Особенности строительства громады в Гуляйполе – самом славном городе Украины:)




Вторник, 11 Сентябрь 2018 13:04 Версия для печати

Особенности строительства громады в Гуляйполе – самом славном городе Украины:)

Автор 

Децентрализация и административно-территориальная реформа – процесс не только безусловно полезный для страны, но и, в отличие от других украинских реформ, вызывающий положительные эмоции. Выезжая в громады Запорожской области, не устаешь радоваться энергии и вдохновению земляков, взявшихся за обустройство своих городов, поселков, сел, и приятно удивляться, как они меняются в лучшую сторону. Проблем, безусловно, море, и у всех они примерно одинаковые. Тем более интересно наблюдать, как решает их каждая громада.

Финансовый 2017-й год прошел, как сон пустой... Но!

“Вітаємо в найкращому та найславетнішому місті України – Гуляйполі!” – с улыбкой приветствовал участников пресс-тура, организованного Запорожским центром развития местного самоуправления, председатель Гуляйпольской городской ОТГ Сергей Ярмак. А затем рассказал об особенностях местного "громадского строительства".

на верх

Происходило оно не так чтобы быстро: в октябре 2016 года решение об объединении приняли Гуляйпольский  горсовет и шесть сельсоветов [Мирненский, Гуляйпольский, Дорожнянский, Святопетровский, Равнопольский и Червонянский]. Однако ЦИК назначил первые выборы только на апрель 2017 года. Из-за этого в новые финансовые отношения с госбюджетом громада  вступила  лишь восемь месяцев назад, пополнившись  в октябре 2017-го еще тремя сельсоветами – Успеновским, Новониколаевским и Темировским. Таким образом, Гуляйпольская городская громада стала одной из самых крупных ОТГ области – в ней живет около 20 тысяч человек.

Гуляйпольцы досадовали, что  2017 год был потерян в денежном плане, но времени даром не теряли – горсовет с исполкомом провели полную ревизию своего хозяйства, обзавелись международными контактами и определили большой фронт работ, на каждом участке которого сегодня достигнуты определенные успехи.

ЯрмакЯкщо ви спитаєте про цифри, то до об'єднання бюджет складав 15-20 мільйонів гривень, зараз власних надходжень близько 67-ми мільйонів, а разом з субвенціями – більше 120-ти, – рассказывает председатель Гуляйпольской ОТГ Сергей Ярмак. – Але до цифр слід ставитися обережно, бо нам дали не тільки гроші, а й великі повноваження.

 На території громади діє сім комунальних підприємств, які надають послуги з водозабезпечення та водовідводу, вивозу та утилізації твердих побутових відходів, обслуговування будинків та прибудинкових територій, освітлення та прибирання території населених пунктів, надання ринкових послуг. Чотири з них діють на території міста і 3 в селах ОТГ - Успенівка, Гуляйпільське та Мирне. 

Допомагає інфраструктурна субвенція, і маємо певні зрушення та позитивні зміни. Наприклад, за рахунок субвенції з державного юджету на розвиток інфраструктури ОТГ на загальну суму 880 тисяч 982 гривні наше КП «Благоустрійсервіс» розпочало роботи по закупівлі транспортних засобів спеціального призначення та комплектуючі вироби до них. Це спеціальні установки для ремонту дорожнього покриття, віброплита, бензинова повітродувка, трактор, роторна косарка та снігоприбиральний відвал для трактора, бензинові тримери.

Техника

Ця техніка призначена  для поточного ремонту доріг.

З ними у нас дуже великі проблеми. Гуляйполе лише в 120 кілометрах від Донецька, й нашими шляхами пройшла уся важка військова техніка. Власними силами ми можемо лише створити деяку "проїздність", хоча цього року вирішили покласти 100 метрів нового асфальту до... цвинтаря. Бо люди кажуть, що це за влада, коли навіть небіжчика до останнього притулку не можна довезти. Там справді яма на ямі, з одного боку колись рили водогін, з іншого – газопровід, й розірвали все покриття. Загалом же громада не може ще займатися капітальним ремонтом доріг. Втішає, що цього року держава виділила досить великі кошти – на Гуляйпільський район більше 20 мільйонів. Якби так і надалі, то за п'ять-сім років мали б пристойне сполучення”.

К Новой украинской школе готовы!

 Визит в громаду состоялся накануне нового учебного года. И "МИГу" было особенно интересно узнать, готовы ли общеобразовательные учреждения к внедрению Новой украинской школы. Ведь по области картина нерадостная: государство чуть ли не впервые в жизни выделило и, главное, вовремя профинансировало серьезные деньги на оборудование и методическое оснащение образовательного пространства для первоклассников, но в целом по области была освоена едва половина средств.

Школа коридорШкола доска

Потому очень приятно было увидеть в гуляйпольском коллегиуме "Лидер" два учебных кабинета, вылизанных, как говорится, “от носика до хвостика” в ожидании 60-ти детишек. В "Лидере" переиначили поговорку “театр начинается с вешалки” в “класс начинается с коридора” - малышей встречают нарисованные на полу огромные цветные карандаши и забавные улитки, а стены у дверей расписаны яркими узорами.

Школа партыШкола коврик

В самих классах с порога бросаются в глаза выстроенные особым образом новенькие парты – с таинственными выдвижными ящиками, регулировкой сидений по росту ребенка и крышек – по наклону для письма. В шкафах – новые дидактические материалы, на стенах – доски, а на свободном пространстве уютный коврик так и манит устроить веселые посиделки.

И подобным образом оборудован не только "Лидер", а все школы громады [к слову, в образовательную систему громады входят девять школ, восемь детсадов и два внешкольных заведения]. Хотя щедрость государства оказалась преувеличенной.

“Держава розрахувала, що вона забезпечує 90 відсотків реалізації програми нової школи, а 10 відсотків - місцеві території, – делится Сергей Ярмак. –  Виходячи з цього, на придбання комплектів парт зі стільцями ми отримали 211 тисяч 892 гривні з Держбюджету, дофінансували на парти 376 тисяч гривень – це не 10 відсотків, а значно більше. Всього на парти витрачено 588 тисяч гривень. Вартість одного комплекта  нам обійшлася 2 450 гривень.

Крім цього, із місцевого бюджету виділено 98 тисяч 92 гривні, і на них придбано 11 шаф-трансформерів для розміщення дидактичного матеріалу.

У червні ми отримали 114 тисяч 723 гривні з Держбюджету на придбання оргтехніки (ноутбуків, принтерів) та додали ще 13 тисяч 500 гривень з місцевого бюджету, що склало загалом 128 223 гривні. За них придбано 9 ноутбуків, 9 ламінаторів, 1 багатофункціональний принтер в Успенівську ЗОШ, бо ноутбук для першого класу вже придбали.

Також державою виділено 145 тисяч 740 гривень на придбання комп’ютерної техніки, з місцевого бюджету до названої цифри додано 108 тисяч. Усього - 253740 гривень. Ми закупили 11 проекторів і 11 дошок для перших класів.

Крім цього, до 237 428 гривень з держбюджету, які виділено на придбання дидактичних матеріалів, ми додали 24 тисячі з місцевого бюджету”.

 В громаде пять объектов образовательной сферы находятся на разных стадиях строительства [от проектировочных до строительных работ]. На текущих ремонтах [разумеется, не только школ] занята бригада из двух человек, которую специально создали на базе КП "Житлосервіс", – ведь на аварию среди ночи шабашник не поспешит.

А среди масштабных планов – оборудование спортивной площадки при ООШ № 1, которую собираются оснастить всевозможной "физкультурной начинкой"; реконструкции по последнему слову энергоэффективности детского сада "Сонечко" и специализированной школы. Средства на это громада собирается получить от Госфонда регионального развития.

Проект спортплощадка

Проект школа

Проект детсад

К слову, на базе "Сонечка" уже функционирует в громаде инклюзивно-ресурсный центр. Также же в громаде работают восемь  инклюзивных классов и две специализированных ресурсных комнаты.

 Как "Лидер" открыл для громады GIZ и не только

В Гуляйпольской ОТГ в скором времени будут определяться с двумя опорными школами.

Школа директор“Ми готуємося до участі в конкурсі, і сподіваємося, що станемо такою школою”, – улыбается  директор коллегиума "Лидер" Людмила Лопатина.

Надежды Людмилы Валентиновны обоснованны. Коллегиум "Лидер", отвечая своему названию, стал первооткрывателем в работе громады с Немецким обществом международного сотрудничества GIZ. Два года назад Людмила Лопатина подала заявку и выиграла в отборе программы "Развитие социальной инфраструктуры в связи с увеличением количества внутренне перемещенных лиц". В августе 2016 в коллегиуме побывала первая немецкая делегация, а уже в ноябре 2017 школа предстала в новом облике. “На кошти німецьких партнерів перекритий дах, реконструйовано ганок з парадною групою, встановлено пандус, зроблено відмостку, – перечисляет Людмила Валентиновна. – Повністю утеплені стіни, що дає дуже значну економію коштів. Для середньої та старшої ланки придбані парти, дошки, в їдальні з'явилися нові меблі. Оснащений тренінговий кабінет, где проходять навчання педагоги всіх шкіл громади. До речі, ми підготували десять тренерів для роботи з різних напрямків здоров'язберігаючих технологій у навчальному процесі. А цього року ми відкриваємо тренажерний зал.”.

Школа двор

 

Школа тренажер

Поскольку опыт сотрудничества с коллегиумом и местной властью немцы сочли успешным, громада получила поддержку по программе GIZ и в других  сферах. В частности, девять компьютеров и автоматический гематологический анализатор, позволяющий за одну минуту провести анализ крови по 20-ти параметрам. [К слову, сегодня громада сотрудничает не только с GIZ, а принимает участие также в международных программах U-LEAD с Европой, USAID и других]

Компьютеры ГИЗ

ГИЗ анализатор

 

На второй этаж пенсионерам карабкаться больше не надо

А в апреле этого года в Гуляйпольской ОТГ немцы помогли оборудовать Центр предоставления административных услуг [ЦПАУ], снабдив его офисной мебелью, оргтехникой,  программным обеспечением и детским уголком. Ремонт же помещения в соответствии с европейскими требованиями по его доступности для людей с особыми потребностями по словам Сергея Ярмака, профинансировала громада и меценаты: “Власні інвестиції у ремонтні роботи, матеріали, обладнання ЦНАПу склали 350,4 тисячі гривень, а окрема моя вдячність за співфінансування приміщення Курману С.І., Жовніренку О.І., Черненку О.Ф., Ходусу Ю.Г., Малюкі О.С.”

ЦНАП Терцентр

Сегодня здесь предоставляется 61 административная услуга, а громада на этом не останавливается. У квітні 2018 була подана заявка на конкурс, оголошений Програмою «U-LEAD з  Європою», і наша громада відібрана для надання інституційної та матеріальної допомоги в облаштуванні ЦНАПу, – говорит Сергей Ярмак. – Ми стали першими на Запорізьку область та одними з десяти ОТГ на Україну, хто розглядався грантодавцем для надання мобільного ЦНАПу, який донедавна був один на всю країну у місті Славута. З десятки були обрані шість громад, і ми увійшли в їхнє число. В грошовому еквіваленті це зовнішні  нвестиції, які складають близько 1.8 мільйона гривень.

Мобільний ЦНАП — це спеціально обладнаний транспортний засіб, у якому облаштовані два повноцінні робочі місця для надання адміністративних послуг, в тому числі, маломобільним групам населення. Це означає, що жителі міста та району матимуть можливість отримувати послуги безпосередньо біля місця проживання у ручний для них час”.

Открытый в апреле ЦПАУ разместился на первом этаже здания довоенной постройки, где когда-то был педагогический институт, а до недавнего времени – отделение больницы. Компанию ЦПАУ составляет Территориальный центр социального обслуживания.

“Коли ми обирали приміщення для ЦНАПу, – рассказывает председатель Гуляйпольской ОТГ Сергей Ярмак, – зупинилися саме на цьому, бо це в центрі міста, поруч лікарня, банк, де можна оплатити послуги, – а також щоб перевести сюди й терцентр соціального обслуговування. Раніше він розташовувався на другому поверсі міськради, і літнім людям було дуже незручно й важко долати круті сходи”.

Скрипаль

 

Таких в Гуляйполе немало. Как рассказала директор Территориального центра социального обслуживания Юлия Скрипаль, он обслуживает более тысячи человек [665 гуляйпольцев заключили с центром договоры о соцпомощи на дому и 516 – об адресной помощи]. Причем это жители не только Гуляйпольской ОТГ, но и других населенных пунктов района. “Центр існує з 1990 року і перебував на балансі районної ради. Відверто кажучи, коли організовувалася громада, ми переживали, що буде з нашим колективом майже в 60 осіб і, звичайно, з нашими підопічними. Але все склалося якнайкраще: ОТГ взяла нас в повному складі, а з 1 січня ми знаходимося в цьому зручному приміщенні, куди перенесли і банк одягу. Мріємо, що громада допоможе відкрити денне відділення хоча б на десять-дванадцять ліжок”.

 

Как реанимировать "Махнофест"

За житейскими буднями громада не забывает о будущем и главным приоритетом определила для себя туристическое направление. Гуляйпольский краеведческий музей в этом году посетили гости из Швеции, Японии, Польши, Германии и разных областей Украины.

Краеведчесчкий музей

Внимание будущих туристов привлечет и своеобразное "продолжение экспозиции под открытым небом" – недавно реконструированный силами меценатов и громады сквер, где обновлен ландшафт, выложены дорожки, установлены необычные лавки  с урнами, а в центре радует глаз часовня, которую освятили в середине августа.

Капличка

Ее появление здесь неслучайно: молодой историк Сергей Звилинский с коллегами из ГП "Південьгідроархеологія" провел раскопки и открыл элементы фундамента пятикупольной Свято-Троицкой церкви, которая была доминантой города в начале ХХ века.

Со временем в сквере появятся новые экспонаты, креативные стенды о Гуляйполе и указатели туристических маршрутов, которые пролягут к "Махновским островам" и Мемориальному комплексу в Нестора Махно. Последние пока только в проектах [Эскизы и концепция обоих объектов разрабатываются известным худжожником Анатолием Гайдамакой], но проектах впечатляющих.

Махновские острова

"Махновские острова", по задумке громады, – масштабная туристическо-рекреационная зона [в том числе для велосипедистов и любителей конных прогулок] на двух искусственных островах и прилегающей территории реки Гайчур. Там предполагается создать парк с аттракционами, ярмарочную площадь и торговые ряды, открыть кемпинг и фестивальный городок. Описанная инфраструктура позволит возродить музыкально-литературный  андеграундный "Махнофест".

Напомним, что этот фестиваль проводился несколько лет подряд до 2010 года  по инициативе Олеся Дония при поддержке Министерства молодежи и спорта и пользовался большой популярностью. Но уже тогда чувствовалось, что стадион в качестве площадки для выступающих и фестивалящих – не совсем то, что нужно. Сегодня же стадион силами громады стал настоящим спортивным центром – с тренажерами, детской площадкой, мини-футбольным полем, и совершенно не подходит для музыкальной вольницы.  "Махновские острова" могут решить эту проблему.

О прахе Нестора Ивановича

Наконец, развитие бренда Нестора Махно должен увенчать мемориальный комплекс в его честь – земляная насыпь со ступнями, символизирующими годы его жизни, и каменными глыбами, над которыми вознесется прославленная тачанка.

Мемориальный комплекс проект

На вопрос, когда туристы смогут увидеть это "зиккурат", председатель Гуляйпольской ОТГ Сергей Ярмак ответил: “Справа впирається в питання з...  прахом Нестора Івановича. Ви знаєте, що на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі закінчився строк оренди місця для урни з його прахом. Ми запропонували обласній владі перенести його до Гуляйполя, розмістивши його в меморіальному комплексі, й отримали підтримку. Але остаточно це питання має вирішитися на рівні міністерств, до  того ж, несподівано на прах Махна стало претендувати сусіднє Дніпро. То ж ми в очікуванні”.

Впрочем, гуляйпольцы настроены на лучшее. “Ми хочемо вийти на міжнародний рівень, і я вірю, що нам це вдасться, – говорит заместитель председателя Гуляйпольской ОТГ по вопросам инфраструктуры и инвестиций Светлана Плющий. – Створення громади надало поштовху до більш плідної взаємодії як з громадськими організаціями, так і з місцевими підприємцями, які охоче вкладають кошти в благоустрій. Коли починалася реконструкція сквера, ми навіть не очікували, що все так швидко здійсниться. Але сконцентрувалися сили археологів, виконкома, меценатів... У тих, хто разом, і працюють на одну мету – усе вийде!”

Анна Чуприна, фото автора

МИГ Больше цифр и фактов о развитии Гуляйпольской ОТГ можно найти на сайте www.gpmrada.gov.ua   

комментарий

Без діалогу влади з бізнесом та мешканцями громади розвитку не буде

Рассказать о новом восприятии жителями объединения в ОТГ  "МИГ" попросил советника по вопросам коммуникации Запорожского Центра развития местного самоуправления, созданного при поддержке Программы “U-LEAD з Європою” и Минрегиона Украины, Наталию Селюкову.

– Меняется ли отношение жителей территорий к своим городам, поселкам и селам после создания громад?  

21768199 1689277331084785 1707334161954036148 n– Ставлення змінюється на краще. Можливо, не так швидко і не в усіх, але інакше і бути не може. Декілька разів доводилось навіть чути поправку: “Не в Гуляйполі, а в Гуляйпільській громаді”:). Люди свого часу зробили свій вибір на користь ОТГ, це — їх вибір і їх відповідальність, яку починають усвідомлювати. І тут мова навіть не про представників влади, які у більшості громад розуміють, що треба розвиватися, заробляти, економити, а не чекати звідкись коштів та шукати винних.

Про зміну ставлення говорить підвищення громадської активності. Приклад – невелика Остриківська ОТГ, яка тільки за рахунок небайдужих людей змогла організувати святкування Дня Незалежності, не витративши з бюджету жодної копійки. Люди в громадах власними силами облаштовують території відпочинку, створюють молодіжні хаби (Веселівська ОТГ), організовують різні спортивні та культурні секції, причому не лише для розвитку дітей та молоді.

Більше активно включаються до планування майбутнього громад. У Гуляйпільській громаді, наприклад, на засіданні робочої групи з розробки стратегії було 35 (!) осіб — представники влади, бізнесу і громадськості, причому кожен висловлював свої пропозиції, долаючи "опозиційне" налаштування один до одного.

– Предприниматели охотнее вкладывают средства в благоустройство?

фонтан1– Так, і насправді дуже радує, що такі приклади не поодинокі. У Гуляйпільській громаді, наприклад, підприємці облаштували фонтан перед Будинком культури, сквер коло музею, збудували капличку, а їхній внесок у ремонт Центру надання адміністративних послуг склав більше, ніж витрати з бюджету. Також відремонтували за допомогою фермерів будинок культури в одному із сіл.

У Чернігівській ОТГ бізнес допоміг відремонтувати лікарню, у Комишуваській — підприємець власним коштом зробив сходи у приміщенні лікарні.

Широківська ОТГ запровадила бізнес-діалоги, під час яких намагаються вибудувати ефективну подальшу співпрацю.

Мені сподобався вислів голови Михайлівської ОТГ Олександра Ракши: “Коли бізнесмен бере у людей в оренду поля, то він відповідає не лише за врожай, а й за людей, які йому довірили землю. Тому тут не виходить обмежитися тільки податками. До того ж, сам бізнесмен їздить тими самими дорогами, водить дітей у ті самі садки та школи. Тож робить не для когось, а для себе”.

– Что нужно сделать власти, чтобы сотрудничество с бизнесом и активистами стало более плодотворным?

– Спершу, визнати необхідність цієї співпраці. Далі — максимально залучати до прийняття рішень — обговорень, збору пропозицій. Але не робити це формально, а чути й прислуховуватися. Варто робити спільні заходи, і не лише “протокольні”. Перехід від відносин “влада — громада”, “влада — бізнес” до  “людина — людина” швидше дасть результати. Відкритість влади та прозорість у діяльності породжують довіру — до цього варто прагнути. Це все має увійти у звичку, а не мати точковий характер.

Діалог треба постійно підтримувати. Яким чином і у якому форматі — кожна громада має обрати сама. Але без цієї взаємодії та співпраці розвитку не буде.

 


Прочитано 824 раз Последнее изменение Вторник, 11 Сентябрь 2018 15:26



Поиск