Бюджет не працює за умовами передоплати. Бюджетні кошти витрачаються по факту здачі об’єкта. Наприклад, місто вирішило побудувати дитсадок вартістю 1 млн грн і замовило у підрядника певні послуги з будівництва. І поки він будує, місто поклало ці кошти на депозити у державний банк. Як тільки підрядник виконав роботу – місто їх зняло і заплатило йому.

Найголовніше, що у цих коштів є цільове призначення. Місто не може їх витратити на закупку якихось інших речей.

- Одне з основних звинувачень, яке закидають громадам – накопичуючи депозити, вони заробляють на відсотках.

- Шкода, що нам не "закидають", що таким чином ми підтримуємо ліквідність банківської системи. По-перше, ці кошти знаходяться у державних банках і таким чином ми їх підтримуємо. По-друге, відсотки – це ресурс, який вдається отримати фактично з повітря і витратити його на додаткові об’єкти потрібні територіальній громаді.

 

 

Для прикладу, при здачі дитячого садочка на зароблені кошти від депозиту громада будує дитячі майданчики.

По-третє, відповідно до Бюджетного кодексу громада розмістивши кошти на депозити позбавляється права на отримання позик з держбюджету. Чи це не є ознакою фінансової автономії місцевого самоврядування про яку так багато говорять? Це ж дає можливості держбюджету спрямовувати кошти на свої потреби, а не дотувати місцеве самоврядування.

Що буде якщо ми заберемо ці кошти з депозитів?

- Відтік ресурсу в особливо значних розмірах негативно позначиться на ліквідності банків.

- І якщо ми заберемо кошти – це знизить довіру вкладників у першу чергу до державних банків. Коли націоналізували Приватбанк, він почав боротися за кошти муніципалітетів. Чому? Тому що муніципалітети – це надійний клієнт і джерело додаткового ресурсу.

Ще один момент полягає у тому, що зберігання цих коштів на депозитах дає впевненість підрядникам, що у замовника є гроші і вони нікуди не дінуться. Раніше міста зберігали кошти на своїх казначейських рахунках. У 2010-2013 рр. була поширена практика, коли Мінфін за рахунок коштів громад перекривав касові розриви центрального бюджету. Так у 2013 році було заблоковано 6,2 млрд грн на казначейських рахунках муніципалітетів, які до речі до нас так і не повернулись. Це мало катастрофічні наслідки для місцевого економічного розвитку. Ми хочемо повторення тодішнього сценарію?

Депозити громад працюють на розвиток місцевих економік. Це абсолютно позитивний тренд.

Джерело: VoxConnector

Опубликовано в мировые

В рамках всеукраинского форума «Децентрализация - основа формирования эффективной системы управления и местного развития» под председательством Премьер-министра Украины Владимира Гройсмана были подведены промежуточные итоги реализации реформы в регионах страны. Об этом сообщается на сайте Запорожской ОГА.

Запорожскую область на форуме представляли заместитель председателя - руководитель аппарата облгосадминистрации Зинаида Бойко, директор Центра развития местного самоуправления Александр Свистун, председатель Широковской объединенной территориальной громады Денис Коротенко и председатель Берестовсокой ОТГ Наталья Кушнир.

Запорожская область заняла почетное третье место среди всех регионов Украины по качеству и количеству сформированных объединенных территориальных громад.

По сравнению с июнем 2017 область поднялась еще на одну позицию. Положительную динамику и высокие показатели Запорожского региона отметил первый заместитель министра регионального развития Вячеслав Негода. По его словам, успехи областей-лидеров обусловлены эффективной работой и тесным взаимодействием областных государственных администраций и региональных центров развития местного самоуправления.

Опубликовано в Запорожские

"МИГ" неоднократно рассказывал об успехах децентрализации в Запорожской области. Они могли быть более впечатляющими, если бы не комплекс проблем, который характерен для всей Украины. Об этом шла речь на пресс-конференции "Земельный вопрос — следующий шаг в реформе децентрализации власти", которая состоялась в "Запорожском медиа-центре". В ней приняли участие руководители городов и поселков Запорожской области, эксперты и депутаты.

С землей громады выстроились бы в очередь на регистрацию

Трипольская эксперт АМУКак рассказала региональный консультант Ассоциации городов Украины Маргарита Трипольская, на последней перед каникулами пленарной неделе Верховная Рада должна была рассмотреть несколько важных для административно-территориальной реформы законопроектов. Среди них – проект о службе в органах местного самоуправления; о ликвидации, создании и изменениях границ районов; об объединении городов областного значения. К сожалению, в их перечне не оказалось сверхважного для успешного развития объединенных территориальных громад законопроекта о праве громад распоряжаться землями за пределами населенных пунктов.

 

О необходимости принятия такого закона первопроходцы децентрализации говорят с первого момента создания ОТГ, ведь земля является одним из основных источников доходов громад. Более того, именно отсутствие этого закона стало главным тормозом на пути децентрализации.

Если бы он был принят одновременно с началом административно-территориальной реформы, переговорный процесс между селами и поселками прошел бы молниеносно, а громады выстроились бы в очередь на регистрацию. Однако этого не произошло. И, как опасаются руководители на местах, в ближайшем будущем не произойдет, поскольку изрядная часть народных избранников, заинтересованная придержать землю для себя и своих близких, лицемерно обвиняет местное самоуправление в желании нажиться.

Коноваленко Пологи

“Питання у розподілі землі на сьогодні взагалі не стоїть, вона вже давно розподілена, вже все передане в оренду і на великий термін, – говорит городской голова Полог Юрий Коноваленко. – Питання у тому, що за межами кожної громади, міста, села є десятки та сотні гектар, термін оренди яких закінчився, а держава просто не може її повернути. Наприклад, у Пологах сьогодні 150 гектарів не обробляються просто тому, що вони за межами населеного пункту, і така земля просто заростає бур’яном”.

 

Ракша Михайловка

 

Как рассказал председатель поселковый голова Михайловки Александр Ракша, из 80 тысяч гектаров Михайловского района 33 тысячи "принадлежат" непосредственно поселковому совету. Однако распоряжаться поссовет может только тремя. Може статися так, що право розпоряджатися землею віддадуть нам тоді, коли вже нічого буде віддавати, а чим тоді наповнювати бюджет?”

 

 

 

Добровольность – мать злоупотреблений

Еще одним тормозом для создания ОТГ стало задекларированная в законе добровольность объединения. Некоторые сельсоветы этой демократической нормой явно злоупотребляют. “Ми давно запустили процес об'єднання у відповідності до перспективного плану, – говорит городской голова Полог Юрий Коноваленко, – і зуміли шляхом перемовин і громадських обговорень домовитися з усіма сільрадами, крім однієї. Вона знаходиться в середині території, створюючи "білу пляму", через що ми не можемо довести процес до кінця. 29 тисяч мешканців громади стали заручниками 12 сільських депутатів”.

Есть прецеденты, когда объединению мешают... ОТГ. Те из них, которые созданы в соответствии с принципом добровольности, но вопреки перспективному плану.

Мусиенко Вольнянск

 

“Павлівська ОТГ налічує усього 3600 мешканців невеличких населених пунктів двох сільрад, які кільцем охоплюють Вільнянськ, – говорит городской голова Вольнянска Наталия Мусиенко. –В самій Павлівці, що майже межує з містом, немає дитячого садка, побудувати його немає змоги, та й навряд чи потрібно, і 65 діточок возять до Вільнянська. Між тим штат службовців після об'єднання став налічувати більше, ніж до того – 60 осіб. Ця громада видається малоспроможною, але її територіальне розташування заважає об'єднатися з Вільнянськом іншим сільрадам згідно з перспективним планом. Власне, цей план теж потребує доопрацювання”.

 

Когда ПГТ станут "достойными" субвенций

 

Майстро

Как заверил присутствующих председатель постоянной комиссии по вопросам местного самоуправления и административно-территриального устройства Запорожского облсовета Дмитрий Майстро, в сентябре облсовет рассмотрит изменения в перспективный план формирования территорий громад Запорожской области. Он также отметил необходимость решения вопроса о выделении субвенций при объединении поселкового городского типа. Это еще один тормоз децентрализации, так как по существующему законодательству субвенции выделяются только сельским территориям. А в Запорожской области не являющихся райцентрами ПГТ целых 13-ть.

 

Впрочем, несмотря на сложности, новые пять громад Запорожской области заявили об объединении: Подгорненская [Васильевский район], Акимовская и Кирилловская [Акимовский район], Воздвижевская [Гуляйпольский район], Плодородненская [Михайловский район]. Еще три – Чкаловская [Веселовский район], Новобогдановская [Мелитопольский и Михайловский районы] и Благовещенская [Каменско-Днепровски й район] – на подходе. Дело за ЦВК, которая должна назначить дату выборов. Деньги на них Кабмин уже выделил.

Анна Чуприна, фото автора

Опубликовано в Важно

 

Много раз приходилось слышать, что процесс децентрализации в Запорожской области дает ощутимые результаты. Внимая отчетам, что бюджеты объединенных территориальных громад [ОТГ] выросли в два-три раза, что за какой-то год-полтора отремонтированы многие объекты социальной сферы, что в селах с успехом внедряются энергосберегающие мероприятия, ориентированные на применение альтернативной энергии, думалось: “Лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать”. И вот корреспонденту "МИГа" представилась возможность принять участие в пресс-туре в Преображенскую ОТГ Ореховского района, который организовало Запорожское региональное отделение Ассоциации городов Украины при поддержке Запорожской областной организации НСЖУ.

“Аудитори були в шоці

Как рассказал председатель Преображенской ОТГ Владимир Сидун, в 2015 году бюджет громады составлял 11 миллионов гривен, а в 2016 он составил 30 миллионов. Приобретены два новых школьных автобуса, три медицинских автомобиля, экскаватор. Ремонтные работы ведутся на 15-ти объектах.

Сидун“Дуже хочеться довести мешканцям Криму та Донбасу, що зміни в Україні є, і вони для людей – на краще, – делится Владимир Анатольевич. – Взяти хоча б ефективне використання коштів. Нещодавно була в нас фінансова перевірка, так аудитори були в "розпачі". Бо з восьми мільйонів освоєних коштів вони зафіксували недоліків лише тисяч на десять. Ще й додали, що в наших сільських дитсадочках ремонти зроблені краще, ніж в деяких міських. Це й не дивно, бо люди контролюють використання кожної копійки. У нас є сайт, де викладена вся звітність, и кожен мешканець може перевірити, в яку суму обійшовся навіть аркуш паперу, не кажучи вже про більші проекти”.

 

 

Да будет свет!

Взять, например, уличное освещение. Несмотря на то, что его удалось капитально отремонтировать в самой Преображенке, да еще реализовать проект ЕС/ПРООН, благодаря которому в селе Мыкильское появились системы освещения с использованием "энергии солнца", улицы многих населенных пунктов остаются темными. Проводить "центральное" освещение в село, где живет всего 50-60 человек, да еще дома расположены далеко друг от друга, дорого. К тому же на эти работы нужно заказывать проекты, которые стоят о-о-очень недешево. Поэтому в Преображенской ОТГ решили перейти на... индивидуальное улчиное освещение.

“Ми за рахунок громади встановлюємо металеві опори вартістю лише 2300-2500 гривень, на них вішаємо енергозберігаючі лампи, і громадський електрик під'єднує такий ліхтар до домоволодіння, – делится "ноу-хау" Владимир Сидун. – Такі роботи не потребують проектів та узгоджень, а вартість вуличного освітлення обходиться мешканцям будинку десь у 20 гривень на місяць. Або сусіди домовляються, і ділять цю суму між собою. Це вигідно і громаді, бо власник охороняє "свій" ліхтар”. В прошлом году десять таких электрических опор были установлены в восьми селах громады, сейчас количество заявок на их установку перевалило за сотню.

Ну, что такое экскаватор?

Для самого отдаленного населенного пункта громады Вильнянки [32 километра от центра] это приобретение местного коммунального предприятия оказалось спасением. Раньше после обильных снегопадов люди по три дня сидели без хлеба. А когда минувшей зимой за ночь выросли полуметровые сугробы, уже к 11 часам утра ноздри жителей взволновал запах свежей выпечки, которая прибыла в село по пробитому экскаватору пути.

Еще при исполкоме открыли отдел государственной регистрации, которым руководит Оксана Шажкова. “У відділі працює шість реєстраторів майнових прав, ведення бізнесу та місця проживання, – рассказывает Оксана Анатольевна. – Всі кваліфіковані спеціалісти, в минулому працювали в органах юстиції. Відділ працює за принципом екстериторіальності, тобто обслуговує мешканців усього Оріхівського району, але наше населення йде позачергово. Минулого року оформлено 3400 заявок, на сьогоднішній день [25 мая] надійшло вже 1800 заявок. Кошти від реєстрації надходять до бюджету громади”.

Медпомощь стала лучше и оказывается быстрее

Медицинское обслуживание Преображенской ОТГ, несмотря на неторопливость внедрения медицинской реформы, тоже улучшилось. Центр первичной медико-санитарной помощи [ЦПМСП], в состав которого входят три семейных амбулатории [Преображенская, Омельницкая и Мыкильская] и четыре фельдшерских пункта [Егоровский, Новоселовский, Вильнянский, Свободянский], полцучил медицинскую лицензию.

Центр первойп медпомощи гдлавврач и Сидун

Стало значно легше працювати з населенням, – говорит главврач ЦПМСП Преображенской ОТГ Виктория Козырь. – На сім закладів охорони здоров'я громада придбала три санітарних автомобіля, і тепер лікарі набагато швидше можуть надати допомогу. Кадрами ми забезпечені майже на сто відсотків. Від німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ дві амбулаторії та три фельдшерських пункти отримали набори обладнання. В кожний набір входить сумка-укладка для сімейного лікаря, сумка-холодильник, отоскоп, глюкометр, портативний електрокардіограф, професійний стетофонендоскоп, дитячі ваги, тонометри та інші необхідні речі”.    

Центр первой медпомощи

Медмашина

 

 

Гордость громады – образовательный округ

Но главым достижением ОТГ, бесспорно, является создание Преображенского образовательного округа. Осью является опорное учреждение – НВК "Основа" в Преображенке, где обучается 239 учеников, есть целый компьютерный "парк" из 38 единиц техники [в их числе – 15 приобретенных в прошлом году новых компьютеров с программным обеспечением], принтеры, мультимедийное оборудование и Wi-Fi. В Омельнике и Вильнянке работают филиалы "Основы". В Преображенский образовательный округ входят также преображенское дошкольное подразделение "Ромашка" и три территориально удаленных группы.

Мы нанесли визит в "Ромашку".

Детсад Преображенка

 

 

Детсад Преображенка заведующая

 “В дитсадку замінені на енергозберігаючі всі вікна та двері, побудовані дві котельні – одна працює на газу, інша – на твердому паливі, – рассказала заместтель директора опорной школы-руководитель ДОУ "Ромашка" Ольга Чиж. – Ми відремонтували також музичну залу, а за допомогою проекту ЄС/ПРООН встановили на даху сонячний колектор, завдяки якому в приміщенні круглий рік є гаряча вода. В групах зроблено ремонти, придбано нові меблі, посуд”.

Детсад Преображенка солн бат

 

"МИГ" обратил внимание на яркие уютные росписи на стенах спален, игровых и коридоров. Их своими руками создала кастелян "Ромашки" Маргарита Зозулина.

Детсад Преображенка кастелянша

Детишек здесь хорошо кормят. В день питание обходится в сумму около 15 гривен, родители оплачивают 40 процентов. И если раньше в садике было только 35 малышей, то сейчас их уже 100 – большую часть подвозят из окрестных сел. Но в удаленных пунктах есть еще три группы, где дошкольное образование получают 46 ребятишек.

Детсад Преображенка4

В Омельнике расположен филиал имени академика Долежаля опорной школы НВК "Основа", где учится 99 ребят. 76 из них, живущих в девяти населенных пунктах трех сельсоветов, подвозят на приобретенном в прошлом году школьном автобусе.

Здесь проведен капитальный ремонт крыши, заменены 36 окон в кабинетах и спортзале. На подворье есть кресло желаний, подковы на счастье, установлен легкая скульптура, изображающая пару аистов.

Омельник музей аисты

 

Омельник Орел

  “Лелеки поселилися у нас, коли держава стала незалежною, – рассказывает     заведующая филиалом Татьяна Орел. – Вони стали символом села, школи і Преображенської громади загалом. Наша школа дуже давня, існує з 1881 року. І громада підтримує її в гідному стані”.

 

 

В Омельницком филиале есть музей под открытым небом и большой сад, где ребята ведут экологическую и исследовательскую работу, выпращивают лекарственные травы и даже делают ароматные чаи, которыми угощают односельчан и гостей.

Омельник музей

 

Омельник музей1

В Преображенском образовательном округе есть логопед, психолог, социальный педагог, которые по вторникам и четвергам на специально приобретенной машине ездят в филиалы и дошкольные группы на территории всей громады.

Во внешкольное время дети занимаются в многочисленных кружках и спортивных секциях.

Как умно распорядиться пустующим зданием

Особенно "МИГ" порадовался, когда мы прибыли в Новоселовку. Четыре года назад здесь закрыли школу, [в просторном относительно здании училось всего около 20-ти школьников], и местные жители тогда очень переживали, что помещение придет в запустение. Ничуть не бывало.

Новоселовка школа-библ

Новоселовка школа-библ1

Новоселовка школа-библ2

 

Новоселовка стары сельсовет Шевченко

 

 “Частину приміщення ми капітально відремонтували, і тепер тут знаходяться ФАП, бібліотека і сільрада, – рассказал староста Новоселовки Александр Шевченко. – Люди бачать здвиги, в головах стало розвиднятися, ы вже коло своїх подвір'їв вони намагаються навести лад”. К слову, по тому же принципу [учебный комплекс-библиотека-сельсовет] обустраиваются помещения и в других небольших населенных пунктах.

 

Юлия Терно староста Вильнянка

 

Староста отдаленных сел Вильнянка, Васыливское и Общее Юлыя Тарно подуелилась, как ей работается с "центром": “Від території на сесіх громади маємо трьох депутатів, а крім них, ще є громадська рада. Усі наші побажання беруться до уваги, люди не відчувають себе на околиці. Багато робиться для благоустрою території”.

 

 

Светлана Семченко староста Мыкильське

 

Староста сел Мыкильское, Новосолошино и Тимошевка Светлана Семченко тоже довольна: “В дитячому садочку перекрили дах, встановили новий котел на твердому паливі, зараз облаштовуємо харчоблок, аби дыти могли перебувати в садочку круглий рік. Звичайно, за власні кошти ми цього б не зробили. Всі потрібні довідки ми видаємо на місці, а через місяць будемо здійснювати і нотаріальні дії”.

 

 

Преображенская ОТГ смотрит в будущее и работает над инвестиционным паспортом громады. “Є така приказка, – говорит Владимир Сидун, – що треба інвестора тисячу разів поцілувати, аби на тисячу перший він до тебе повернувся обличчям. Поки що ми робимо все, аби бути зрозумілими нашим людям і працюємо на перспективу. І я впевнений, що років через десять Україну буде не впізнати!”

Анна Чуприна, фото автора       

Сохранить

Опубликовано в Запорожские

В Запорожской области восемь объединенных территориальных громад готовятся избрать своих лидеров, – сообщается на сайте Запорожской ОГА. Избирательный процесс стартовал в Великобелозерской сельской ОТГ; Павловской сельской ОТГ; Гуляйпольской городской ОТГ; Широковской сельской ОТГ; Каменско-Днепровской городской ОТГ; Водянский сельской ОТГ; Ореховской городской ОТГ; Черниговской поселковой ОТГ.

Выборы состоятся 30 апреля этого года.

В целом по Украине в избирательный процесс вступили 47 объединенных территориальных громад в 19 областях.

Опубликовано в Запорожские

«Запорожский медиа-центр» продолжает предоставлять открытую площадку для диалога разных ветвей власти, местного самоуправления, представителей общественных организаций и экспертов. На прошлой неделе здесь состоялся круглый стол на тему «Законодательные нововведения в сфере реализации реформы местного самоуправления». В нем приняли участие чиновники Запорожской мэрии, депутаты облсовета, региональные консультанты Ассоциации городов Украины, а также руководители объединенных территориальных громад Запорожской области.

Служить в самоуправлении будет престижно

Региональный консультант Ассоциации городов Украины [АГУ] Маргарита Трипольская рассказала, что 9 февраля Верховная Рада Украины приняла Закон Украины №2489 «О службе в органах местного самоуправления». Перед этим на платформе «Пульс» запорожские эксперты провели совещание с народными депутатами от Запорожской области, и это дало результаты: закон поддержали шесть нардепов.

Этот закон впервые разделил понятия «служба в органах местного самоуправления» и «государственная служба». Он также способствует деполитизации местного самоуправления: служащие в его органах не могут быть членами политических партий. Во-вторых, повышается престижность этой службы, определены квалификационные требования, а также статус сотрудников коммунальных предприятий. Более того, в законе закреплена обязанность всех выборных должностных лиц повышать свою квалификацию. Наконец, сами громады получили право определять уровень зарплаты своим служащим.

Маргарита Трипольская проинформировала о принятии ВР еще двух важных законов. Один из них касается четкого определения статуса, прав и обязанностей старост, другой облегчает объединительные процессы. Он касается так называемых «белых пятне» – когда согласно перспективному плану несколько сельсоветов приняли решение об объединении, а один по каким-то причинам не соглашается, что тормозит весь процесс. Согласно закону № 4772 теперь «семеро одного не ждут».

Что будет с райсоветами?

Однако у законодателя еще много работы. В Украине 32 готовые к старту громады [на Запорожье их три] с нетерпение ожидают принятия закона, который позволит объединяться населенным пунктам, которые находятся в разных районах. Председатель постоянной комиссии по местному самоуправлению и административно-территориальному устройству Запорожского облсовета Дмитрий Майстро обратил внимание присутствующих еще на несколько острых проблем, которые волнуют граждан и требуют активности Верховной рады. Это прежде всего право распоряжаться землями за пределами населенных пунктов, чего громады требуют уже два года. От этого зависит наполнение местных бюджетов. Далее, необходимо определиться с полномочиями райсоветов и РГА. В области большинство из них существует в двух реальностях: есть ОТГ, которые целиком перешли на прямые отношения с госбюджетом и не нуждаются в районной «прокладке», и есть другие населенные пункты, которыми все еще реально руководят районные структуры. В будущем нужны эти структуры или нет? Если нет, то какова их дальнейшая судьба?

Почему дискриминируют ПГТ?

Дмитрий Майстро обратил внимание также на дискриминацию, которой подвергаются жители ПГТ [поселки городского типа]. В советское время достаточно было одного многоквартирного дома, чтобы обзавестись престижным по тем временам статусом. Однако сейчас господдержка ОТГ в вопросах развития инфраструктуры касается только сельского населения. А жители ПГТ таковым не считаются, что приводит к возмущению. К примеру, создание ОТГ на базе поселков городского типа Кушугум, Балабино и Малокатериновка тормозится преимущественно по этой причине.

Времени на раздумья все меньше

Тем не менее, населенным пунктам, которые все еще размышляют над целесообразностью объединения, стоит активизироваться. Как рассказал консультант по бюджетным вопросам Офиса реформ АГУ Александра Олянина, прежде всего это выгодно. По итогам 2016 года собственные доходы шести громад составили 95 миллионов гривен, вместе с госсубвенциями – 150 миллионов. До объединения их бюджеты имели примерно 30 миллионов гривен. Но нужно отметить, что господдержка не безразмерна. В целом по Украине в прошлом году субвенции государства на развитие инфраструктуры составили миллиард гривен на 159 объединившихся громад. В этом году полтора миллиарда выделено уже на 366 ОТГ. Правда, на экономическое развитие территорий предусмотрено еще четыре миллиарда. Они распределяются не только среди ОТГ и не путем конкурса, а распоряжениями Кабмина. Чтобы таковое было издано, необходим проект, который могут поддержать перед Кабмином нардепы от Запорожской области. Но ОТГ все же имеют больше преимуществ. Они получат еще и местную поддержку. В частности, в этом году на каждую из 24 ОТГ Запорожской области облсовет выделим по одному миллиону гривен.

Сельсоветы Каменки-Днепровской наконец договариваются

Под занавес встречи своими успехами и планами поделились руководители ОТГ, которые были представлены на всех уровнях развития. Председатель Воскресенской ОТГ Пологовского района Николай Гузенко рассказал о положительном опыте громады, которая объединилась еще в 2015 году.   Председатель Камышевахской поселковой ОТГ Ореховского района Юрий Карапетян, который был избран на эту должность в декабре 2016, поделился ближайшими планами. Председатель Водянского сельсовета Каменско-Днепровского района Сергей Ермаков поведал, что несмотря на сложный переговорный процесс, председатели четырех самодостаточных сельсоветов нашли общий язык, и идут на выборы 30 апреля общей командой. А председатель Благовещенского сельсовета того же Каменско-Днепровского района Людмила Дрязгина порадовала известием, что удалось достичь взаимопонимания с жителями и руководством соседней Ивановки. Упоминавшийся выше закон о «белых пятнах» позволяет им объединиться, не ожидая согласия Новой Петровки. Главное, что люди хотят изменений и наконец готовы в них поверить.

Анна Чуприна, фото автора

Опубликовано в Запорожские

apple d

Свежий номер

Поиск

Система Orphus